Більшість українців вважають лотереї азартною грою, попри це досить велика частка грає в них – соцдослідження ZN.UA
Згідно з соціологічним дослідженням, проведеним на замовлення ZN.UA Центром Разумкова, 63% українців вважають, що лотереї – це така ж азартна гра, як онлайн-казино чи ставки на спорт і мають однаково оподатковуватися. І досить велика частка громадян грають у лотерею, в інтерв’ю ZN.UA пояснив економіст-кібернетик, колишній гравець, а нині прикладний психолог-магістрант Сергій Романюк, з яким поговорив Володимир Кім.
«Лотерея є грою на удачу, там є головний елемент азартних ігор, оскільки виграш залежить від випадку. Проте з-поміж усіх азартних ігор шанс отримати залежність від лотереї практично дорівнює нулю. Чому? Тому що, на думку фахівців зі США, в кожної азартної гри є так званий адиктивний потенціал. Це, по-перше, частота перебування гравця в азартній грі. По-друге, часовий інтервал між ставкою та результатом: що коротший цей інтервал, то більш адиктивним є потенціал азартної гри. По-третє, величина ставки й теоретичного виграшу. Очевидно, що в лотереї адиктивний потенціал мінімальний», – пояснив Романюк.
Водночас респондентів запитали, чи грають вони в азартні ігри і купують лотерейні білети. У відповідь 9% зазначили, що купують.
«Це чимала цифра. Але хто такі лотерейники? Це люди, які сподіваються на диво, вірять у власну особливість. Тобто це люди з міфологічним, містичним мисленням. Вони вірять, що їх по життю щось веде, що є якась вища сила, яка допомагає їм. Тому цю цифру можна трактувати і як наявність великого відсотка надії в українському суспільстві», – пояснив Романюк.
Також українцям ставили питання: «Яке із суджень ви підтримуєте найбільше?». І 68% відповіли, що ставки, на спорт, лотерея та онлайн-казино – це пастка людей. Також вони зазначили, що казино й лотереї паразитують на мрії про легке збагачення, а ігрова залежність спустошує бюджет, руйнує долі та розбиває родини. Водночас чверть населення грає у ці ігри.
«Це свідчить про те, що більшість обізнана з ризиками, які несуть азартні ігри, й це, безперечно, тішить. Але знати й розуміти — це різні процеси. Багато гравців упевнені, що це в інших будуть проблеми з азартними іграми, але не в них. Гравець вірить у свою перевагу над іншими людьми, тому те, що працює для інших, у його розумінні на нього не поширюється. До речі, майже всі знають, що алкоголь шкодить здоров’ю, але кількість тих, хто вживає, не стає меншою. Такою є природа людини», – пояснив Романюк.
Існує і психологічний мотив впадання в залежність від азартних ігор, коли людина з різних причин може не впоратися з викликами життя й відчувати сильний стрес намагається втекти в іншу реальність. В Україні останніми роками ця проблема зачепила особливо багато військових. Допомогти їм впоратись із цією проблемою можна лише фармакопсихологічним шляхом, адже така форма залежності вважається співмірною із наркоманією та алкоголізмом.