Харківські рекордсмени: історія унікальних українських спорткарів ХАДІ

Мало хто знає, що в Україні свого часу створили ціле сімейство швидкісних авто, які встановили не один рекорд швидкості. Розробили їх у Лабораторії швидкісних автомобілів Харківського автодорожнього інституту (ХАДІ). Фокус розповість про найцікавіші спорткари з Харкова.

Лабораторія швидкісних автомобілів була створена ректором ХАДІ Борисом Решетніковим у 1959 році. Під керівництвом гонщика-рекордсмена та конструктора Володимира Нікітіна студенти та викладачі вишу розробляли інноваційні швидкісні боліди.

Ford Thunderbird у мініатюрі

Першою пробою пера став ХАДІ-2 1961 року – компактний двомісний родстер із пластиковим кузовом, як у Chevrolet Corvette та дизайном в дусі Ford Thundebird. Авто важило усього 500 кг, тому 22-сильного двигуна від мотоцикла М-72 вистачало, аби розвивати 100 км/год. Пізніше встановили мотор від "Москвича-412" на 75 к. с., що підняло максимальну швидкість до 150 км/год. ХАДІ-2 зберігся до нашого часу й іноді бере участь у різноманітних заходах e у ХАДІ.

Важливо Тюнінг ЛуАЗ: найцікавіші та найоригінальніші проєкти на базі "Волині" (фото)

Рекордсмен Гіннесса

Обтічний болід ХАДІ-3 сягав усього 67 см у ширину та 50 см у висоту, а його маса склала лише 180 кг. У теорії 36-сильний мотоциклетний двигун мав би розігнати харківський спорткар до 220 км/год, однак під час рекордного заїзду авто потрапило в аварію. Утім, ХАДІ-3 все ж потрапив до Книги рекордів Гіннесса, але не завдяки швидкості, а завдяки своїм компактним розмірам.

На рівні Ferrari

Обтічний ХАДІ-5 1966 року важив усього 450 кг. Із 3,0-літровим 126-сильним двигуном спорткар розвивав швидкість до 290 км/год. Така ж максималка була в спортопрототипа Ferrari 275P тих років. А спринт на 500 м з місця авто проїхало за 18,09 с, встановивши світовий рекорд у своєму класі.

Із двигуном від вертольота

Подальшим розвитком ХАДІ-5 став ХАДІ-7, який також створили в 1966 році. Йому покращили аеродинаміку та встановили газотурбінний двигун ГТД-350 від вертольота Мі-2. Його 400 сил вистачило, аби розігнати авто масою 800 кг до 320 км/год – саме таку швидкість зафіксували під час заїзду Чугуївською трасою.

У теорії ХАДІ-7 міг досягнути й 400 км/год, проте для нового заїзду не вдалося знайти ділянку дороги потрібної довжини. Зате болід демонстрували на виставках в США, Канаді, Італії та Чехословаччині.

Реактивне авто

ХАДІ-9 1978 року – найшвидше авто з усіх коли-небудь створених в Україні. Він нагадував ракету на колесах та отримав реактивний двигун РД-9БФ від винищувача МІГ-19. Триколісне авто сягало 11 м у довжину та важило 2,5 тонни, а сповільнював його гальмівний парашут.

У теорії ХАДІ-9 був здатен розвинути 1200 км/год. Для довідки: абсолютний світовий рекорд швидкості на той час становив 950 км/год. На дні висохлого солоного озера Баскунчак авто змогли розігнати до 500 км/год. Як і у випадку з ХАДІ-7 для реактивного авто не знайшлося траси підходящої довжини, а за кордон його не випустили.

Болід ХАДІ-9 демонстрували на різноманітних виставках та зняли у фільмі "Швидкість". А потім утилізували, оскільки сіль з Баскунчака викликала корозію і його кузов просто згнив.

Електричний болід

Задовго до появи "Формули-Е" у Харкові створювали електричні боліди. Клиноподібний ХАДІ-21Е 1983 року нагадував авто з "Формули-1" і не надто поступався їм за характеристиками. Спортивний український електромобіль міг розвинути 250 км/год а на дистанції 500 м з місця розганявся до 99 км/год.

Важливо Автомобільні війни: найзапекліші протистояння в автосвіті (фото)

Український драгстер

У 80-х роках спеціалісти Лабораторії швидкісних автомобілів створили цілу низку класичних драгстерів – спеціальних болідів для спринтерських заїздів. Найдосконалішим із них став ХАДІ-27 1988 року з доопрацьованим двигуном від ГАЗ-53А. Об’єм цього V8 зріс до 5 літрів, а потужність – до 300 сил. ХАДІ-27 зберігся до наших днів.

Раніше Фокус розповідав про спортивне українське авто на агрегатах "Запорожця", створене майстром-самоучкою.

Також ми писали, що на території України понад 100 років тому існувало автовиробництво.