Лікарі стверджують, безлад у пам’яті прискорює старіння мозку

Вам коли-небудь спалахнула в голові якась запам’ятовується пісня чи випадковий факт, через що вам було важче зосередитися на інших речах? Це явище, коли розумовий безлад накопичується та впливає на пам’ять, було досліджено в нещодавньому дослідженні. Дослідження проводилося під керівництвом Роба Рейнхарта, доцента психології та наук про мозок Бостонського університету, разом із його науковим співробітником Вен Венем. Команда дослідила, як психічний безлад впливає на пам’ять із віком.

Пам’ять змінюється з віком

Коли ми старіємо, наш мозок стає менш ефективним у очищенні нерелевантної інформації, що призводить до повільнішої обробки та більш частих провалів у пам’яті. Дослідження визначає структуру мозку, яка називається мінливістю бета-частоти, яка передбачає ефективність пам’яті у людей похилого віку. 

З іншого боку, молоді люди виявляють сильнішу здатність утримувати відповідну інформацію. Ці результати пропонують більш чітку картину того, як пам’ять змінюється з віком, і дають змогу зрозуміти когнітивне здоров’я та психічне благополуччя.

Критичні процеси в оперативній пам’яті 

Робоча пам’ять схожа на розумовий робочий простір, який дозволяє нам утримувати інформацію та маніпулювати нею протягом короткого часу. Це важливо для завдань, які вимагають міркування, вирішення проблем і планування.  З віком робоча пам’ять погіршується, що певною мірою є нормальним явищем, але також може бути пов’язано з такими станами, як деменція.

У дослідженні Вен та її команда виділяють два важливі процеси в робочій пам’яті: збереження та видалення. Обслуговування — це активне збереження відповідної інформації, тоді як видалення — це процес видалення застарілих або нерелевантних даних. Видалення має вирішальне значення, оскільки воно зберігає гнучкість нашого розумового робочого середовища та запобігає когнітивному перевантаженню. Коли ці процеси працюють разом, ми можемо ефективно підтримувати те, що є важливим, і очищати те, що не є.

Ритмічні патерни мозкової діяльності

Дослідження також зосереджено на нейронних коливаннях бета-діапазону, які є ритмічними моделями активності мозку, які допомагають регулювати робочу пам’ять. Ці коливання можна записати за допомогою ЕЕГ, і вони особливо важливі для модуляції вмісту робочої пам’яті.  Вважається, що коливання бета-діапазону контролюють, наскільки добре ми зберігаємо або видаляємо інформацію з нашого розумового робочого простору.

Ключові відмінності в робочій пам’яті 

Розглядаючи молодих і старших людей, експерти виявили деякі ключові відмінності в тому, як функціонує робоча пам’ять. Для молодших людей їхня здатність зберігати інформацію передбачала, наскільки добре вони виконували завдання на пам’ять. 

Однак для літніх людей критичним фактором була їхня здатність видаляти нерелевантну інформацію. Це свідчить про те, що з віком дефіцит видалення значною мірою сприяє погіршенню когнітивних функцій, що узгоджується з так званою теорією старіння дефіциту гальмування.

Безлад пам’яті та обробки інформації

Дослідження дає цінну інформацію про погіршення когнітивних функцій і про те, як старіння впливає на пам’ять. Розбиваючи робочу пам’ять на її основні процеси – збереження та видалення – дослідження дає більш детальне розуміння того, чому проблеми з пам’яттю виникають у міру старіння. Виявляється, нездатність ефективно видалити нерелевантну інформацію може створити вузьке місце в робочій пам’яті, ускладнюючи концентрацію та ефективну обробку нової інформації.

Одним із найдивовижніших висновків було те, наскільки по-різному функціонує робоча пам’ять у молодих і літніх людей. У той час як технічне обслуговування відіграє ключову роль для молодих людей, продуктивність пам’яті літніх людей більше залежить від їх здатності видаляти непотрібну інформацію.  Цікаво, що в той час, як люди похилого віку демонстрували дефіцит підтримки, це, схоже, не вплинуло на їхню загальну ефективність так сильно, як їх дефіцит видалення.

Більш широкі наслідки дослідження 

Отримані результати мають практичне значення, особливо коли йдеться про розробку втручань для вікового погіршення пам’яті. Наприклад, багато поточних програм тренування пам’яті зосереджені на покращенні збереження пам’яті, але це дослідження показує, що цільове видалення може бути навіть ефективнішим для літніх людей. 

Крім того, дослідження вказує на бета-активність як нейронний підпис для процесу видалення. Це відкриває двері для нових методів тренування мозку або технік реабілітації, таких як неінвазивна нейромодуляція, яка може посилити або відновити функції видалення в робочій пам’яті шляхом коригування нейронних коливань бета-діапазону. Підсумовуючи, дослідження проливає світло на складність того, як наш мозок керує інформацією з віком, і підкреслює важливість як збереження актуальної інформації, так і очищення від безладу, щоб підтримувати ефективність нашого розумового робочого простору.

Експерти відзначили, що необхідні майбутні дослідження, щоб перевірити причинну роль бета-активності в модулюванні впливу від дефіцитної делеції до подальшої підтримки у літніх людей.  Дослідження опубліковано в журналі PLOS Biology.