Рецензія на фільм «Самотні вовки» / Wolfs

27 вересня на платформі Apple TV+ вийшов комедійний бойовик «Самотні вовки», який після трилогії «Друзі Оушена» та чорної комедії «Прочитати і спалити» возз’єднує на екрані голлівудських суперзірок Джорджа Клуні та Бреда Пітта. Раніше фільм планувався до широкого прокату, а в Україні мав вийти 19 вересня (вже навіть і дубльований трейлер підвезли), але у серпні компанія Apple повідомила про скасування цих планів. У підсумку стрічка вийшла в американський обмежений прокат, а через тиждень на Apple TV+. В огляді нижче будемо розбиратися, наскільки комфортно двом великим зіркам в рамках тепер уже малого екрана.

«Самотні вовки» / Wolfs

Жанр комедійний бойовик, трилер
Режисер Джон Воттс
У ролях Джордж Клуні, Бред Пітт, Остін Абрамс, Емі Раян, Пурна Джаганнатан, Златко Бурич, Річард Кайнд, Френсіс Макдорманд (голосова роль)
Прем’єра Apple TV+
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

Одного зимового вечора в одному з затишних номерів розкішного готелю на Мангеттені трапляється прикра несподіванка з летальним наслідком. Це місцева окружна прокурорка вирішила розважитися з симпатичним молодим незнайомцем, але той, ймовірно, прийняв якийсь наркотик, а потім через власну необережність перечепився і розбив голову. Щоб позбутися негативних наслідків фатальної події, жінка вирішує звернутися до професійного чистильника, щоб той знищив будь-які докази її причетності до того, що сталося.

Та згодом у номері неочікувано з’являється ще один спец з «вирішення проблем», цього разу вже найнятий керівницею готелю, яка хоче позбутися репутаційних ризиків. Враховуючи обставини, двом професіоналам, що звикли працювати поодинці, доведеться відмовитися від власних принципів та об’єднати зусилля заради успішного виконання роботи. Але ніхто з них не міг уявити, що ця незапланована співпраця виявиться лише першим форс-мажором у справі. Здається, нічка обіцяє бути довгою.

Постановник Джон Воттс, який режисерував усі три фільми про Людину-павука у рамках кіновсесвіту Marvel, наразі відсторонюється від гучних марвелівських блокбастерів до більш приземленого кіно, і виходить це у нього дуже непогано. Звісно, зіпсувати картину, коли у тебе в обоймі є такі суперзірки, як Джордж Клуні та Бред Пітт, це треба примудритися. Втім, історія бачила вже достатньо провальних фільмів, які не зміг витягти навіть видатний акторський склад. Добре, що «Самотні вовки» не входить до їх числа.

Навряд чи для когось буде відкриттям, що лев’яча пайка очарування цієї історії припадає на харизму та взаємодію у кадрі Клуні та Пітта — двох великих зірок та дійсно чудових акторів (обидва також значаться у якості продюсерів проєкту, адже виробництвом займалися їхні компанії Smokehouse Pictures і Plan B Entertainment відповідно). Їм дісталися ролі таких собі професійних «прибиральників» на кшталт Вінстона, зверніть увагу на прізвище, Вулфа у виконанні Гарві Кейтеля в культовому «Кримінальному чтиві» Тарантіно.

Значна кількість комедійних моментів ґрунтується на якихось тонких нюансах, пов’язаних з головними героями (достатньо згадати хоча б влаштований ними допит), а також на очевидній самоіронії, як от, наприклад, епізод з окулярами. Також тут винахідливо обігрується ледь не абсолютна ідентичність персонажів і їхній антагонізм, тобто те, що ці «близнюки» щосили намагаються знецінити опонента. Водночас обидва не тільки однаково виглядають, а й схоже міркують, діють, планують і навіть за допомогою звертаються до однієї й тієї ж людини.

При досить рівному і, чого вже там, далеко не видатному сценарії без сюрпризів (бо не назвати ж таким твіст, що перекочував сюди десь з «Пили»), за подіями на екрані все одно спостерігати цікаво, а розвиток стосунків головних героїв стає окрасою цього простого сюжету. При цьому стрічка володіє виразною атмосферою: події відбуваються протягом однієї ночі, і нічні «нуарні» сцени зі снігом, що неквапливо кружляє у повітрі, мають свій приємний вайб.

У серпні повідомлялося, що яблучна контора планує сиквел, у якому Джон Воттс знову візьметься за сценарій і режисуру, а Клуні та Пітт повернуться до своїх ролей. Що ж, як бачимо, ці двоє вже неодноразово доводили, що їхня співпраця призводить до чогось справді вартісного.