Марс затрясе дрібним тремтінням: учені з'ясували, як побачити чорну діру в Сонячній системі

Учені припускають, що один раз на десятиліття маленькі чорні діри пролітають через Сонячну систему. Такі польоти можна помітити за коливанням орбіти Марса, пише ScienceAlert.

Первинні чорні діри (ПЧД) є гіпотетичними об'єктами, які, як передбачається, з'явилися в першу секунду після Великого вибуху. Вони народилися зі щільних осередків іонізованої матерії. За останні 13,8 млрд років вони розсіялися по всьому космосу.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Деякі вчені навіть припускають, що саме такі крихітні чорні діри і є тією самою загадковою темною матерією.

Тепер же група фізиків зі США підрахувала, як часто такі ПЧД можуть пролітати через Сонячну систему, ґрунтуючись на передбачуваному розподілі темної матерії в заданій області простору. Дослідники з'ясували, що ПЧД з масою астероїда, але упакованого в один атом, має пролітати через Сонячну систему приблизно один раз на десять років.

Астрономи не зможуть спостерігати за такою первинною чорною дірою безпосередньо, але вона обов'язково залишить після себе слід. Розрахунки команди показали, що якщо первинна чорна діра пролетить повз Марс на відстані близько 450 млн км, то це викличе помітне коливання орбіти Червоної планети.

Таке зміщення коливатиметься в межах лише 1 метра за 10 років, але й цього буде достатньо, щоб датчики зафіксували зміни. Річ у тім, що Марс одна з найбільш спостережуваних планет Сонячної системи, і ми можемо виміряти відстань від Марса до Землі з точністю до 10 см.

Незвичайне дослідження почалося з гіпотетичного питання: що буде, якщо ПЧД пролетить повз людину? Автор дослідження з Массачусетського технологічного інституту (MIT) Тунг Тран підрахував, що якби така чорна діра пролетіла за метр від людини, то її б відкинуло на 6 метрів за 1 секунду.

Звісно, такий сценарій є гіпотетичним і малоймовірним, але він змусив команду замислитися над тим, як ПЧД, що пролітає, може вплинути на планети і місяці.

"Ми екстраполювали дані на Землю і Місяць, але отримані результати були не дуже ясними. У нашій частині Сонячної системи є багато інших динамічних процесів, які змушували б такі коливання загасати", — зазначає вчений.

Тому дослідники змоделювали ефекти прольоту ПЧД повз Меркурій, Венеру і Марс. Останній дав найчіткіший сигнал, здебільшого тому, що це планета, за якою дуже ретельно стежать.

Але якщо ПЧД має масу лише одного астероїда, чи не буде кожен камінь, що пролітає повз, чинити такий самий вплив на планету? Відповідь — так, до певної міри. Але ефект буде виглядати інакше.

Річ у тім, що астероїди рухаються відносно повільно, притягаючись до того ж диску навколо Сонця, що й інші космічні об'єкти. Така взаємодія відбувається в більш тривалих часових масштабах. Зі свого боку ПЧД проносяться через Сонячну систему зі швидкістю до 200 км/с. Така блискавична взаємодія буде виразно виділятися серед інших.

Нагадаємо, у Всесвіті існують чорні діри, які, схоже, не можуть померти. Астрономи намагаються розгадати загадку первинних чорних дір, які не попалися ще на жоден детектор.