Рецензія на мультфільм «Трансформери: Початок» / Transformers One

19 вересня в кінотеатрах стартував показ науково-фантастичного анімаційного екшену «Трансформери: Початок». Це черговий представник медіафраншизи «Трансформери», котрий має на меті розповісти історію походження запеклої ворожнечі між Оптимусом Праймом та Меґатроном — майбутніми лідерами автоботів і десептиконів відповідно. У рецензії нижче розповідаємо, наскільки комфортно почувається високотехнологічне залізяччя з планети Кібертрон у форматі комп’ютерної анімації на великих екранах.

«Трансформери: Початок» / Transformers One

Жанр анімаційний науково-фантастичний екшн
Режисер Джош Кулі
Ролі озвучували Кріс Гемсворт, Браян Тайрі Гері, Кіген-Майкл Кі, Скарлетт Йоганссон, Джон Гемм, Лоренс Фішберн, Стів Бушемі, Джеймс Ремар
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2024
Сайт IMDb, офіційний сайт 

Через втрату Матриці Лідерства планета Кібертрон потерпає від нестачі цілющого Енергону. Тому звичайні боти, котрі навіть не мають можливості трансформуватися, гарують як прокляті у шахтах, аби видобути цінний ресурс. Серед цих роботяг знаходяться і найкращі друзі Оріон Пакс та D-16. Перший — дещо авантюрний шибайголова, котрий має явно більші амбіції, ніж видобуток корисних копалин. Другий справляє враження виваженішого та менш емоційного парубка, але така думка ризикує бути хибною. 

Поки друзі потрапляють у різні неприємні ситуації через свою жагу до пригод, в результаті чого вони знайомляться ще з одним невдахою — на рідкість балакучим роботом B-127, місцевий лідер Сентинел Прайм займається пошуками Матриці, аби відродити благодатні ріки Кібертрону. Одного разу юні герої випадково дізнаються про страшну правду, однак коли нарешті настає час проявити свої лідерські якості, погляди Оріона і D-16 щодо боротьби за майбутнє рідної планети починають суттєво відрізнятися.

Якщо не брати до уваги анімаційний формат, кінематографічна франшиза «Трансформери» стартувала у 2007 році та з того часу, поряд з пригодами супергероїв, джедаїв, шпигунів або ж стрітрейсерів, стала завсідником великих екранів і підкорювачем мільярдних зборів. Навіть гнівні відгуки кінокритиків, посередні глядацькі рейтинги і оберемок «Золотих малин» не могли зупинити цю махину і стати на заваді наполегливому зароблянню грошей і просуванню у маси іграшок компанії Hasbro. 

Коли ж серія висмоктала з Майкла Бея останні залишки здорового глузду і наснаги щодо адекватного перенесення іграшкового всесвіту у площину кіноекрана, було логічним кроком довірити наступні фільми вже іншим кіноробам. Хоча і цей хід спрацював так-сяк: якщо сольник про Бамблбі ще виявився достатньо успішним, то про торішній «Час Звіроботів» такого точно не скажеш.

І от серед цих постійних гойдалок, що варіюються від приємних успіхів до прикрих провалів, анімаційний «Початок» від режисера оскароносної «Історії іграшок 4» Джоша Кулі здається рятівним ковтком свіжого повітря. Принаймні, як мінімум легковажність «Трансформерів» куди більше пасує формату анімації, ніж громіздким пафосним фільмам. 

Наприклад, у тутешньому бунтівнику Оріоні важко впізнати того величного і трохи пафосного Оптимуса Прайма, якого всі ми звикли бачити. А у Бамблбі, котрий здебільшого відповідає за гумор, буквально не закривається рот — у цьому плані він як Дедпул, тільки дитячий. Важливу роль у сюжеті грає і Сентинел Прайм, що у «Темній стороні Місяця» Бея постав уже досвідченим бородатим дядьком. Також цікавим видається розвиток конфлікту між двома головними героями, які абсолютно по-різному реагують на обставини, що склалися.

Та й з динамікою і бойовими моментами у стрічки все гаразд. Особливо добряче розважити глядачів повинна екшн-сцена, у якій загін новоспечених борців зі злом намагається застосувати свої нові можливості. Як виявляється, перша трансформація — вона як перший секс — дещо незграбна і неоковирна, зате у підсумку щастю немає меж.

Загалом це яскравий, динамічний та досить захопливий мультфільм, який відсилає до витоків непримиримої ворожнечі між автоботами і десептиконами та стає чудовою нагодою вибратися у кіно всією сім’єю. Сміливо можна брати з собою дітей, яким точно має сподобатися. Та й старшому поколінню по ідеї нудьгувати не доведеться, не дивлячись на перипетії, в першу чергу націлені на аудиторію young adult.