Держслужбовцям раптом заборонили використовувати Telegram. Новина про це облетіла всі медіа. Не здивуюсь, що держслужбовці розмістять її в своїх офіційних телеграм-каналах. Але нюанс в тому, що це лише PR-акція, а не державне реагування.
Ми звикли, що багато з того, що робиться владою, робиться заради хайпу. І ситуація з Telegram – яскравий тому приклад. Адже хто заборонив, що саме заборонено і кому – нічого про це невідомо. Новини є, якихось рішень про заборону – цього немає.
Вчергове нагадаю, що заборонити будь що в Україні може або суд, або державний орган. При чому держорган може це зробити лише у випадку, якщо є закон який надає йому такі повноваження.
Натомість, Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК), на який посилаються медіа в своїх новинах – це навіть не державний орган. Це просто один з робочих органів РНБО. Повноважень щось забороняти у нього немає – для цього потрібен закон. Закон, якого немає.
Я багато кажу, про необхідність прийняття закону про регулювання платформ типу Telegram. Півроку тому мною зареєстрований проект закону, який надавав би відповідні механізми, як це зробити. В тому числі, законопроект передбачає підстави, за яких чиновникам (і не тільки їм) може бути заборонено використання того ж Telegram. І сьогоднішня новина лише зайвий раз підкреслює, наскільки важливо прийнятий цей закон, і що ми не можемо з цим затягувати.