Таїсія-Оксана Щурук вперше розповіла про особисте життя і свого коханого

Таїсія-Оксана Щурук зіграла головну роль в 16-серійному комедійному детективі «Ворон та Воробйов», прем'єра якого відбудеться 23 вересня о 20:15 на телеканалі 2+2. Акторка зіграла неординарну дівчину Алісу, з феноменальними здібностями та норовливим характером.

В ексклюзивному інтерв'ю Viva! Таїсія розповіла про залаштунки знімання, пояснила, чому їй довелося ходити в офісі в самій білизні та вперше розсекретила свого нового хлопця.

— Таїсіє, на початку повномасштабного вторгнення ви виїздили за кордон, зараз остаточно повернулися в Україну?

Мої батьки разом з молодшим братом перебувають у Великобританії. Час від часу я до них навідуюсь, але залишатися там постійно не планую. Весь час хочеться додому, в Україну. Тому я тут. Гадаю, багато хто мене зрозуміє. В Києві хочу робити максимум з того, що можу та вмію, поки є сили й можливості. На даному етапі трохи збавила оберти саме в акторському напрямку й зосередилась на тому, що приносить мені задоволення сьогодні. 

— Що маєте на увазі?   

Повномасштабне вторгнення внесло корективи в моє світобачення. Раніше я була кар'єристкою, сконцентрованою на просуванні виключно в акторській сфері. Перед початком повномасштабного вторгнення мала одночасно кілька кінопроєктів, а також екстрено вводилась у постановку в одному з київських театрів, бо потрібно було терміново замінити одну з акторок. Паралельно навчалась в університеті, готувала дипломну роботу. До того ж вела свій блог. Я дуже багато працювала, мріяла їхати за кордон, підкорювати Голлівуд. Проте на початку повномасштабної війни під час обстрілів Києва я сиділа з валізою на парковці під своїм будинком і думала зовсім про інше. Моїми єдиними бажаннями стали добробут батьків, друзів та знайомих, а також базові потреби, як-от їжа й дах над головою. Всі інші бажання здалися тоді такими сюрреалістичними та неважливими. Війна ніби наклала фільтр на бачення життя в цілому та показала все під іншим кутом — мої цінності змінилися. Я зрозуміла, що хочу витрачати свою енергію на те, що розкриє мій потенціал як особистості та принесе користь людям, які мене оточують. Протягом року мого перебування в Англії я проходила шлях внутрішніх трансформацій. Зрозуміла, що кожного дня треба бути вдячною за те, що маю. Насамперед — за саме життя й можливість споглядати цей світ, відчувати його.

— Чим займалися за кордоном?

Ходила на кастинги, майстеркласи, багато працювала на різних роботах — врешті-решт, Англія — дорога країна.

Заробляла тим, що давала дітям уроки акторської майстерності, працювала доглядальницею в будинку для літніх людей, розносила й прибирала тарілки в ресторані, працювала на барі. Це все було достатньо виснажливо. Звісно, хотілось повернутися до своєї професії.

В Україні на той час потроху почало відновлюватися кіно й телевиробництво, і я почала отримувати пропозиції цікавих проєктів. Тому  минулого літа я й вирішила спробувати повернутися додому. Крім того, дуже кортіло побачитися з друзями, яких мені так не вистачало, та й просто зрозуміти, що робити далі.

— І що зрозуміли? 

Що вже не продовжу свій акторський шлях у тому вигляді, в якому проходила його до війни. Мені хочеться змінюватися й розширювати кордони своєї діяльності. Зараз я займаюсь продюсуванням музичного гурту, мене цікавить маркетинг та PR: як це працює, як створити якісний рух артистів, масштабувати та підтримати музикантів на їхньому шляху. Вже зібрали велику команду талановитих та творчих людей, з якими перебуваємо на порозі нових звершень. Також я даю індивідуальні уроки акторської майстерності, завдяки яким розробляю свій авторський курс. Продовжую пробуватись у різні українські та закордонні проєкти як акторка, а також співпрацюю з Диким театром.

— Незадовго до початку війни ви знялися в серіалі «Ворон та Воробйов», зіграли дуже цікаву героїню. Як ви отримали цю роль?

Коли прочитала сценарій, одразу зрозуміла, що це моя роль. Там було багато екшену, пригод, можливостей для перевтілень і гумору. За сценарієм, моїй героїні  30 років, а мені тоді було лише 22. На проби потрібно було зробити себе старшою. Я вигадала образ, поведінку, макіяж та зачіску своїй героїні, прийшла на кастинг з настроєм «буду розривати». На пробах була сцена з Вороном (Володимир Ращук), де їхні стосунки переходять на наступний рівень. Режисер Олександр Сальников дав мені зрозуміти, як він це бачить, ми обговорили образ моєї героїні, і в нас одразу склалася якась синергія. Я була на сьомому небі від щастя, коли мене затвердили. 

— Як порозумілися з Володимиром Ращуком, якого ваша героїня побила при першому ж знайомстві?

Так, іноді доводилося його бити (сміється). У нас з Вовою було багато комічних, романтичних і навіть драматичних моментів. Там така класна лінія між героями: вони обидва дуже вперті, між ними є певна хімія, але вони не можуть відверто сказати про свої почуття. За ними справді цікаво спостерігати. Оскільки ми дуже багато імпровізували, на ходу щось вигадували, герої вийшли живими та справжніми. 

Під час одного завдання Аліса приходить у ресторан, бачить Ворона з дівчиною. Вона розуміє, що це все вистава заради розслідування, але від ревнощів не може втриматися, аби щось не утнути. Тому вона «ненароком» підсипає солі в страву суперниці. Я запропонувала цю ідею режисеру — вона йому сподобалась, і ми втілили її в сцені. І таких моментів було багато.

— Як склалися стосунки з колегами після зйомок? Чи підтримуєте зв'язок зараз?

Ми всі залишилися в теплих стосунках, підтримували зв'язок, переписувалися в соцмережах. Я знала Вову раніше, ми знімалися в спільному проєкті. Востаннє ми бачились на дубляжі «Ворона та Воробйова» вже під час війни.

Просто обійняла його й подякувала за все. І це було більше, ніж слова. Молюся за Вову щодня і безмежно вдячна йому, впевнена, як і всі українці, за те, що з перших днів війни пішов добровольцем захищати країну.

— У фільмі багато екшену, бійок, перегонів і різних трюків. Чому вам довелося спеціально вчитися заради ролі?

Моя Аліса —дійсно бойова дівчина. Тож мені довелося попрацювати з каскадерами, щоб навчитися правильно битися в кадрі. В одній зі сцен героїня протистоїть одразу шістьом чоловікам. Знімали в невеликому приміщенні, де не дуже можна було розвернутися. Я була в короткій вузькій спідниці, яка після кожного дубля рвалася, і костюмерам доводилося її постійно підшивати. Не обійшлося й без курйозів. Під час імпровізації чергової бійки я кулаком, на відстані витягнутої руки, випадково вдарила актора. Памʼятаю, як дуже перелякалася й почала вибачатися, а режисер лише посміявся та сказав, що цей дубль піде в монтаж. Так і сталося (сміється).

Ще перед зніманням я брала уроки кермування мотоциклом, бо це головний транспорт Аліси, її фішка. А в одній із серій ми з Воробйовим (Ярослав Шахторін) навіть беремо участь в перегонах. Звісно, самі перегони та сцени з мотоциклом знімали з каскадерами, бо це питання безпеки моєї та знімальної групи. Але я розуміла, що маю впевнено виглядати на байку до й після того, як мене замінить каскадерка. До речі, сцени цієї «байкерської» серії були одними з найскладніших та наймасштабніших, над ними працювали кілька днів.

— Що ще незвичного довелося робити?

Лежати у крові, приручити мишу, лазити по вентиляційній шахті. До речі, наші художники побудували її просто в офісі детективів, а точніше в гримерці, що знаходилась поверхом вище. Я та оператор з камерою лазили там навколішки. Було так кумедно грати напружену сцену, а потім вилазити звідти, й бачити дівчат з департаментів гриму та костюму, котрі з усмішкою казали: «Може, кави?». Ще в одній із серій у нас в офісі був хомʼяк, для якого побудували лабіринти, а також маленька мишка — наш спеціальний агент. А яким чином вона виконувала своє завдання, можна буде побачити вже в ефірі.

— Як вам працювалося на майданчику в самій білизні?

Це був незабутній образ! На майданчику, звісно, я так не розгулювала. Лише, коли вже заходила в сцену, знімала халат. Мені допомагало те, що на цьому доволі провокативному образі побудована комедійна історія. Я сприймала це як черговий костюм для створення образу, частину роботи. Та й всі на майданчику поставились до цього професійно, що додавало впевненості.

— Як взагалі ставитесь до відвертих сцен? 

Я й раніше знімалася в доволі відвертих, сексуальних сценах. Працюючи над ними, завжди думаю, для чого це робиться й зосереджуюсь на тому, як подати це правдиво. Це частина професії.

— А якби вам запропонували знятися у відвертій фотосесії для журналу Playboy?

Ого! Нехай спочатку запропонують, а там побачимо. Взагалі я не боюсь експериментів. Головне, щоб вони були виправдані метою. Але таких пропозицій ще не надходило.

— В одному з інтерв'ю ви розповіли про нове кохання, але тоді були не готові говорити про це публічно. Як зараз складається ваше особисте життя?

Можу сказати одне — я щаслива! І наразі це все, що я хотіла б сказати про свої стосунки. Ми з коханим прийняли рішення, що будемо оберігати нашу любов від сторонніх очей, бо на власному досвіді переконалися, що щастя любить тишу. Можу лише порадити подивитись новий фільм «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової, де головну роль зіграв найкращий актор сучасності за версією Таїсії-Оксани Щурук — Олександр Жила. 

Актор Олександр Жила. Фото: facebook.com/alexander.zhyla

— Якось ви заінтригували аудиторію, опублікувавши в Інстаграмі тест на вагітність. Обіцяли розповісти, коли впевнитесь у результаті, і зникли. Поясніть, що це було?

Я мала необережність поділитися дуже особистими, навіть інтимними подробицями свого життя. Тоді я прийняла для себе рішення бути відкритою зі своєю аудиторією, але крім хороших коментарів отримала й чимало негативу в особистих повідомленнях. Тому вирішила більше не публікувати подробиці приватного життя, залишити їх за кадром.

Можу зазначити, що я не вагітна. Все решта — мої особисті жіночі справи, над якими я працюю з лікарями і не маю наміру виносити на загал.

— Якою ви себе бачите через десять років?

Насамперед здоровою і щасливою. В наших реаліях навіть на рік вперед складно щось планувати, тому так далеко поки не забігаю. Просто насолоджуюсь тим, що маю зараз, і вдячна за це.

Фото: пресслужба 2+2