"Боролися не за Артемівськ, а за Бахмут": для чого Рада зараз змінює назви міст і сіл

Верховна Рада 18 вересня провалила голосування за проєкт постанови 3939-ІХ про перейменування понад 330 населених пунктів і районів в Україні. Перейменування географічних об'єктів доводиться робити за вимогами закону "Про засудження і заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізацію топонімії".

Профільний комітет парламенту розглянув 340 пропозицій органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та рекомендації Українського інституту національної пам'яті щодо перейменування, йдеться в пояснювальній записці до документа.

Українські назви мали отримати сім районів, 15 міст, 56 селищ і 262 села. Найбільше змін у топонімах Дніпропетровської області: місто Новомосковськ хочуть назвати Самар, Павлоград перейменувати на Матвіїв, Синельникове — на Ріднопілля, Першотравенськ — на Шахтарське, а Синельниківський район — на Ріднопільський.

Друге місце за кількістю перейменувань посіла Луганська область. Місто Первомайськ пропонують назвати Сокологірськом, Молодогвардійськ — Отаманівкою, а Сєвєродонецьк — Сіверськодонецьком.

За лідерами йдуть Миколаївська область (місто Южноукраїнськ — Гард, Первомайськ — Ольвіополь) і Харківська (Красноград зібралися перейменувати на Берестин, а Первомайський — на Златопіль). По одній зміні топонімів — в Одеській (місто-курорт Южне хочуть назвати Порт-Анненталь), Львівській (Червоноград — на Шептицький), Сумській (місто Дружба — на Хутір-Михайлівський) і в Черкаській областях (місто Ватутіне на Багачеве).

Однак через суперечки в назвах парламентарії заблокували трибуну. Вони вимагали зібрати погоджувальну раду і повторно розглянути постанову. За словами народного депутата від партії "Голос" Романа Лозинського, Рада провалила "історичний шанс викинути з карти України все, що Москва нав'язувала протягом віків поневолення".

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук на брифінгу за підсумками засідання парламенту сказав, що керівництво парламенту і фракцій внесе до Верховної Ради нову постанову, з неї приберуть п'ять "спірних" населених пунктів: Южне, Южноукраїнськ, Синельникове, Первомайськ і Павлоград. Щодо зазначених назв проведуть окремі дискусії, а далі — зареєструють два проєкти постанови.

Станом на вечір 18 вересня на розгляд профільного комітету парламенту внесли нову постанову №12043 про перейменування 328 топонімів. У ній пропонується перейменувати чотири райони, 10 міст, 56 селищ і 262 села.

У результаті 19 вересня 281 депутат проголосував без обговорення за нову постанову про зміну найменувань 327 населених пунктів. З вчорашнього варіанту вилучили шість населених пунктів, повідомив нардеп від партії "Голос" Ярослав Железняк.

Армія РФ іде на Покровськ: чи настав час перейменовувати міста?

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в українському суспільстві виник запит на розрив зв'язків з агресором. Соціологічні опитування доводили такі прагнення. Згідно з опитуванням фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та соцслужбою Центру Разумкова наприкінці січня 2023 року, майже 60% українців підтримали перейменування населених пунктів, назви яких пов'язані з РФ, СРСР або російською імперією.

На третій рік великої війни з'явилося багато запитань щодо поліпшення обороноздатності та економіки України. Фокус поговорив із народними депутатами, щоб дізнатися, наскільки зараз доречно обговорювати питання перейменування населених пунктів і витрачати на це час роботи парламенту.

На переконання нардепа від "Слуги народу" Максима Бужанського, в умовах наступу російських військ на Донбасі та економічної кризи в Україні необхідно розв'язувати більш нагальні проблеми.

"Як вам відомо, ми ведемо важкі бої за Покровськ. Відразу за ним відкривається пряма дорога на Павлоград і Синельникове Дніпропетровської області. Дуже складно пояснити жителям цих міст, коли на них рухається російська армія, чому ми вирішили, що зараз — вдалий час для перейменування міст", — розповідає він Фокусу.

На думку нардепа, ініціатива щодо перейменування населених пунктів наразі має "вельми цинічний вигляд цинічного хамства і безумства" для українців, які живуть і працюють під російськими ракетами.

"Краще б парламент зайнявся питаннями зміцнення української обороноздатності та ЗСУ, економіки, а не переривався на розгляд подібних ініціатив", — радить Бужанський.

Прихильник ініціативи, нардеп від "Слуги народу" Олександр Бакумов, вважає доречною постанову про перейменування топонімів. Єдине, що в одному документі зібрали населені пункти всіх адміністративно-територіальних одиниць, а в територіальних громадах виникли суперечності щодо кількох назв. Лише через це документ не проголосували.

"Не можуть міста України носити радянські назви, в основі яких — назви міст Росії. Наприклад, Новомосковськ. Усі спірні моменти можна вирішити в іншій постанові", — пояснює він Фокусу.

У відповідь на тезу про необхідність зосередити зусилля на зміцненні оборони та економіки країни Бакумов вважає, що це не перетинається з питанням ідеологічним і культурним.

"Ми боролися за що? Не за Артемівськ, а за Бахмут. Місто стало символом боротьби за нашу країну і народ. Ці речі суттєві і впливають на думку та стійкість нації", — підкреслює нардеп.

"Колонізація з російської в німецьку": що не так із назвами топонімів

Зауважимо, що деякі запропоновані назви міст — не зовсім українські. Южне Одеської області хочуть назвати Порт-Анненталь, а Южноукраїнськ — Гардом. Перше слово має історичне коріння від німецьких колоніальних поселень "Анненталь" і "Ней-Аненталь" у Южненській територіальній громаді на картах 1869-1955 років.

Друге нагадує англійське слово guard (охорона). Але також є й урочище Гард, колишня столиця Бугогардівської паланки Запорозької Січі, розташоване в гранітному каньйоні річки Південний Буг біля Южноукраїнська.

Нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, який підтримав документ, погоджується, що потрібно придумати більш українські назви населених пунктів. За його оцінками, до 95% наявних у переліку російських назв потрібно змінити на українські аналоги.

"Южне — в Порт-Анненталь я не дуже розумію, звучить дивно. Перший варіант у нас російський, а другий — німецький. Колонізація з російської в німецьку? З Гардом теж дискусії точаться. Існує багато українських слів на заміну", — зауважив політик у бесіді з Фокусом.

Щодо доцільності витрачання часу на настільки другорядні питання в умовах війни, Гончаренко каже, що краще б нардепи блокували трибуну Ради заради обговорення термінів демобілізації військових ЗСУ або збільшення виплат при народженні дитини. У 2024 році сума становить 41 280 гривень, одразу матерям виплачують 10 320 гривень, а далі протягом наступних трьох років — 860 гривень щомісяця.

"Колеги готові боротися за назви, а не за підтримку військових і сімей із дітьми за нашої демографічної катастрофи. Зазначу, що одне іншому не заважає. Рада в змозі вирішувати військові, економічні та культурні питання. Не нормально, коли одні питання ігноруються, а інші викликають суперінтерес", — підсумував він.

Нагадаємо, у серпні 2024 року голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул виступив проти перейменувань топонімів міста. Змінювати назви вулиць, пов'язані з Другою світовою та Афганською війнами, немає сенсу.

Схожої точки зору дотримувався і мер Одеси Геннадій Труханов. Одеська обласна військова адміністрація хотіла змінити назви 84 топонімів, включно з Думською площею, вулицями Бабеля, Жванецького, Буніна, Гагарінським плато та іншими.