Стрес через війну: топ рекомендацій психолога, як не з'їхати з глузду і зберегти здоров'я

Розповідаємо, як впоратися зі стресом.

В Україні помітно зростає кількість випадків насильства. Зокрема, у Києві, наприклад, минулого тижня сталася стрілянина на АЗС, загинула людина. А на Обухівщині днями чоловік влаштував стрілянину в магазині — двоє людей поранені. 

Через виснаження в результаті тривалого стресу, як от повномасштабна війна, людська психіка обирає певну стратегію адаптації. Ми бачимо, що загрози не закінчуються. Ба більше — посилюються, а наші ресурси обмежені. Це призводить до поступового зниження толерантності, яке проходить три етапи.

Про це в коментарі сайту ТСН.ua розповів психолог, експерт з емоційного відновлення Валентин Кім.

“Чи можна те, що відбувається, пов'язати зі стресом від довготривалої війни? Так, безумовно. І це цілком зрозуміло. Людській природі, психіці притаманна така реакція, коли ми виснажуємося, коли стрес достатньо тривалий”, — каже психолог.

Перший етап — це зниження толерантності до чужих. 

“Звичайно, одразу до ворогів, їх не слід жаліти. У нас розмови про те, який сенс брати в полон росіян періодично виникали. І от ці моменти, коли вони виникали, це сигналізація про те, що толерантність знижується”, — розповів Валентин Кім.

На другому етапі знижується толерантність до своїх. Тоді ми починаємо чіткіше ділити всіх оточуючих на “своїх” і “чужих”. 

“Спочатку це всі українці, потім — тільки ті українці, які не виїхали, далі — українці, які не виїхали і погоджуються з моєю точкою зору, потім ще щось. Ми постійно обмежуємо коло людей, яких ми вважаємо своїми, заради яких ми готові жертвувати, ділитися чимось. І це знову ж таки пов'язано з виснаженням наших емоційно-вольових ресурсів”, — пояснив психолог.

На третьому етапі відбувається зниження толерантності до себе. Ми починаємо все менше жаліти самих себе. 

Зниження толерантності — це один із способів адаптації до оточуючого світу. І це якраз призводить до того, що в нас відкриваються можливості до каскадування агресії. 

“Коли ми стикаємося з тим, що не можемо відповісти ворогу тим же, чим він нам: ми не можемо безпосередньо вбити свого ворога, а вимушені чекати, вимушені перебувати в стані пасивного очікування якоїсь чергової халепи, це призводить до того, що у нас накопичується величезна купа агресії. Нам її треба кудись каскадувати. Бо якщо її тримати в собі, вона перетворюється на аутоагресію — на агресію по відношенню до самого себе. Тому ми намагаємося її каскадувати на інших, на тих, хто слабший, на тих, хто з нами не погоджується”, — розповів Валентин Кім.

Тому, за його словами, зростає кількість агресивних проявів, конфліктів, бійок, стрілянини, підривів, випадкових конфліктів на дорозі. 

Крім того, коли стреси продовжуються, а ми вже вичерпали всі свої ресурси, перебрали всі свої адаптивні стратегії, то агресія може переходити в аутоагресію. 

“Може підвищуватися частота захворювань. Я нещодавно проводив дослідження, ми з колегами збирали фокус групи з різних категорій громадян. Виявилось, що практично в кожній групі є хтось, у когось з рідних, хто страждає на онкологічне захворювання або на аутоімунне. Практично в кожній групі мінімум одна людина така є. Така виборка наводить на думку, що кількість людей, і яких з'явилися або загострилися хвороби, збільшилася”, — каже психолог.

Хвороби — це теж прояв того, що рівень стресу надмірний. 

“Механізмів, щоб йому щось протиставити, у нас вже немає, ресурси закінчуються і тому йдуть такі прояви. Воно проявляється як на соціальному рівні, коли виникають конфлікти, стрілянина, бійки, і на рівні персонального стану. Ти можеш хворіти, можеш зростати рівень самогубств і так далі”, — розповів Валентин Кім.

Як впоратися зі стресом

За словами психолога, сьогодні ми знову “повертаємося” до 2022 року. Тоді був пік  запитань: що робити, щоб вберегтися від стресу. 

“Сценарій вже є — часто людям не вистачає ресурсу, щоб його реалізувати. Необхідно турбуватися про декілька речей. Перше — це власне тіло. Нам необхідно до нього ставитися з увагою та повагою. Наше тіло від нас має отримувати позитивні сигнали турботи”, — каже Валентин Кім.

Це може бути приємний відпочинок, спа-процедури якісь, масажі, ванни, душі, якесь особливе харчування. 

“Не обов'язково здорове харчування, хоча в стратегічній перспективі воно важливіше. Але інколи це може бути навіть щось шкідливе, але приємне. Щоб наш тіло відчуло, що ми про нього турбуємося. Звичайно, нам необхідні прогулянки, фізкультура. Не спорт з рекордами, а саме якась фізкультура, яка допомагає тримати тіло в тонусі і через фізичні навантаження скидати накопичену негативну емоційну енергію”, — розповів психолог.

Крім того, нам необхідне своєчасне лікування та “нормальні” стосунки. Тобто, окрім турботи про тіло, треба турбуватися про своє соціальне життя. 

“Нам необхідно бути в колі друзів. Відчувати, що наша думка для когось має значення. Що ми можемо виговоритися, проговорити. Бо коли ми проговорюємо свій емоційний стан, свої проблеми, хвилювання, це нам допомагає знизити градус внутрішньої напруги. Нам необхідно розуміти, що нас чують, що нам щось відповідають. Що ми не наодинці — тому що ми соціальні тварини. Нам необхідне це спілкування”, — каже Валентин Кім.

Водночас нам часом необхідно ще й бути на самоті, тому що рівень збудженості у людей підвищився. 

“Люди стають все менш і менш комфортними один для одного. І саме тому актуалізується питання персонального простору і в персональних кордонів, які ми нікому не дозволяємо перетинати. Тому нам необхідне і відчуття самотності, можливість побути на самоті. Відключитися від всіх і від всього, щоб нас хоча б якийсь час ніхто не чіпав”, — радить психолог. 

Тому, за його словами, рекомендації, не тільки дуже різнопланові, а й навіть протирічать одна одній. Йти до людей — чи бути на самоті, напружувати себе — чи дозволяти собі розслабитися. 

“От відповідь в тому, що і те, і те треба робити. І прислухатися до власної реакції, що тобі потрібно саме зараз. Тому що процес триває, війна триває, кількість стресів буде збільшуватись, інтенсивність і сили їх будуть зростати, а наші ресурси будуть вичерпуватися. Нам треба використовувати різні способи, різні інструменти. І при чому, якщо якийсь інструмент підходить саме зараз, то це не означає, що він буде підходити все життя. Можливо, через тиждень, через місяць нам необхідно буде щось новеньке. І це нормально”, — розповів Валентин Кім.

Раніше ТСН.ua писав про квадроберів, які заполонили Україну: хто ці люди в масках тварин і з хвостами. Читайте про суть і приховані небезпеки нової субкультури.