«Фатх». Що відомо про іранські ракети і чи полетять вони на Україну?

На початку вересня західні медіа повідомили тривожну новину: Іран доправив у Росію через порт на Каспійському морі понад 200 ракет «Фатх-360». При цьому журналісти, зокрема, видання The Times, посилалися на дані української розвідки. 

«Звертаю вашу увагу, що ми не маємо верифікованої інформації щодо надходження цих ракет. Раніше вже йшлося про передачу Іраном ракет «Зольфагар» (балістична ракета малої дальності – «Главком»), але це не підтвердилося. Тож я не можу повністю виключати інформаційного тиску на Україну, який має на меті примусити нас прийняти ультимативні вимоги Росії», – коментує «Главкому» ситуацію полковник запасу ВМС ЗСУ, колишній речник Генштабу Владислав Селезньов.

Те, що інформація про передачу або застосування ракет «Фатх-360», поки не пройшла фактчекінг, зазначає і директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. Проте президент України Володимир Зеленський вже зараз закликає до створення коаліції, яка б спільно протидіяла іранським дронам та ракетам, – так само, як зараз союзники спільними зусиллями знищують зброю у небі над Близьким Сходом. 

Проте, налаштовуючись на краще, розглянемо гірший сценарій. «Главком» поспілкувався з чотирма експертами, кожному з яких ставив питання про те, чим страшні іранські ракети і як їм протидіяти? 

Для спочатку зазначимо, що представляють собою «Фатх-360».

Швидка, але неточна. Маскується під вантажівку…

Фахівці з індоіранських мов стверджують, що слово «Фатх» перекладається з перської як «завоювання».

Подібна назва добре ілюструє справжні наміри керівництва Ірану.

«Це відносно нова ракета, яка з'явилася у 2020 році. Вона за дальністю і потужністю ближче до російської РСЗВ «Торнадо-С» чи до радянської РСЗВ «Смерч». Дальність цієї ракети становить 120 км, вага бойової частини 150 кг. «Фатх-360» запускається з наземної пускової установки, в якій може бути шість, чотири або дві ракети. Також декларується точність до 30 метрів відхилення від цілі, але це рекламні дані, які поки що нічим не підтверджені», – роз’яснює Сергій Згурець. 

Максимальна швидкість ракети – майже 5 тис. кілометрів на годину, тож перехопити її важко. Мала дальність ракети означає те, що вона «загрожуватиме передусім прикордонним та прифронтовим районам України, і безпосередньо театру воєнних дій», говорить у коментарі «Главкому» заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. Водночас те, що ракета є не дуже точною, говорить про те, що її можуть використовувати проти великих нерухомих цілей – об'єктів інфраструктури.

Колишній інженер з випробувань конструкторського бюро «Антонов», авіаційний експерт Костянтин Криволап додає: пускова установка ракет «Фатх-360» нагадує звичайну вантажівку. Ракетні блоки заховані всередині її причепа, а сама система зовні схожа на цивільну машину, що ускладнює її виявлення з повітря. 

Для збиття «Фатх-360», як і будь-якої іншої балістичної ракети, потрібні ЗРК Patriot», яких вкрай бракує Україні. Ще краще за Patriot з цим завданням міг би впоратися ізраїльський зенітно-ракетний комплекс «Праща Давида». Криволап пояснює, у чому полягає різниця між цими двома комплексами: Patriot збиває балістику на останній стадії, коли ракета вже йде вертикально до землі і знижує швидкість до 2,5 махів (один мах дорівнює 1225 км/год – «Главком»). А «Праща» вражає ракету, коли вона виходить на найвищу точку траєкторії. 

Старий добрий «Залізний купол» також став би Україні у пригоді, вважає Михайло Самусь. «Бо Patriot потрібен, щоб збивати «Іскандери», «Кінжали» та «Циркони», а для ракет малої дальності нам потрібен «Залізний купол». 

«Петріотичні» почуття на тлі нової загрози

«У нас немає стільки Patriot, щоб збивати «Фатх-360», – зазначає Самусь. До того ж цей ЗРК є надійним у радіусі 25 кілометрів. Максимум – 40 кілометрів.

«Тобто ці ЗРК треба підтягнути максимально близько до лінії фронту, а це небезпечно. Якщо розставити ЗРК на відстані 30-40 км, їх буде бачити ворожа розвідка та діставати ворожа артилерія. Загалом ЗРК Patriot ефективно працює з засідки, коли вражає літаки противника тощо. Крім того, лінія боєзіткнення на кордоні становить 1300 км, тож порахуйте, скільки треба розмістити Patriot через кожні 25-40 км?» – пояснює Криволап.

Та й, можливо, Patriot для збиття іранських ракет нам ще знадобляться пізніше. Бо де гарантії, що після ракет «Фатх-360» з дальністю 120 км у РФ не з'являться оперативно-тактичні ракети «Фатех-110» вже з дальністю понад 500 км?

«Такі публікації на початку року з'являлися в агенції Reuters. Вони не були підтверджені, але бачимо, що іранська загроза існує», – констатує Сергій Згурець.

Зауважимо, що ракети «Фатх» і «Фатех» походять з одного сімейства (назва «Фатех» означає «завойовник»). Країна-агресорка за свої боби та сою могла виторгувати в Ірану і щось цікавіше. Адже окрім Fateh-110 Іран має згадану вище ракету Zolfaghar, а також Dezful – дуже небезпечну ракету, здатну розвинути фантастичну швидкість у сім махів, що дорівнює майже 9000 км/год. Вона має радіус дії 1000 км та здатна нести бойову частину вагою 600-700 кг. 

Але ви вибір Росії на користь «Фатх-360» має пояснення. Для поточних завдань, які ставить перед собою Росія на фронті, їй потрібні саме балістичні ракети малої дальності.

«Скоріше за все можна припустити, що Росія спробує використати ракети «Фатх-360» для зупинки просування наших військ на російській території у Курській області», – припускає Сергій Згурець. Такої ж думки дотримується і Михайло Самусь. При цьому, відзначає він, може скластися взагалі парадоксальна ситуація, коли Заходу буде нічого пред’явити Ірану, адже Іран, по суті, передає Росії ракети для ударів по своїй же території. «Хоча сьогодні «Фатх-360 може бити по Суджі, а завтра – по Сумах», – не виключає експерт.

Тому вирішення проблеми знешкодження нової зброї стає все більш актуальним.

Знайти та знешкодити

«Ворог має відповідні ресурси, а ми не маємо сил та засобів, щоб протидіяти цим ресурсам», – констатує Владислав Селезньов. Але вихід є, бо «той, хто шукає, той знайде», додає він.

Експерти, з якими поспілкувався «Главком», переконані: ракети необхідно знищувати до моменту їх запуску по Україні.

«Краще знищувати, коли вони іще на кораблях, коли їх вантажать, транспортують, зберігають на складі. Ці ракети будуть десь накопичуватися і буде відбуватися їхній розподіл. Знищення їх на цьому етапі більш ефективне, аніж ризики, які можуть бути при перехваті такої балістичної цілі», – пояснює Костянтин Криволап.

Експерт наводить приклад: кілька днів тому російські джерела повідомляли про те, що у місті Раменське Московської області дрони уразили дві житлові багатоповерхівки, а на місцях прильоту спалахнули пожежі. Інформацію про це підтвердив мер Москви Сергій Собянін. Але градоначальник не додав, що при цьому у регіоні були знищені склади із російською зброєю.

Селезньов згадує про інше: «У населеному пункті Солдатське, що у Воронезькій області, нещодавно сталася масштабна «бавовна», наші дрони прилетіли по складу, де зберігалися ракети з Північної Кореї, вони детонували кілька днів». 

Ще один спосіб убезпечити себе від іранських ракет – знищувати їхні пускові установки. Без пускових установок ракети не можуть бути використані, тож тут постає цікаве питання: скільки саме пускових міг передати Іран Росії? Розвідка з цього приводу мовчить. Михайло Самусь припускає, що може йтися про дві-три установки «Фахт-360». Вони є мобільними, маневрують, переміщуються, ховаються.

«Найбільш актуальний спосіб боротьби з такими ракетами – знищення пускових на території РФ. Для цього потрібні Atacms (тактичні балістичні ракети, створені у часи Холодної війни і вперше застосовані у 1991 році під час війни у Перській затоці – «Главком»), які мають дальність до 300 кілометрів. Тож є питання зняття обмежень на використання цих ракет. Тому треба тиснути на наших партнерів, аби дозвіл було отримано», – говорить Сергій Згурець

Президент США Джо Байден 12 вересня дав зрозуміти, що Вашингтон таки може дозволити Україні завдавати ударів американськими далекобійними ракетами по цілях у тилу Росії. Велика Британія вже дала добро на застосування Storm Shadow (франко-британська авіаційна крилата ракета класу «повітря-земля» – «Главком») по цілях у РФ. The Guardian повідомила про це 12 вересня із посиланням на джерела в уряді.

Владислав Селезньов радить не забувати й про інші методи впливу на противника. Йдеться про санкції проти Ірану, які 10 вересня Сполучені Штати вже запровадили у відповідь на військову підтримку, яку Тегеран надає Росії. На черзі – санкції від Британії, Франції та Німеччина, які можуть вдарити по авіагалузі Ірану.

Наталія Лебідь, «Главком»