Як Росія розповідає про Львів у своїй пропаганді

Росія, а до цього Радянський Союз і Російська імперія, захоплювали, вслід за фізичним загарбанням, і символічний простір українських міст, оголошуючи певний населений пункт «ісконно русскім» або спотворюючи образ міста в пропаганді.

«Детектор медіа» вже писав про те, як пропаганда використовує події в Одесі 1—2 травня 2014 року для активізації проросійських настроїв і виправдовує обстріли міста наявністю російських культурно-історичних пам’яток у тексті «Одеса — “русский город”? Як Росія захоплює символічний простір українських міст».

Також ми розповідали про десакралізацію агітпропом образу Маріуполя як міста спротиву та про виправдовування ним загибелі місцевих жителів у матеріалі «Головна вітрина окупації: Як Росія будує потьомкінський Маріуполь на кістках».

Тепер розберемося з риторикою російської пропагандистської машини стосовно Львова.

«Націоналізм, нацизм, фашизм і Бандера»

Кремлівська пропаганда просуває тезу, що Львів ― це «місто ультраправих націоналістів».  Разом із тим пропагандисти роками стверджували, що поїздка до міста Лева може бути небезпечною для російськомовних туристів. У такий спосіб росіяни прагнули спотворити образ Львова, який насправді став першим українським містом, що ввійшло до сотні туристичних міст Європи. Сталося це у 2017 році — і лиш тільки цей факт уже суперечить картині Львова, яку з 2014 року «продавала» своєму населенню Росія. У цьому контексті показовим є висловлювання Євгенії Чирікової ― керівниці проєкту «Активатика», який висвітлює протести в Росії та діяльність російських добровольців в Україні, на форумі російської опозиції у Львові, що відбувся в травні 2024 року.

«У наративах путінської пропаганди Львів ― це розсадник “бандеро-фашистів”, і варто росіянину там з'явитися, його з’їдять живцем. Ми ― живий приклад, ми почуваємося тут дуже добре», ― сказала тоді росіянка, намагаючись переконати співвітчизників в очевидному.

Агітпроп десятиріччями звинувачує львівʼян і в нацизмі, і у фашизмі — насамперед через співпрацю ОУН з розвідкою нацистської Німеччини, не згадуючи, звісно ні арешту й перебування Степана Бандери в німецькому концтаборі, ні боротьбу ОУН проти самих нацистів, ні інші історичні (складні й драматичні) обставини.

Російська пропаганда використала співпрацю ОУН із нацистською Німеччиною для одного з виправдань повномасштабної агресії Росії проти України та демонізації міста Лева. Зокрема, у квітні 2022 року російські пропагандисти поширювали дезінформацію, що в день народження Гітлера львівські школярі вишукалися у свастику, а згодом — що у Львові вулицями ходять люди у футболках зі свастикою. У такий спосіб агітпроп намагався запевнити, що львівʼяни «продовжують сповідувати» ідеологію нацизму. Ще «гуляв» фейк, що в підручнику з історії України є розділ про визволення Львівщини Гітлером. Мовляв, українських дітей учать, що «німецький державний діяч і політик» був насправді хорошим. Однак пропагандисти не називали автора підручника та рік видання. Ба більше, глорифікацію Гітлера, яка в Україні підпадає під кримінальну відповідальність за пропаганду нацизму, не могли допустити до навчальної програми, про що повідомляли в Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

• Читайте також: Як українці стали нацистами у російській пропаганді, або Чи націоналізм = нацизм? - MediaSapiens. 

Степан Бандера уособив для Росії український націоналізм, а слова «фашисти», «нацисти» й «бандерівці» для пропагандистів стали синонімами. Цьому сприяла й радянська пропаганда, яка називала всіх націоналістів бандерівцями, а самого Бандеру — нацистом і поплічником Гітлера. За цими поняттями, знайомими в Росії зокрема через культ перемоги в Другій світовій війні, стоїть певний символізм: нацизм і фашизм — це втілення зла. Говорячи про українців, зокрема львівʼян, як про нацистів і фашистів, Кремль грає на сформованому образі екзистенційного ворога. Якщо його не знищити, то він нібито рано чи пізно знищить тебе.

«Польща планує знову захопити Львів»

Як не дивно, але в перші місяці повномасштабної війни російський дезінформаційне повідомлення про можливе захоплення Львова Польщею було найпоширенішим у відношенні до українського міста. У рамках проєкту #DisinfoChronicle, де аналітики «Детектора медіа» фіксують дезінформацію, яку Росія поширює з 17 лютого 2022 року, ми задокументували щонайменше десять (!) хвиль поширення фейків про «плани Польщі окупувати Львів» та інші міста на заході України. Й начебто підготовку місцевих жителів до цього. Наприклад, російські пропагандисти писали, що Польща нібито розпочала приховану мобілізацію. «Доказом» цьому було розгортання в Польщі програми «Тренуйся зі збройними силами», метою якої буцімто було підготувати поляків до окупації Львова. Що стосується «усвідомлення» львівʼянами можливого життя під польським прапором, то йшлося, нібито в школах Львова дітей почали змушувати вивчати гімн Польщі чи що на Львівщині проведуть референдум про приєднання області до Польщі. Метою цих фейків було просунути тезу про «польську загрозу», аби відвернути увагу від порушень міжнародного права, які Росія вчинила, напавши на Україну. Тобто Кремль подає уявну загрозу гіршою за злочини, які коїть сам, вдаючись до типової для російської пропаганди тактики «віддзеркалення». Згідно з нею, агітпроп може використовувати як реальні, так і вигадані приводи для обвинувачення.

• Читайте також: «Поглинання України почалося». Навіщо Росія вигадала фейк про намір Польщі анексувати західні області України - MediaSapiens. 

Коли йдеться про російську дезінформацію про Львів і Польщу, важливим є контекст. Місто за свою історію неодноразово входило до складу Польщі. У 1340 році польський король Казимир III Великий захопив, але не втримав Львів через опір місцевого населення. Згодом, у 1349 році, йому все-таки вдалося захопити місто. З цього року по 1772-й із короткими перервами Львів входив до складу Польщі, зокрема в складі Королівства Польського, а пізніше ― Речі Посполитої. Місто також було під владою Польщі з 1918 по 1939 рік. А от під час пресконференції за підсумками саміту «Росія ― Африка» 29 липня 2023 року Путін сказав, що Львів до Другої світової війни не входив до складу Польщі. Проте історичні факти спростовують подібні тези російського диктатора і пропагандистів.

У Польщі, державі Центральної Європи, яка поважає територіальну цілісність України та є підписанткою Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Республікою Польща, немає намірів захоплювати Львів. Про це, до того ж українською мовою, говорив під час виступу в польському Сеймі 25 квітня 2024 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський:

«Росія бреше про нібито плани Польщі анексувати частину України. Донбас — це Україна, Крим — це Україна. Львів, Волинь, колишня Східна Галичина — це теж Україна. Тому повторюю, щоб і в Кремлі почули: Львів — це Україна».

Як сказав Сікорський, подібними вкидами російські лідери та пропагандисти хочуть посіяти розбрат між поляками й українцями. Міністр також пояснив, що Польща продовжуватиме підтримувати Україну та її європейські прагнення, і що це залишатиметься одним із пріоритетів.

Теза про «окупацію Львова Польщею» має ще кілька вимірів. Путін каже, що тільки Росія може бути «гарантом територіальної цілісності України». Тобто неможливість фізично загарбати це місто на заході України супроводжується залякуванням небезпекою зі сторони іншої сусідньої держави, щоб, як наслідок, ментально привернути Львів до Росії. Водночас російський диктатор «на 100% упевнений», що багато людей, які живуть на західних територіях України, бажають «повернутися на свою історичну батьківщину»: Румунію, Польщу чи Угорщину. А ті держави, які втратили ці землі, насамперед Польща, буцімто тільки й думають, як їх забрати назад.

Якби твердження про бажання українців увійти до складу держав, які колись господарювали на теренах України, були правдою, вони виправдовували б і слова Путіна про прагнення жителів територій, які колись входили в Російську імперію, жити разом із Росією. Це також підтверджувало б пропагандистську тезу про неспроможність і штучну сконструйованість української держави.

• Читайте також: «Батіг» і «пряник»: як окупанти змушують жителів тимчасово окупованих територій брати російські паспорти, — MediaSapiens

«Львів страждає менше за інші міста»

Росія використовує та підігріває внутрішні суперечки жителів України у своїх інтересах. А ще Москва сіє ворожнечу між представниками різних українських регіонів, протиставляючи схід заходу. У 2023 році росіяни маніпулювали відносною безпекою на заході України, запустивши інформаційно-психологічну операцію «Фортеця Львів» для посилення внутрішніх розбіжностей. Її тоді зафіксував Центр протидії дезінформації.

Сама кампанія містила деякі ключові тези агітпропу щодо Львова. Базувалися російські пропагандисти на іронічному кавері на пісню гурту «Антитіла» — «Фортеця Бахмут». У тіктоці почало з’являтися багато відео з гештегом #ФортецяЛьвів, у яких львівʼян насмішкувато звинувачували в тому, що вони нібито єдині страждають через війну та захищають Україну. У відповідних публікаціях Львову іронічно приписували більше руйнувань, ніж Маріуполю та Бахмуту. Своєю чергою ЦПД писав, що «такі маніпуляції змушують людей у коментарях “мірятися стражданнями”».

У відповідних відео також наголошували на високих цінах на житло у Львові. Автори публікацій додавали скриншоти сайтів, де можна орендувати квартиру, та зазвичай навмисно шукали дорогі варіанти помешкань. Звичайно, що про історії волонтерських організацій, безплатних поселень і прихистків у Львові, який прийняв багатьох переселенців, у цих відео не йшлося.

Такими публікаціями російські спецслужби виманювали негативний досвід українців у коментарях задля нових матеріалів для власної пропаганди та розпалювали ненависть серед жителів східних, північних і південних регіонів до «західняків».

Зрештою, останнім варіантом пропагандистських тез у відео стало те, що «всі регіони страждають через обстріли, а захід України ― ні». Однак, якщо зайти на сайт регіонального видання Zahid.Net і переглянути тег «Вибухи у Львові», де зібрані новини про російські удари по місту з 2022 року, тезу, що Львів не зазнає обстрілів, можна легко спростувати. Хоча Львів і зазнав менших руйнувань, порівняно з частиною українських міст, розташованих східніше, місто також є ціллю російських атак.

Показовим є й те, як росіяни виправдовують свої атаки на Львів. Чим вони, до речі, засвідчують, що обстріли заходу України все ж відбуваються. Вони пишуть, що ракетними ударами по місту вбивають «іноземних найманців»; або саме «Київський режим» бʼє ракетами по місту на заході України та звинувачує в цьому Росію; або що ракетні удари по Львову ― це «постановка».

Риторика кремлівської пропаганди про Львів часто зводиться до риторики про захід України. Так, ці слова стають взаємозамінними. Особливо коли йдеться про певні історичні події, які відбувалися на сучасних західноукраїнських землях. Для Кремля Львів є загрозою, адже радянська ідеологія менше торкнулася цього міста, позаяк воно було підконтрольне СРСР коротший час (1939—1941, 1944—1991), аніж багато інших міст на півдні, півночі, центрі та сході України. Відповідно, перебування міста в складі інших держав сприяло формуванню іншого культурного середовища та проєвропейськості. Через це, з погляду того ж Путіна, львівʼяни ― невиправні. А, як відомо, те, що диктатори не можуть приборкати, вони прагнуть знищити.

Щоб не пропускати найголовніших матеріалів Центру досліджень «Детектора медіа», підписуйтеся на розсилку. Вона виходить що два тижні

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач