Руйнація бізнесу чи справедлива сплата податку: як на АЗС вплинуть нові зміни

Що прогнозують експерти для АЗС

Експерт Володимир Омельченко розповів 24 Каналу, що проти будь-яких авансових платежів та законів, які передбачають таке, незалежно чи це стосується АЗС, чи торговельних мереж.

Нагадуємо! Як повідомив нардеп Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі, Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про історичне велике збільшення податків, у якому передбачається сплата податку на прибуток для АЗС авансом. Закон може запрацювати вже з 1 жовтня.

Омельченко запевняє, що у разі остаточного ухвалення законопроєкту, це може вплинути на рівень ліквідності підприємств на ринку. Таким чином, чимало АЗС може просто закритися, або піти "в тінь".

Зверніть увагу! За словами експерта, ухвалення законопроєкту може потенційно вплинути на зростання цін в Україні. Все через те, що пальне здебільшого закуповується за кордоном – понад 80%.

Для того, щоб закупити пальне, доведеться брати кредити, також враховуються транспортні витрати та витрати на збут, і лише в кінцевому результаті отримується прибуток,
– доповнює пан Володимир.

Втім на думку енергетичного експерта Сергія Куюна, з якою він поділився з 24 Каналом, сплата податку на прибуток для АЗС авансом не вплине на ринок пального, але влипне на надходження бюджету.

Спочатку Сергій Куюн порахував, яка ж різниця була між гуртовою вартістю та роздрібною у II кварталі цього року. Водночас від цієї різниці експерт відняв податкове навантаження, яке є середнє по галузі, та експлуатаційні витрати, які несуть мережі на реалізацію.

За підрахунками чистий прибуток на літрі пального виходить 3 гривні. Водночас якщо врахувати податок на прибуток на рівні 18%, це виходить 54 копійки. У нас лише одна мережа із 50 платила більше, аніж 54 копійки. Друга мережа у рейтингу платила 33 копійки з літру пального, а решта 80% платили менше аніж 10 копійок. Це говорить про те, що мережі просто ховають свої прибутки,
– пояснює Куюн.

Новий закон унеможливить ухиляння від податків

Як пояснює Куюн, новий законопроєкт приховані кошти з кишені трейдерів "перекладе" в держбюджет, тобто зробить так, що ухилитися від сплати стане неможливо.

Така ініціатива виникла через те, що податкова просто не в змозі зібрати податок на прибуток. Для цього їй доведеться провести документальну перевірку кожного контрагента або юрособи. В одній мережі може бути від 15 до 20 юридичних осіб, під час перевірки яких не факт чи щось знайдуть, адже чимало схем для ухиляння,
– резюмує пан Сергій.

Він додає, що на сьогодні бюджету Україні потрібні гроші, і всі це розуміють. Відповідно, вводиться фіксований податок, який паливні мережі повинні обов'язково сплатити, незалежно від того, буде прибуток фінансовий, чи не буде.

Ставки податку доволі адекватні. Для компаній, які ухиляються від сплати, після ухвалення закону за кожен літр податок становитиме десь гривню. Найцікавіше, що самі ж мережі доволі часто видають офіційний дисконт для споживачів. Відтак на сайтах зустрічаються дисконти по 1,5 – 2 гривні, а після цього законопроєкту доведеться відмовитися від таких програм, адже коштом бюджету та коштом несплати податків мережі покращують собі бізнес,
– каже Сергій Куюн.

Які авансові внески передбачає законопроєкт

Відомо, що в новому законопроєкті замість поточної моделі сплати податку на прибуток мережі АЗС щомісяця платитимуться щомісячні авансові внески залежно від типу пального та наявності на АЗС магазину, де продаються тютюнові вироби та алкоголь.

Щомісячні авансові внески з податку на прибуток за кожну АЗС становитимуть:

• у разі реалізації двох чи більше видів пального – 60 тисяч гривень,
• у разі реалізації виключно скрапленого газу – 30 тисяч гривень,
• у разі, якщо частка реалізації скрапленого газу у загальному обсязі реалізованого пального протягом місяця становить 50% та більше – 45 тисяч гривень.

Для тих АЗС, які ще торгують алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, пропонуються такі авансові внески:

• у разі реалізації двох та більше видів пального – 80 тисяч гривень,
• у разі реалізації виключно скрапленого газу – 40 тисяч гривень,
• у разі якщо частка реалізації скрапленого газу у загальному обсязі реалізованого пального протягом місяця становить 50% і більше – 60 тисяч гривень.