Легенда італійського та американського кіно Софі Лорен святкує 90-річчя

Сьогодні, 20 вересня, святкує свій ювілей італійська діва Софі Лорен: їй виповнилося 90. Вона одна з останніх кінозірок Золотого віку Голлівуду. Іменинниця є володаркою почесних премій багатьох кінофестивалів. А також є власницею почесного «Оскара» (1991) з формулюванням «за фантастичну кар’єру та культові ролі».

Софія Віллані Шіколоне народилася 20 вересня 1934 року в Римі позашлюбною дитиною акторки.

Жила в злиднях у бідній частині Неаполя. Мати, попри важке дитинство, зуміла розбудити та розвинути в ній рішучість і великі амбіції. Вона хотіла, щоб Софія досягла того, що не вдалося їй. Вперше Софія стартувала у конкурсі краси в 14 років і здобула титул «Принцеси морів». Після цього мати забрала її до Рима.

Їй пророкували успішну кар`єру моделі, та 1950 року 16-ти річну Софі помітив відомий продюсер – Карло Понті. Він був зачарований її красою і запропонував співпрацю.

Саме Понті відкрив Софі Лорен як актрису. Він не просто став для неї наставником і знімав у своїх картинах. А й допоміг вивчити іноземні мови, найняв особистого стиліста, оплатив уроки акторської майстерності та етики. Навіть псевдонім – Лорен придумав він. 

Пара приховувала свої стосунки понад п’ять років, однак через 10 років після знайомства оформили шлюб. У сім'ї Софії Лорен та Карла Понті було двоє синів: Карло Понті молодший, диригент, та Едоардо, кінорежисер.

У 60-ті роки розпочалася голлівудська кар’єра та світова слава кінозірки. Вона знімалася з Грегорі Пеком і Полом Ньюманом, Марлоном Брандо та Жаном-Полем Бельмондо, а з Марчелло Мастроянні вони склали один із найкрасивіших дуетів в історії світового кіно. 

У фільмі «Мати і донька» режисера Вітторіо де Сіка створила трагічний портрет матері в розшарпаній війною Італії. Ця роль принесла їй нагороду Каннського кінофестивалю та американський «Оскар». Потім грала в італійських, англійських, американських стрічках. В італійських фільмах вона творила великі ролі, а в американському кіно більш комерційні. Серед улюблених режисерів, з якими вона співпрацювала, відзначає де Сіку, Джорджа К'юкора, Чарлі Чапліна, Етторе Сколу, Ліну Вертмюллер, Алессандро Блазетті.

До слова, наприкінці 1960-х Софі Лорен побувала на Полтавщині, де знімалася у фільмі «Соняшники» – італійсько-радянській мелодрамі 1970 р. режисера Вітторіо де Сіка з Марчелло Мастрояні і Софі Лорен в головних ролях.

Село Чернечий Яр тоді навіть жартома стали називати «Софілоренівка». У фільмі знімалися й місцеві мешканці та полтавці, вони були задіяні у «масовці». Софі Лорен за час зйомок подружилася з багатьма місцевими жителямим, а для них зустріч із акторкою стала знаковою подією в житті.

В активі знаменитої італійки чимало нагород Американської кіноакадемії. Свій перший «Оскар» Софі Лорен отримала у 1962 році за головну роль у драмі Вітторіо де Сіка «Дві жінки». 1991 року їй вручили почесний «Оскар» за видатний внесок у розвиток світового кінематографу.

У 71 рік вона стала моделлю легендарного календаря Pirelli. А через 10 років, у 2016-му, знялася в рекламі нових парфумів Dolce & Gabbana. Софі Лорен зізнається, що із задоволенням переглядає фільми зі своєю участю та подобається собі на екрані.

До слова, минулого року у Римі відбулося прощання зі знаменитою італійською актрисою Джиною Лоллобриджідою. За день до похорону на адресу акторки прислала прощального листа Софі Лорен. «Вчора я була надто розбита горем і не могла знайти відповідних слів. Дорога Джино, твоє тіло згасло, але світло твоєї зірки буде вічно сяяти над нами і в наших серцях. Я люблю тебе, Джино!» – наводить слова Софі Лорен іспанська газета El Mundo з посиланням на італійське інформагентство Adnkronos.

Кінодів називали суперницями в акторській професії. Вони конкурували за фільми та ролі. Зовнішньою красою обох захоплювався весь світ.