Військовий утік з фронту і розповів про це в Мережі: що було далі

Боєць заявив, що після п’яти років бездоганної служби хоче таким чином привернути увагу влади до відсутності чітких термінів демобілізації.

Військовий самовільно залишив військову частину і здійняв бурю у соціальних мережах. У резонансному дописі військовослужбовець зазначив, що хоче привернути увагу влади та суспільства до проблеми демобілізації. Реакція українців була неоднозначною. Та і в Раді після появи в Мережі допису заявили про сценарії нових загроз.

Усі подробиці – дивіться в ексклюзиві TSN.UA.

Хто такий Сергій Гнезділов і що він написав?

Днями українські соцмережі збурив пост військового Сергія Гнезділова. Він публічно оголосив, що самовільно залишив частину.

Сергій Гнезділов – український військовий, громадський активіст та учасник російсько-української війни. Під час навчання на кафедрі журналістики у Львівській політехніці він у віці 19 років 2019 року добровольцем долучився до лав ЗСУ. Для цього він взяв академічну відпустку. Чоловік є чинним військовослужбовцем 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Брав участь у боях на Донеччині, зокрема у Пісках та Бахмуті.

У своєму резонансному дописі він підкреслив, що має п’ять років бездоганної солдатської служби, але зараз, коли залишив частину, намагається привернути увагу влади до того, що відсутні чіткі терміни демобілізації, які, своєю чергою, сприяють "чорній демобілізації". Під цим терміном він має на увазі одруження з пенсіонерками з групами інвалідності, розлучення з дружинами для одноосібного опікунства над дитиною та інше.

"В 2019 мені теж казали, що я не народжений для війни. Я тисячу раз питав себе: - Сергію, нащо ти це робиш?, коли заїжджав вперше в нині окуповані Піски. Було дуже страшно, було дуже боляче переживати втрати, але мені абсолютно не соромно за мій солдатський шлях. Я був дитиною, коли вперше побачив роз*обані будинки та зграї безхатніх собак. 5 років в Збройних силах лише переконали мене ось в чому: ніхто не народжений для війни. Я не винуватий в цьому, але війна прийшла в мою країну, а я як громадянин маю її захищати. Чи так само думають ті, хто живуть поруч? В 2014-му ми як суспільство не були до неї готові. Під час повномасштабного вторгнення, як виявилось, – теж. За всі ці роки ніхто так і не відповів на головне запитання: яка вона, архітектура нашої національної безпеки? Невже вся наша національна безпека – це стомлена піхота, в яку всі так вірять? Що буде, якщо вона сточиться в боях на Донецькому напрямку?"

У дописі він зауважив, що за 11 років війни з Росією українське суспільство і влада "не знайшли спосіб, у собі сил серйозно і чесно говорити про реалії затяжної, постійної війни". Також в пості звинуватив суспільство в тому, що воно "вірить у ЗСУ", і водночас не стає на захист країни. І в той час, коли люди, які виконують свій військовий обов’язок, безстроково залишаються у війську, інші військовозобов'язані громадяни "отримують фейкові інвалідності, фіктивно одружуються з жінками з групами інвалідності, фіктивно всиновлюють та ухиляються від виконання конституційного громадянського обов’язку":

"В історії є багато чому повчитись, але, на жаль, ми не вчимо уроків історії. Влада і досі не здатна на серйозний діалог із суспільством та нетолерантність до невиконання громадянського обов’язку широкою верствою громадян. Замість доктрини "воювати – обов’язок кожного громадянина" держава пропонує безстроково призначати захисниками тих, кого змогли відловити на вулицях. Питання перепочинку піхоти та встановлення чітких термінів служби на нулі – питання національної безпеки. Відсьогодні я йду в СЗЧ до встановлення чітких термінів служби чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною 5 років бездоганної солдатської служби. Підкреслю: бездоганної. Надіюсь, цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації. Моя позиція залишається незмінною: ми маємо створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобов’язаних українців, і тоді демобілізація стане реальністю".

Допис бійця прокоментували декілька сотень цивільних та військових. Одні висловили сподівання, що ситуація у нього, Гнезділова, вирішиться так, що це влаштує обидві сторони – військового та державу. Інші відверто засудили вчинок військовослужбовця. На думку останніх, ті, хто вчинив СЗЧ, наражають на небезпеку тих побратимів, які розраховували на службу побратима:

• "Друже, я навіть не уявляю, як ти за*бався. Просто мені здається, що це рішення може не стати меседжем, а навпаки – дати опонентам можливість тебе знецінити (як і твою позицію)";
• "Граничні адекватні терміни служби мають бути встановлені для кожного військовослужбовця з урахуванням коефіцієнтів у залежності від місця участі в бойових діях. Виснажені і йдуть в СЗЧ вже всі, хто служить в районах бойових дій";
• "Дуже безглуздо возити шмарклі в такий спосіб... Розплата за цю слабкість ще гірша, ніж боротьба, навіть в тих умовах, які є сьогодні... Маячня – вся ця величезна говорільня…";
• "Підтримую і плюсую. Й пригнічено всміхаюсь від думки, скільки ще виснажених солдатів не доживуть до своєї демобілізації. Як мій чоловік, наприклад…"
• "Наміри чудові, засоби – не сказав би. Можеш досягнути ефекту протилежного до бажаного. Ех, давно думав набити рило командирам, які мені не подобаються або хамлять... Ну що казати, ти розумний дорослий хлопець. Не мені, мабуть, судити, я не був у піхоті";
• "Дякую за захист. Соромно, що герої вимушені вдаватись до такого. Ви зробили сміливий вчинок";
• "Мій чоловік на фронті з 2014 по 2019, з 2021 і до нині. Він і його друзі втомлені максимально. Якщо вони зараз підуть в СЗЧ? Я хочу волати від несправедливості… але публічне СЗЧ нічого не вирішить. Лише деморалізує ще більше і так деморалізованих".

Цей випадок прокоментував і заступник командира Третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін, засудивши дії військового:

"Оце показово-медійне "добровільне СЗЧ" матиме дуже сумні наслідки, про які, мабуть, автор цього вчинку не дуже думає. Якщо це й привертає до чогось увагу, то лише до того, що порушення дисципліни це "нормально". Натомість дисципліна – одна з основ будь-якої армії. А подібні випадки дуже сильно демотивують бійців та провокують робити те ж саме. Всі хочуть додому, хочуть відпочити, побачити свої родини та зайнятись своїми справами. Але війна не закінчилася і поки що нічого про її закінчення не говорить. Навпаки, на деяких ділянках фронту російська армія досить успішно веде наступальні дії. Тому "додому" ми поки собі дозволити не можемо".

Реакція Безуглої

Ситуацію прокоментувала у себе на сторінці і народна депутатка Мар’яна Безугла, яка неодноразово піднімала тему СЗЧ та корупції серед військових. У коментарі для ТСН.ua народна депутатка розповіла про те, наскільки ситуація стала серйозною, та які шляхи вирішення є:

"Якщо буде такий інерційний розвиток, то може бути колапс на фронті. У нас багато тих, хто скоїв СЗЧ або відмовився. Цифри не буду озвучувати. Треба робити ряд ключових структурних змін. Зміни у підготовці, поповнення діючих підрозділів замість створення нових, щоб ветерани показували те, що таке війна, щоб вчили новеньких. Щоб, своєю чергою, нові військовослужбовці знали, як діє конкретна бригада".

За словами Безуглої, "солдат може просто втекти, якщо він погано навчений, але командування вимагає його відправки на штурм". До цього вона додає: "Ще одна величезна проблема, коли одні тривалий час перебувають на "нулі", а інші – тривалий час в тилових частинах":

"Аудит був проведений переважно по структурах управління, але не маємо інформації щодо тилових частин – хто воює, а хто ні. Це корупція. Це тисячі людей, які в тій чи іншій мірі вирішили для себе питання, щоб не йти на поле бою. Плюс до того – немає системи військової юстиції, немає невідворотності покарання, немає розшуку тих, хто пішов у СЗЧ і, відповідно, це породжує "сарафанне радіо". Коли прийшов додому, за це нічого немає, телефонує своїм побратимам і каже: "Чому ви там помираєте, якщо я пішов і мені за це нічого не буде". Система накопичила стільки критичних помилок, що у нас може бути колапс фронту, прорив до Дніпра, Запоріжжя, Харкова та Краматорська".

Що про СЗЧ кажуть правоохоронці?

Своєю чергою правоохоронці, у підслідності яких випадки СЗЧ, повідомили ТСН.ua, що ситуація з Гнезділовим неоднозначна:

"Зазвичай відкривається кримінальне провадження, якщо громадянин залишив частину та не дає про себе знати протягом трьох діб. А тут є нюанси. Цей громадянин публічно заявив, що скоїв СЗЧ".

• В Україні декриміналізували дезертирство та самовільне залишення частини — подробиці
• У ВР повідомили, коли напишуть законопроєкт про демобілізацію
• Мобілізований після сварки з командиром повернувся до цивільного життя: його суворо покарали