Про це 24 Каналу розповів OSINT-аналітик, військовий оглядач Віталій Кононученко, зауваживши, що станом на ранок 28 вересня противник стоїть в центрі Вугледара. Українські захисники втримують частину багатоквартирних будинків, але вони майже повністю зруйновані.
Що відбувається у Вугледарі
Через те, що міська забудова практично зруйнована тримати оборону надзвичайно важко. Ще одна велика проблема – відсутність логістики. Ворог намагається йти з флангів і так захопити Вугледар.
У нас дуже добра оборона саме на напрямку атаки. Якщо згадати січень 2023 року, коли росіяни вже пробували атакувати Вугледар, то вони робили це в лоб, з півдня. У ЗСУ була чудова оборона: "висотки", з яких обладнали позиції протитанкових комплексів, ретранслятори для FPV-дронів, засоби РЕБ – все було добре.
Але коли ворог почав обходити з боків, тиснути з кількох напрямків одразу, на жаль, ми дали слабину. До того ж росіяни кинули дуже багато підрозділів: частину з Покровська, частину з відновлення, яка була в резерві. Вони наситили ці війська дуже великою кількістю вогневих засобів,
– розповів OSINT-аналітик.
Відповідно в наших військових не було ресурсів, щоб протистояти й не дати окупантам змоги просунутися з боку Водяного чи з Пречистівки. Це призвело до дуже плачевної ситуації, яку ми маємо зараз.
Наступ на Вугледар: дивіться на карті
"Фактично єдина дорога, яка залишилася, перебуває під повним вогневим контролем. Доставити щось в місто або з нього – дуже складно. Ворог далі продовжує тиснути саме з флангів, зокрема і в самому Вугледарі", – підкреслив Віталій Кононученко.
Наскільки загрозлива ситуація
За словами OSINT-аналітик, Україна виведе сили з Вугледару. Питання в тому, якою ціною це буде зроблено. Варто згадати ситуацію з позицією "Зеніт" в Авдіївці та не допустити її повторення. Адже тоді частина наших військових так і залишилася в оточені.
Я дуже за це хвилююся, бо ситуація схожа. Залишається доволі невеликий виступ для того, щоби вивести сили, але ми продовжуємо до останнього тримати позиції,
– наголосив Віталій Кононученко.
Після того як ворог пробив наші оборонні споруди з боку Водяного, там де були доволі серйозні укріплення, бетонні фортифікації, після захоплення шахти "Південнодонбаська" – стало зрозуміло, що нормальних оборонних рубежів нема й в цей момент треба було думати про вихід з міста.
"На мою думку, вихід не стане поразкою, бо ми збережемо життя наших військових. В таких умовах тримати оборону, на жаль, неможливо", – підсумував OSINT-аналітик.