Готує гречані вареники вже три десятиліття: як пані Оля відроджує українську кулінарну спадщину

Цікавим є те, що для приготування страв вона також використовує стародані методи. Про це пише Суспільне.

Як господиня з Черкащини відроджує старовинні українські страви

Пані Ольга протягом багатьох років вивчала досвід жінок з українських сіл, а тепер радує гостей своїми здобутими уміннями.

Найприємніше – популяризувати саме старовинну українську автентичну кухню, щоб вона не занепала, щоб вона не пропала, тому що, на жаль, села вмирають прямо на очах, і от зберегти ці українські традиції, це одне із якнайголовнішого,
– зазначає господиня.

Пані Оля готує гречані вареники / Фото Суспільного

Пані Ольга готує гречані вареники вже понад 30 років. Вона зазначає, що традиція приготування гречаників має глибокі корені, зокрема, їх згадки можна знайти в стародруках з 16 – 17 століття.

Живучи на Чигиринщині, вона вперше скуштувала ці вареники саме в Чигирині, після чого вирішила продовжити цю традицію.

Господиня поділилася, що готувати її навчила бабуся.

"У мене дуже гарно готувала бабуся, але вона була родом з Київщини. І всі традиції готування перейшли від неї. Я за фахом не кухар, не ресторатор, але так склалась доля і я вдячна своїй бабусі, що вона мене навчила", – розповіла Ольга.

З роками пані Ольга модифікувала рецептуру, але одне залишилося незмінним – вона завжди додає дрібку любові в тісто. На Чигиринщині збереглися багато старовинних страв, таких як каші, ритуально-обрядові страви та капусняки.

Гречані вареники, за її словами, особливі, оскільки їх більше не готують в Україні. Вони мають незвичайну форму, нагадуючи маленькі пиріжечки з рубцем догори.

Гречані вареники / Фото Суспільного

Хоча гречане тісто відрізняється від звичайного для вареників, пані Ольга зберегла технологію ліплення незмінною. Вона зазначає, що кожна господиня вносить у страву щось своє, що робить її унікальною.

У старовину готували на пару. Використовували автентичну миску, у ній робили дірочки, такі наскрізні отвори, ставили на каструлю або макітру з киплячою водою на піч,
– зазначила пані Ольга.

Також господиня має садибу біля свого будинку, де вона зазвичай готує і черпає натхнення українським духом.

"Хата вважається панська, хата велика, на дві половини, сволока, навіть хрести ще над сволоками, хата для селянина була всесвітом, от як всесвіт тривимірний, так і хата тривимірна, дах неба, на даху, як на небі, мешкає бог, домовик, стіни – сьогодення, вони мають свої очі – вікна, око – віконце, вони вікнами дивляться на світ", – розповіла вона.

Після того, як гречаники приготуються на пару, Ольга перекладає їх у глиняний посуд і додає топлене масло, щоб вони підрум'янилися в печі.

"Залиті вершковим маслом гречаники запікаються у печі до рум’яної скоринки", – зазначає господиня.