"Бусифікація" та інші скандали із ТЦК: чому це стається і що заважає ефективній мобілізації

Експерти ж наголошують - комплектації війська не сприяє і відсутність розуміння термінів служби

В Україні уже тривалий час говорять про так звану "бусифікацію" і порушення під час мобілізації.

Чому так відбувається - йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Маріам Оганнисян.

Як в Україні відбувається "бусифікація"

Дмитро переповідає свою історію "бусифікації". Так у народі почали називати вуличні рейди ТЦК, коли чоловіків насильно садять у бус і відвозять

"Кажуть треба їхати робити флюрографію, я написав прям на бланку, я відмовляюся, підпис і дата", - заявив чоловік.

Він має бронь - працює на підприємстві критичної інфраструктури, тому ховає обличчя. Проєктує електропідстанції, часто, в населених пунктах, де їх зруйнували окупанти. Коли Дмитра зупинили на вулиці працівники ТЦК, програма "Резерв плюс" ще не встигла підтягнути його дані. В навчальний центр Дмитро приїхав вже зі струсом мозку. Згодом його дані підтягнулись і чоловіка відпустили.

Випадок Дмитра лише один з багатьох. З початку року уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець отримав понад півтори тисячі звернень від українців через порушення їхніх прав співробітниками ТЦК.

Юристи ж кажуть - в переважній більшості випадків, якщо опинився насильно в бусі ТЦК, довести, що порушили твої права, буде практично неможливо.

Військові кажуть, людей на фронті бракує

Людей на фронті катастрофічно бракує. Ворог випереджає нас у кількості, а відповідно має перевагу на лінії бойового зіткнення. Бойові командири наголошують: в підрозділах потрібні кваліфіковані і умотивовані. Але ті, на яких полюють на вулиці, до таких не відносятся.

"Вони приходять і їм треба міняти мотивацію. І ми витрачаємо додатковий час, ні, не витрачаємо, окей не тратимо, інвестуємо час, щоб їх підготувати", - каже військовий психолог Дмитро Козінчук.

Самі ж працівники ТЦК позаочі кажуть - полювання на потенційних вояків, на вулицях та насильницька "бусифікація", міра – вимушена, бо людей катастрофічно бракує. Військові ж експерти наполягають, потрібно розвивати рекрутингову систему. Лише за травень до війська було залучено 30 тисяч осіб, з яких лише 6 половиною тисяч прийшли через рекрутингові центри.

Чому подібні випадки й досі мають місце, ТСН запитала в командування Сухопутних військ. Там у коментарі відмовили та перенаправили до Міністерства оборони. На момент виходу сюжету в ефір, відповіді звідти нам також не надали.

Відсутність термінів служби не сприяє мобілізації

Експерти ж наголошують - комплектації війська не сприяє і відсутність розуміння термінів служби. Відтак і численна кількість випадків самовільного залишення бойових частин.

"У нас зараз лише за офіційними даними кількість СЗЧшників понад 70 тисяч, я думаю ця цифра занижена. Нам потрібно думати хоча б , яким чином забезпечити оцей актив для ротації хоча б. Ми розумію, що ми , які пішли в 22 році ми всеодно незамінні, але давайте придумаємо яким чином нам давати відпочинок", - каже військовий Ігор Луценко.

На фронті катастрофічно бракує людей. Однак покращити ситуацію із набором персоналу до війська, кажуть самі ж військові, можуть допомогти прозорість й справедливість самого процесу призову. А головне - людське ставлення до тих, кого мобілізують. І звісно, покарання за кожен випадок перевищення повноважень працівниками ТЦК.