Чи можна вірити Путіну, що не застосує ядерну зброю? Ми вже раз повірили, що не нападе

Що в путіна в голові ніхто не знає. Навіть найкращі розвідки світу чи найдосвідченіші агенти. Єдине, що можна безпомилково стверджувати, що нічого позитивного ні для України, ні для світу. Ми підійшли у цій війні; вже мабуть, до кульмінації, або дуже близько до її розв’язки.

Багато що залежить від того рішення, яке має ухвалити президент США Джо Байден, через декілька днів.

Є багато обґрунтованих підстав вважати, що це рішення може бути переломним і реально змінить характер цієї війни, яку веде путін проти українського народу. Мова йде про дозвіл ЗСУ  використовувати далекобійні балістичні і крилаті ракети американського та європейського виробництва, по військовим цілям на території російської федерації. У разі, якщо такий дозвіл буде отриманий, то це буде мати дійсно надзвичайно важливе значення для подальшої долі цієї війни.

 Останні декілька місяців, багато аналітиків і експертів висловлювали багато припущень, головний зміст яких полягав у тому, що путін ніколи не застосує ядерну зброю і, як вони  вважали, наводили переконливі докази, які підтверджують їх висновки. Ми, дійсно, з самого початку цієї війни, були свідками того, що путін особисто, або його найближче оточення постійно окреслювали у цій війні певні "червоні лінії", через які, західні країни  не повинні переходити, оскільки за цими видуманими ним лініями вже може розпочатися значна ескалація у цій війні, що може призвести до прямого військового конфлікту між Росією і НАТО.

Путін неодноразово сам особисто  і через своїх соратників або прямо, або опосередковано  погрожував застосувати спочатку тактичну ядерну зброю, а потім і стратегічну ядерну зброю.

Можна впевнено стверджувати, що питання можливого застосування путіним у цій війні ядерної зброї було і залишається актуальним. На ці погрози західні країни, вустами своїх лідерів давали путіну достойну відповідь, яка тільки підтверджувала: що страх, як головна путінська зброя, більше не діє. І що  у разі, якщо путін зважиться нанести по Україні ядерний удар тактичною ядерною зброєю, то західні країни, можуть, застосувавши неядерну зброю, наприклад, знищити чорноморський флот росії. При цьому ніхто не намагався найти відповідь, а що буде коли на такий удар по путінському  флоту, він застосує ядерну зброю по цілям у Європі?

Тобто, у цей  час  поки йде війна, можливість застосування путіним ядерної зброї була постійно на порядку денному. Не можна  виключати, що путін усвідомлює чим для нього може закінчиться масовані удари ЗСУ  по військовим об’єктам в глибокому тилу європейської частини росії, у разі отримання такого дозволу, і знову вдався до ядерного шантажу західних країн, але вже не публічно, а в інший спосіб. Можливо, саме цими обставинами і пояснюється надзвичайно велика увага і складність щодо ухвалення такого рішення.

Тепер для усіх стало очевидним, що дозвіл на застосування далекобійних ракет по території  росії, може  дати лише президент  США Джо Байден.

Разом з тим, недавно в одному аналітичному виданні: яке дуже близьке до Кремля було в черговий раз надруковано  інтерв’ю  відомого кремлівського пропагандиста Караганова, щодо змін політики росії по застосуванню ядерної зброї ("росія в глобальній політиці" 12.09.2924).

Навряд чи є необхідність повністю відтворювати це інтерв’ю, але деякі фрагменти необхідно навести,  щоб краще зрозуміти що відбувається в Кремлі. Це важливо, бо офіційні  російські особи кажуть, що робота з оновлення ядерної доктрини країни ("Основ державної політики рф у сфері ядерного утримання") знаходиться в продовженій стадії.

 Один із тих, хто активно вимагав змінити цей документ як раз і є  Караганов, який у цьому інтерв’ю  виклав своє бачення того, якою повинна бути нова доктрина. Не можна виключати, що це позиція не тільки божевільного Караганова, а й тих кому він служить у Кремлі.  Цей палкий путінський прихильник заявив, "що нинішня доктрина і політика у сфері застосування ядерної зброї просто безвідповідальні. Вона начеб-то залишилася в латах 1960–1970-х років. Я так і не зміг знайти їі корені, звідки вона  з'явилися. Ця доктрина фактично виключає – відсотків на 99,9 – найсильніший інструмент нашої військової та зовнішньої політики з арсеналу. Це не тільки неправильно, але і у вищій мірі аморально." Він вважає, що " настав  час заявити, що на будь-які масовані удари по нашій території ми маємо право відповісти ядерним ударом. Це стосується і будь-яких захоплень нашої території"

І далі, ще більше. "Головна ціль доктрини повинна бути включена в те, щоб усі нові та майбутні противники були впевнені, що Росія готова застосувати ядерну зброю. Це не тільки наш обов'язок перед нашою країною  і нашими громадянами, які зараз гинуть на фронтах і навіть уже тепер у мирних містах, це наш обов'язок і перед  світом. Якщо ми не реактивізуємо ядерне стримання, то світ звалиться в низку  воєн, які незграбно мабуть  ядерний характер і закінчать Третьою світовою війною. Це питання кількох років. Обов´язок Росії – різко активізувати ядерний фактор у світовій політиці та переконати наших противників у тому, що ми готові застосувати ядерну зброю у разі будь-яких посягань на наші території та наших громадян. Наша нинішня доктрина не виконує функцію стримування та заважає використанню багатьох інших корисних функцій ядерної зброї. Ми довели справу до того, що противники повірили, що ми не застосуємо ядерну зброю майже за жодних обставин."

Що стосується полеміки про можливість застосування ядерної  зброї, цей політолог відповів, що "– Є кілька груп людей, які не сприймають ідею про застосування ядерної зброї, і з позицією  деяких із них я частково згоден. Я розумію, що рішення про застосування ядерної зброї, яке неминуче призведе до загибелі безневинних людей, це страшний крок. Але мати ядерну зброю і не в змозі переконати свого супротивника в готовності його застосувати – це самогубство".

На цьому мабуть можна було б і завершити цитування цього кремлівського ідеолога. Єдина що необхідно доповнити, то це те, що він заявив з приводу того яка повинна бути  оновлена ядерна доктрина росії, а саме " - Потрібно не тільки посилити ядерну доктрину, важливо, щоб російське керівництво чітко заявило, що ми готові застосувати ядерну зброю".

 Безумовно можна не звертати увагу на позицію цього божевільного  політолога. Це його не перший такий відкритий заклик до застосування ядерної зброї. Але, ця людина наближена до Кремля. Недавно на одному із форумів путін багато часу провів з цим політологом, відповідаючи на його питання, в тому числі і щодо можливого застосування ядерної зброї. З цього можна зробити висновок, що це інтерв’ю з’явилося, як частина пропагандистської роботи Кремля.

Давайте згадаємо, як  20 червня  путін  озвучив прямі погрози застосувати ядерну зброю, якщо Захід дозволить Україні рішуче перемогти Росію, ймовірно, щоб підірвати узгоджене стратегічне бачення  нашої підтримки міжнародною спільнотою.

На своїй прес-конференції після поїздки до Північної Кореї та В'єтнаму путін заявив, що росія розглядає можливість внесення змін до своєї ядерної доктрини. "Ми і зараз думаємо про те, що і як у цій ядерній доктрині, у стратегії можна було б змінити (…) Це пов'язано з тим, що з'являються нові (принаймні ми знаємо, що ймовірний противник над цим працює) пов'язані зі зниженням порога застосування ядерної зброї", - заявив російський диктатор.

Ми не забули, що протягом останніх двох з половиною років страх Заходу перед ескалацією був найпотужнішою зброєю путіна. Настав час його роззброїти. На початку вересня  Кремль  вже офіційно оголосив про плани щодо перегляду своєї ядерної доктрини, менш ніж через місяць після того, як несподіване вторгнення України в Росію перетворило на повне посміховисько часті ядерні загрози Москви. В інтерв'ю 1 вересня заступник міністра закордонних справ росії  Рябков підтвердив, що росія перебуває у процесі внесення змін до своєї доктрини щодо застосування ядерної зброї, звинувативши при цьому Захід у розпалюванні "ескалації" війни з Україною.

Кремлівські чиновники, схоже, також усвідомлюють небезпеку і, безперечно, чудово розуміють, що вторгнення України до Росії призвело до того, що їхні ядерні погрози виглядають дедалі сміхотворними і безглуздими. Це, безумовно, пояснює їхню нинішню цікавість до перегляду російської ядерної доктрини. Поки що неясно, яку форму можуть набути ці зміни, але можна з упевненістю припустити, що вони призведуть до зниження порога застосування ядерної зброї і будуть ретельно вивірені, щоб повернути фактор страху та надіслати союзникам України недвозначний сигнал про стримування. Якщо західні лідери нарешті не наважаться протистояти цьому ядерному шантажу і не продемонструють, що вони не готові більше залякувати, наслідки можуть бути катастрофічними.

Путін не може перемогти у цьому дуже напруженому протистоянні. Воно можливо не несе такий відкритий публічний характер, але його вирішенням займаються найвищі чиновники найбільших країн світу, союзників України, а остаточне рішення щодо надання дозволу на застосування далекобійних ракет,  найближчим часом ухвалить президент  США після консультації з президентом України.

Очевидно, що путін задіяв усі свої можливості, усю свою агентуру і своїх впливових прихильників, щоб перешкодити президенту  США ухвалити це доленосне рішення не тільки для України, але й для світу. Вже з’явилась інформація що  і Трамп не тільки, як раніше повідомляв про якийсь план, а вже через своїх помічників, вступив в переговори з путіним, для того щоб його інтереси максимально задовольнити за рахунок України, тому що росія ядерна країна і щоб не допустити Третьої світової війни.

На мій погляд, одним із важливих аргументів у цій пропагандистській підривній компанії являється дискусія щодо зміни ядерної доктрини путіна  у разі, якщо західні країни не припинять допомогу Україні. І це інтерв’ю заядлого прихильника путіна, безумовно  може  завдати психологічний тиск на адміністрацію Президента  США. 

Але, за час війни багато чого змінилося. Головна зміна полягає у тому, що страх який завжди був головним психологічним інструментом путіна у міжнародних справах вже більше не діє. Тепер йому вже  ніхто не вірить і ніхто  не боїться, пройшов той час.

Путін усвідомлює, що економіка росії виснажується, санкції мають згубний характер і на економічний розвиток і на соціально політичну ситуацію в росії. Популярність путіна падає, протестні настрої в росії зростають. По деяким оцінкам західних  спеціалістів: вважається, що якщо в країні біля 10% населення підтримують  протест, як єдиний засіб боротьби за свої права, то зараз по тим же оцінкам в росії вже 4% такого  протестного населення, що вже може  представляти для путіна певну загрозу. Але: удари ЗСУ по об’єктам у глибокому тилу росії можуть дуже сильно радикалізувати населення росії. І путін про це  знає. Тому знову починається ядерний шантаж і погрози застосувати ядерну зброю. 

Багато хто раніше, ще до війни, переконував нас про те, що путін не нападе, тепер  переконують нас, що не застосує ядерну зброю. Думаю, що проблема зараз не в цьому. Проблема у тому, що світове співтовариство  допустило агресію путіна проти України, хоча могло завадити путіну вчинити цей трагічний крок, тепер - світове товариство, якщо бажає збереження життя на планеті, не повинно допустити  застосування путіним ядерної зброї. Такі можливості і механізми є. Тому будь-який шантаж чи погрози путіна не повинні вплинути на історичне рішення президента США Джо Байдена, яке змінить хід війни і наблизить нас до Перемоги.

При цьому президент США повинен пам’ятати, що Україна  була ядерною країною, яка за потужністю ядерних сил була третьою у світі, добровільно позбулася свого величезного ядерного арсеналу, в тому числі завдяки тим гарантіям, які надали Спроучені Штати Америки Україні щодо недоторканості її кордонів, територіальної цілісності і незалежності.