Окупанти почали штурми на Курахівському та Вугледарському напрямках. Огляд з фронту

На Курахівському напрямку командування угрупування військ (УВ) противника «Південь» продовжує вирішувати «двоєдине» завдання, а саме:

у рамках сумісних дій з УВ «Центр» на своєму правому фланзі намагається примусити передові підрозділи ЗСУ відійти східніше рубежу Желанне Перше – Желанне Друге (тобто повністю ліквідувати плацдарм ЗСУ східніше річки Вовча, у напрямку на село Невельське);
а також самостійно повністю витіснити ЗСУ з території східніше рубежу Курахове – Новоукраїнка та взяти під свій повний контроль район міста Вугледар, тобто, повністю ліквідувати наш Вуглегірський виступ (плацдарм).

Й варто зазначити, що командування УВ «Південь» противника має достатньо вагомі шанси, аби досягнути обох цих цілей, хоча, на даний момент, це більшою мірою стосується саме району східніше рубежу Гірник – Курахівка, ніж району Вугледару та Катеринівки.

З цією метою війська (сили) цього угрупування, протягом, принаймні 2-х крайніх тижнів, проводять інтенсивні атакуючі/штурмові дії по чотирьох основних дирекціях:

Красногорівка – Курахівка (це у рамках взаємодії із лівим флангом УВ «Центр»);
Георгіївка – Курахове (діють основні сили УВ «Південь»);
Костянтинівка – Катеринівка;
район західніше та північніше міста Вугледар (Водяне), де діє окрема тактична група зі складу УВ «Центр», головним завданням якої є захоплення міста Вугледар та шахти «Південнодонбаська «№1».

Склад сил й засобів противника, які діють на даному операційному напрямку (південна частина УВ «Південь»):

8-а загальновійськова армія (ЗВА) «Південного військового округу» (ПВО), саме її війська (сили) складають основу цього угрупування. Вона (у сенсі – 8-а ЗВА) діє на цих ділянках наступними силами та засобами – більша частина 1-го армійського корпусу (АК) – 1-а, 5-а, 9-а та 110-а окремі мотострілецькі бригади (омсбр);
20-а мотострілецька дивізія (мсд), майже, у повному складі;
більша частина 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) + до 5-и мотострілецьких полків територіальних військ (мсп ТрВ), які придані для полків та бригад цього армійського корпусу та двох дивізій;
до 6-и окремих стрілецьких полків та батальйонів мобілізаційного резерву (осп та осб МР).

Також, на цьому напрямку діють війська (сили) 68-го армійського корпусу (АК) зі складу «Східного військового округу» (СВО) – 39-а окрема мотострілецька бригада (омсбр), якій очевидно, придано не менше 2-х мсп ТрВ та зведена тактична група 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії (кулад). Основне завдання – Вугледар та прилегла територія.

Окрім цього, ймовірно, у рамках активних наступальних дій противника безпосередньо на Вугледарському відтинку, беруть участь також сили й засоби зі складу УВ «Схід» – район західніше Павлівки та неподалік села Пречистівка й села Новодонецьке. Ймовірно, це – 36-а омсбр зі складу 29-ї ЗВА, можливо – 40-а окрема бригада морської піхоти (обрМП) тихоокеанського флоту чи окремі підрозділи 57-ї омсбр (5-а ЗВА).

Протягом «вчора – позавчора» противник у смузі дії свого УВ «Південь»намагався:

прорватися у напрямках Красногорівка – Олександропіль та Красногорівка – Гостре;
повністю заволодіти селищами Георгіївка та Костянтинівка;
розвинути свій наступ у напрямку на село Антонівка, Богоявленка, Новоукраїнка;
а також витіснити наші війська з району міста Вугледар та шахти «Південнодонбаська №1».

Для цього, противник організував та провів атакуючі/штурмові дії позиції наших передових підрозділів по наступних напрямках:

Красногорівка – Олександропіль, Красногорівка – Гостре, загалом, до штурмового взводу (до 22-24-х осіб), при підтримці 2-х одиниць бойових броньованих машин (ББМ);
Парасковіївка – Антонівка, до 1 штурмової групи (10-12 осіб), без бойової техніки;
Водяне – Костянтинівка, до 1 штурмового відділення (8-10 осіб), без бойової техніки;
Солодке – Катеринівка, до 1 штурмового відділення (до 10-и осіб), без бойової техніки;
Водяне – Катеринівка, до 1 штурмового відділення (до 8-и осіб), без бойової техніки;
Микільське – Вугледар, до 2-х штурмових відділень (до 15-18 осіб), при підтримці 2-х одиниць ББМ;
Пречистівка – Новоукраїнська, до 1 штурмового відділення (до 10-и осіб), без бойової техніки.

У результаті цих дій, на даний момент, противнику вдалося:

Розширити своє просування по південному березі річки Лозова, західніше Красногорівки, у бік села Гостре та Олександропіль, однак до самих цих селищ він поки що так й не пробився.
Ні Георгіївку, ні Костянтинівку повністю взяти під свій контроль противнику також поки не вдалося (принаймні, станом на вчорашній ранок).
А от південніше, у нього результати кращі – очевидно, територію шахти «Південнодонбаська №1», північніше Вугледару, противнику вдалося взяти під свій контроль, а також просунутись у бік Катеринівки з південно-східного напрямку, хоча бої у районі Водяного та шахти «Південнодонбаська №3» продовжуються й противник не може швидко та «глибоко» просунутись у бік Богоявленки зі сторони Водяного, щоб створити собі зручні умови для подальшого просування у бік Катеринівки та Антонівки.
У напрямках Пречистівка – Новоукраїнка та Пречистівка – Золота Нива (західніше Вугледару), просування противника – або відсутнє, або мінімальне.

Таким чином, можемо констатувати, щодо розвитку ситуації на Курахівському та Вугледарському напрямках, що, очевидно, розмах та обсяг наступальних дій противника на вказаних напрямках обумовлюється цілим рядом факторів, й у першу чергу – наявністю у складі розгорнутого тут УВ «Південь» боєздатних сил й засобів. А вона – не сказати, щоб особлива сприятлива.

Протягом вересня, противник був вимушений перемістити з цих напрямків до складу УВ «Північ» або в оперативний резерв для «відновлення» наступні сили та засоби;

155-у обр МП, одне з найбільш боєздатних з'єднань УВ «Південь» (принаймні, 1 батальйон МП та 1 десантно-штурмовий батальйон бригади);
один мсп, ймовірно – 33-й мсп зі складу 20-ї мсд;
95-й окремий стрілецький полк (осп) МР;
не менше гаубичного самохідного артилерійського дивізіону (гсадн), ймовірно зі складу 238-ї артилерійської бригади (абр).

Хоча, звісно, основні сили й 1-го АК, й всієї 8-ї ЗВА та «приданого» 68-го АК залишаються на Курахівському та Вугледарському напрямках.

Але річ у тім, що противник вимушений тут, так само як й на Покровському напрямку, наступати на достатньо широкому фронті. Більше того, по фронту смуга наступу УВ «Південь» значно ширша ніж в УВ «Центр», але, навіть, у смузі УВ «Центр» противник, приблизно 3-4 тижні тому, був вимушений перейти від одночасного, до почергового виконання найближчих завдань свого наступу. Для УВ «Південь» це ще більш актуально.

Так, як на Куп'янському, або Харківському, коли можна сконцентрувати відносно значні сили й засоби на порівняно вузьких ділянках на Курахівському та Вугледарському напрямках – не виходить.

Тому, об'єктивно, командування УВ «Південь», так само як й командування УВ «Центр», у ще більшій мірі вимушене серед розмаїття цілей та завдань, які йому ставить «високолежаче» начальство, обирати лише найбільш пріоритетні. Воно просто фізично не може «бути сильним скрізь». На цей час, це – суміжний з УВ «Центр» фланг у районі Красногорівки, ну й район Вугледару, як ключовий, для всього виступу між Курахове та Вугледаром, який противник й так вже майже ліквідував.

Звісно, у більш тривалій «перспективі», для всього УВ «Південь» найбільш пріоритетним залишається завдання, щодо «прориву на Курахове» (саме тому, тут й сконцентрована найбільш боєздатна частина 8-ї ЗВА – 20-а та 150-а мсд).

Найбільш цікавим питанням, у цьому сенсі, залишається питання – коли саме УВ «Південь» зможе приступити до його безпосереднього виконання, й чи взагалі воно буде спроможним приступити до цього, без перегрупування та паузи, а особливо – без залучення додаткових резервів?