Заборонити будь-що в Україні може або суд, або державний орган, — Княжицький про обмеження телеграму

Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький вважає, що рішення Національного координаційного центру кібербезпеки щодо обмеження використання месенджера «Телеграм» у державних органах, військових формуваннях та на об'єктах критичної інфраструктури — це лише PR-акція, а не державне реагування. 

Про це йдеться в його дописі в фейсбук. 

«Держслужбовцям раптом заборонили використовувати Telegram. Новина про це облетіла всі медіа. Не здивуюсь, що держслужбовці розмістять її у своїх офіційних телеграм-каналах. Але нюанс в тому, що це лише PR-акція, а не державне реагування.

Ми звикли, що багато з того, що робиться владою, робиться заради хайпу. І ситуація з телеграм — яскравий тому приклад. Адже хто заборонив, що саме заборонено і кому — нічого про це невідомо. Новини є, якихось рішень про заборону —  цього немає», — написав Княжицький. 

Він нагадав, що заборонити будь-що в Україні може або суд, або державний орган. При чому держорган може це зробити лише у випадку, якщо є закон який надає йому такі повноваження.

«Натомість, Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК), на який посилаються медіа у своїх новинах — це навіть не державний орган. Це просто один з робочих органів РНБО. Повноважень щось забороняти у нього немає — для цього потрібен закон. Закон, якого немає.

Я багато кажу, про необхідність прийняття закону про регулювання платформ типу Телеграм. Пів року тому мною зареєстрований проєкт закону, який надавав би відповідні механізми, як це зробити. В тому числі законопроєкт передбачає підстави, за яких чиновникам (і не тільки їм) може бути заборонено використання того ж Telegram. І сьогоднішня новина лише зайвий раз підкреслює, наскільки важливо прийнятий цей закон, і що ми не можемо з цим затягувати», — додав Княжицький. 

«Детектор медіа» звернувся по коментар до Миколи Княжицького, однак він послався на свій пост у Фейсбук. 

У свою чергу голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко у коментарі «Детектору медіа» повідомив, що обмеження телеграм на приватних пристроях — це санкційний інструмент, який неможливо застосувати цим рішенням РНБО. 

«Сам механізм є, але "це іншої природи рішення"», — повідомив Коваленко.

На запитання про те, чи розглядають вже можливість обмежити телеграм на особистих пристроях користувачів, він сказав, що «не володіє такою інформацією».

Керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко зазначав, що рекомендація Національного координаційного центру кібербезпеки при РНБО обмежити використання телеграму в державних, безпекових та військових установах не забороняє їм вести офіційні сторінки в месенджері. 

Заборона стосується лише листування і пересилання документів через месенджер на службових пристроях.

Низка українських експертів та представників  влади неодноразово повідомляли, що Telegram має контакти з російською владою. Зокрема, про це говорив спікер ГУР МО Андрій Юсов. Про небезпечність і ймовірну контрольованість телеграму неодноразово розповідав і журналіст та кіберблогер Назар Токар, який стверджує,  що сервери месенджера розташовані в Росії.

Менеджер проєктів ЦЕДЕМ з медіаграмотності та протидії дезінформації Олександр Монастирський також вважає Telegram небезпечним, зокрема через певну незахищеність даних на платформі. Аналітик агенції «Мольфар» Павло Фіалковський зауважує, що є не один випадок, який може підтвердити, що платформа співпрацює з російськими спецслужбами. 

• Читайте також: Telegram, YouTube чи TikTok: звідки українці дізнаються новини

Фото: «Телеграм» / Getty Images

На вихідних відеоролик з недавнього інтерв’ю засновника Telegram Павла Дурова Такеру Карлсона став напіввірусним у соцережі X. У відео Дуров каже, що він єдиний менеджер із продукції в компанії і що в нього працює лише «близько 30 інженерів». Експерти з кібербезпеки піддали сумніву привабливість цього твердження для користувачів гібридного месенджера-соцмережі, повідомило TechCrunch.

«Без наскрізного шифрування, з величезною кількістю вразливих цілей і серверів, розташованих в ОАЕ. Здається, це був би кошмар з погляду безпеки», — сказав виданню експерт з криптографії з Університету Джона Гопкінса Метью Грін.

Грін мав на увазі те, що за замовчуванням чати в телеграмі не мають наскрізного шифрування, як у сигналі або вотсапі. Користувач телеграму має запустити «Секретний чат», щоб увімкнути наскрізне шифрування, що зробить повідомлення нечитабельними для адміністрації телеграму та будь-кого, крім цільового одержувача. Також протягом років багато людей сумнівалися в якості шифрування телеграму, враховуючи, що компанія використовує власний алгоритм шифрування, створений братом Дурова, як він сказав у розширеній версії інтерв’ю Карлсону, додало TechCrunch.

Директорка з кібербезпеки Electronic Frontier Foundation і давня експертка з безпеки користувачів групи ризику Єва Гальперіна акцентувала, що важливо пам’ятати, що телеграм, на відміну від сигналу, — це набагато більше, ніж просто програма для обміну повідомленнями.

«Що відрізняє телеграм (і набагато гірше!), так це те, що це не просто програма для обміну повідомленнями, це також платформа соціальних мереж. Як платформа соціальних медіа, вона базується на величезній кількості даних користувачів. Дійсно, він сидить на вмісті всіх комунікацій, які не є приватними повідомленнями і не були спеціально [наскрізно] зашифровані», — сказала Гальперіна виданню.

За її словами, «тридцять інженерів означає те, що немає кому боротися з юридичними запитами, немає інфраструктури для боротьби зі зловживаннями та проблемами модерації контенту».

«Я б навіть стверджувала, що якість цих тридцяти інженерів не така вже й висока, — додала Гальперіна. — Крім того, якби я була хакером, я б точно вважала це обнадійливою новиною. Кожен нападник любить супротивника, який має дуже мало кадрів і які є перевтомленими».

Іншими словами, навряд чи телеграм може бути високоефективним у протидії  хакерам з таким невеликим штатом, особливо державним.

«Дозвольте припустити, що жоден із цих 30 співробітників не є фахівцем із забезпечення конфіденційності чи дотримання нормативних вимог, й жодного зовнішнього аудиту не проводиться для перевірки потенційних заходів безпеки, які обмежують доступ до даних користувачів. “Будь ласка, довіртеся нам” — це не те, як працює безпека», — заявив у соцмережі Х фахівець з криптографії Жан-Філіпп Аумассон.

Минулого тижня відомий експерт з кібербезпеки SwiftOnSecurity написав в X, що «витрати на управління компанією, яка має всі необхідні інструменти кібербезпеки та персонал, є абсолютно непристойними».

«Важко описати цифри, які я бачив. Навіть сказати, що це сіра зона. Але це [] неймовірна кількість персоналу та витрати», — додав SwiftOnSecurity.

«Загалом, навіть найбільші компанії на планеті, ймовірно, не витрачають достатньо грошей, часу та енергії на свій захист. За словами Дурова, телеграм має майже мільярд користувачів. Це одна з найпопулярніших платформ для людей, які працюють з криптовалютою та перекидають мільйони доларів, екстремістів, хакерів і розповсюджувачів дезінформації, — сказано в публікації TechCrunch. — Це робить його неймовірно цікавою мішенню як для кіберзлочинців, так і для підтримуваних державами хакерів. І в ньому — щонайбільше — лише жменька людей, що займаються кібербезпекою».

Telegram не відповів на запит про коментарі TechCrunch щодо того, чи є в компанії головний спеціаліст з безпеки та скільки її інженерів працюють повний робочий день над забезпеченням безпеки платформи.

Фото: «Телеграм» / Getty Images