"Вселяє віру в перемогу": як учителі та благодійники рятують очне навчання навіть під обстрілами

Україна – єдина країна у світі, яка не зупинила освітній процес навіть під час війни. Наші учні своєю жагою до знань, а вчителі бажанням не втратити молоде покоління з лютого 2022 року часто нагадують супергероїв. Адже попри усі виклики, вони не втрачають віри та лупають освітню скалу.

Навіть під обстрілами наші мужні педагоги не боялися передавати знання. Учні натомість, роз'їхавшись по всьому світу, не хотіли втрачати зв'язок з рідною країною, тому "розривалися" на дві школи. Не минули їх, на жаль, і освітні втрати. Проте учні та вчителі долають їх разом: навіть у час тривоги в укритті, демонструючи українську силу, стійкість та віру в перемогу.

Саме вчителі в умовах війни часто стають рятівниками у своїх громадах. Завдяки допомозі благодійників, зокрема з ЮНІСЕФ, вони повернули учням та батькам надію на повноцінне навчання та комунікацію. Про те, як їм це вдалося, Освіта 24 розповість на прикладі історій трьох педагогів, які, попри складну безпекову ситуацію у своїх містах, не здалися, а стали мотиваторами та прикладом для наслідування.

Українські учні отримали значні освітні втрати

За останні кілька років діти в Україні неодноразово стикалися зі значними перервами у навчанні: спочатку через пандемію COVID-19, а з лютого 2022 року – через повномасштабну війну.

Зверніть увагу! З 2022 року в Україні пошкоджено або зруйновано понад 3790 закладів освіти. Кожна дитина постраждала через обстріли шкіл, закриття закладів та зміну місця проживання. Сьогодні близько 4,6 мільйона дітей по всій країні стикаються з проблемами доступу до навчання. З них близько 2 мільйони безпосередньо постраждали від закриття шкіл і дитячих садків.

Хоча навчання онлайн і стало свого часу порятунком для української освіти, все ж не всі учні в Україні мають можливість здобувати знання у межах цього формату. Перехід на дистанційне навчання дітей-переселенців і дітей із прифронтових територій ускладнюють постійний стрес, нестача цифрового обладнання та проблеми зі зв'язком через відсутність світла та пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури.

Проблеми з доступом до навчання спричинили у дітей значні освітні втрати. За результатами міжнародного дослідження PISA, українські школярі відстають на 1,5 року від необхідного рівня. Ба більше: прийдешня зима може стати черговим випробування для освітнього процесу. Через можливу відсутність світла та тепла в Україні учні можуть втратити можливість навчатися.

ЮНІСЕФ проаналізував, що у найближчі місяці світла може не бути по 2 – 6 годин протягом навчального дня, що суттєво впливатиме на шкільний розклад. Однак вони роблять усе можливе, аби учні в Україні не втратили шанс на здобуття знань. У 2024 році ЮНІСЕФ планує охопити програмами освітнього відновлення 625 000 дітей.

ЮНІСЕФ допомагає відновлювати укриття у школах України / фото Анжели Пиляєвої

Голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде переконує: відсутність очного навчання на прифронтових територіях і проблеми з електропостачанням вже зараз мають вплив на освіту по всій країні, зокрема і на дистанційне навчання. І вони й надалі перешкоджатимуть реалізації цих можливостей.

Освіта має вирішальне значення для добробуту та розвитку дітей. Її не можна поставити на паузу, не ризикуючи майбутнім цілого покоління та відновленням країни,
– наголошує Мамедзаде.

Тому освітню місію з допомогою благодійників продовжують, як титани, виконувати вчителі. Зокрема, важко тим, хто недалеко від зони бойових дій. Однак наші вчителі не здаються і надихають не здаватися інших.

Вчителі як агенти змін та надійне плече

• Анжела Пиляєва: "Діти нас повертають до життя, дають нам силу і надихають на все. Ми розуміємо, що є заради кого жити"

Анжела Пиляєва / фото Анжели Пиляєвої

Анжела Пиляєва, директорка гімназії № 25 у Миколаєві, стала однією із таких ентузіасток на початку війни. Вона об'єднала учителів у непростий час і вони разом стали опорою для учнів та батьків. Освітянка організувала прибирання та відновлення бомбосховищ і шкіл, ініціювала онлайн-навчання для близько 350 учнів і домоглася підтримки від місцевих гуманітарних організацій. ЮНІСЕФ згодом надав їхній школі потрібні ресурси для відновлення укриттів, що дозволило відновити офлайн-навчання.

Анжела Пиляєва зізнається: не повірила, що розпочалася повномасштабна війна. Для учнів тоді оголосили позапланові канікули.

Частина вчителів виїхала з Миколаєва: в інші області та за кордон. Чимало учнів також виїхали, і з деким ми втратили зв'язок. Були великі ризики щодо продовження взагалі повноцінного навчання. Дехто з учителів звільнився. В усіх був величезний стрес. Але колектив консолідував сили й з 1 квітня почалося, попри все, онлайн-навчання,
– розповіла освітянка.

Навантаження на педагогів було значне, хоча вони й мали досвід онлайн-викладання. Перешкодою стало те, що учні виїхали у різні країни світу: в Корею, Азербайджан, США, Ірландію тощо і розклади не збігалися.

"Дітям потрібно було адаптуватися за кордоном, тому наші вчителі після уроків допомагали їм: виходили на групові чи індивідуальні уроки, аби не втратити цих учнів та згодом відновити якісний освітній процес. Ми мали дати змогу учням здобувати освіту, адже вони були невинні у ситуації, що склалася", – каже жінка.

Все ж школа змогла завершити навчальний рік та видати учням документи про освіту. Документацію при цьому сховали, зважаючи на війну.

Нам допомагали різні міжнародні партнери, зокрема ЮНІСЕФ. Вони допомогли нам зробити капітальний ремонт сховища у 2023 році, аби був шанс повернути дітей за парти. Вони профінансували й облаштування освітнього хабу. З вересня ми вже розпочали навчання очно. Наше сховище розраховане на 300 осіб. У школі зараз навчається трохи більше учнів, адже до нас прийшли діти з Херсонщини. Є також діти з особливими освітніми потребами,
– продовжила директорка гімназії № 25 у Миколаєві.

Гімназія № 25 у Миколаєві / фото Анжели Пиляєвої

Зараз у її школі проблем з учителями немає. Учні повернулися майже всі. Батьки хотіли, щоб діти вчилися очно.

Ми скоригували навчальну програму, визначили, які теми "провисають" і їм приділяємо більше уваги. Індивідуально дивились на кожен клас та їхні освітні прогалини. Тим паче, що діти, які були за кордоном, чимало пропустили. Але вони не хотіли втрачати українську освіту. ЮНІСЕФ надав нам необхідну літературу та техніку, Starlink навіть,
– каже Пиляєва.

За словами директорки, до її гімназії у 2022 році з окупованої території подали на електронну адресу заявки 12 учнів. Торік ці діти виходили до них на онлайн-уроки. Батьки хотіли українську освіту і зараз чекають на звільнення Херсонщини. У них вже тверда громадянська позиція,

Чому так важливо було відновити навчання офлайн?

Директорка школи каже, що для них важливо було відновити офлайн-навчання. Попит серед батьків був великий. Зараз класи переповнені. Натомість раніше учням не вистачало соціалізації, вони втратили взаємну комунікацію.

А в нас завжди було багато позакласних заходів, зокрема громадянсько-патріотичного спрямування. Зараз діти знову можуть відвідувати гуртки та спортивні секції, отримують всебічний розвиток. Ми повинні їх підготувати до дорослого життя та забезпечити їм психологічну підтримку. Зокрема, це важливо для дітей з особливими потребами. Їм вкрай необхідна соціалізація,
– наголошує освітянка.

Зараз уроки вони можуть проводити навіть у сховищі, адже там також вже є інтернет.

Укриття у гімназії № 25 у Миколаєві / фото Анжели Пиляєвої

"Ми проводимо там уроки у час повітряної тривоги, адже укриття поділене на локації. Кожен клас облаштував своє місце і має стелажі з підручниками та іграми для проведення різних уроків. Навіть є куточки релаксації завдяки гуманітарній допомозі. Атмосфера в укритті у час тривоги чудова. Там гарне освітлення, є різні картинки для релаксації: море, пісок, який сиплеться, книжки також, настільні ігри, яскраві стіни тощо", – зазначає Пиляєва.

Вона каже, що діти повертають до життя. "Цей гамір, коли вони біжать коридором, їхнє спілкування між собою, перерви, дзвінок дають нам силу і надихають на все. Вони нас повертають у реальне життя. Ми розуміємо, що є заради кого жити. Я завжди заспокоювала учнів і питала, як у них справи. З першого дня повномасштабної війни вірила і вірю в перемогу України. І закликаю учнів не здаватися, кажу їм: "Діти, ви повинні вчитися. Ми повинні військовим показувати, що ми сильні".

• Ілона Закутна: "Ми маємо ціле покоління дітей, які майже не бачили своїх вчителів наживо і не знають поіменно однокласників"

Директорка школи №98 у Запоріжжі Ілона Закутна / фото Ілони Закутної

Школа №98 у Запоріжжі також змогла організувати змішане навчання, адже ЮНІСЕФ відновив укриття у їхньому закладі освіти. Директорка Ілона Закутна на початку повномасштабної війни згуртувала колектив та учнів. Вона розуміла: у такий час підтримка та спілкування є дуже важливими. Педагогиня наголошувала: діти – це рушійна сила життя, з якими цікаво ділитись досвідом та черпати щось цікаве від них. Саме учні допомагають їй усвідомити сенс буття, вселяють віру, що життя триває. З перших днів війни найбільшим викликом для неї стало зберегти психоемоційну стабільність і віру в краще.

У неї за плечима – 33 роки вчительського досвіду. Зазначає: протягом останніх років через COVID-19 та війну учні довго вчилися онлайн. Такий формат значно вплинув на їхній рівень знань, вміння комунікувати та психологічний стан. Освітянка каже: ми маємо ціле покоління дітей, які майже не бачили своїх вчителів наживо, і не знають поіменно своїх однокласників.

До 2023 наша школа працювала тільки онлайн. Завдяки ЮНІСЕФ у нас з'явилось повноцінне укриття і ми змогли знову прийняти дітей на очне навчання. Зараз учні здобувають освіту два тижні очно, два – дистанційно. Але ми маємо нарешті можливість працювати з дітьми наживо – і це вселяє віру в перемогу добра,
– наголошує директорка.

Укриття у школі №98 у Запоріжжі / фото Ілони Закутної

Школа – вікно у нормальне життя у прифронтовому місті

І додає: Запоріжжя – прифронтове місто, розташоване за 40 кілометрів від лінії зіткнення. У ньому щодня годинами тривають повітряні тривоги, немає світла, іноді водопостачання. Минулої зими через обстріли й руйнування були проблеми з теплопостачанням. Тож ефективна онлайн-освіта не завжди можлива.

У цих умовах школа стає осередком не тільки освіти, а насамперед вікном у нормальне життя, шансом соціалізуватись не тільки для дітей, а й для їхніх батьків. Ми пишаємось, що змогли стати освітнім майданчиком для 15 дітей з інклюзією. Саме такі діти, як ніхто, потребують комунікаційної інтеграції. Ментальне здоров'я формується через соціальну взаємодію, живе спілкування. І школа є тим осередком взаємодії,
– уточнює Закутна.

Школа №98 у Запоріжжі / фото Ілони Закутної

Завдяки ЮНІСЕФ їхня школа тепер має відремонтоване укриття. ЮНІСЕФ надав і багато літератури про мінну безпеку, поведінку під час артобстрілу. Діти з малозабезпечених родин щороку отримують рюкзаки з необхідною канцелярією, комп'ютерну техніку.

"Психоемоційна підтримка – це дуже велика допомога, освітні заходи, можливість для людей "переключитися". Ми разом читаємо й обговорюємо прочитане, співаємо й переглядаємо фільми, граємо в тихі або рухливі командні ігри. Я люблю свою роботу і мені подобається взаємодіяти з дітьми. Діти відкриті. Щирі і сильніші, ніж дорослі. Тільки завдяки їм і тримаюся у цей час", – наголошує педагогиня.

І акцентує: кожна ситуація надає тобі шанс і можливість проявити свої найкращі риси і свою силу, тож працюймо з вірою у майбутнє.

• Вікторія Дудник: "Нові умови та очне навчання додають сил. Посмішки та вдячність дітей допомагають триматися"

Заступниця директора з навчально-виховної роботи ліцею №58 у місті Миколаїв Вікторія Дудник / фото Вікторії Дудник

Ледь не втратили шанс на повноцінне навчання учні ще одного закладу освіти у Миколаєві. Миколаївський ліцей №58 (раніше №1) постраждав під час активних бойових дій у перші місяці війни. Заступниця директора з навчально-виховної роботи ліцею №58 Вікторія Дудник розповіла: ЮНІСЕФ допоміг відремонтувати дахи, замінити вікна та двері, відремонтувати приміщення школи та укриття, закупити шкільні меблі.

Наша школа розташована у Корабельному районі, який сильно обстрілювали з початку повномасштабної війни. Була загроза окупації. З міста виїхало 60% учнів. У лютому навчання у школах зупинили: почалися незаплановані канікули. Ліцей згодом обстріляли тричі. Умови у бомбосховищі були невідповідні для того, аби там здобувати освіту,
– розповіла освітянка.

Відновили навчання у дистанційному форматі старшокласники лише 1 квітня 2022 року. Очний формат був тоді для них неможливим.

Ліцей №58 у місті Миколаїв / фото Вікторія Дудник

"Цей формат не був нам чужий, але ми стикнулися з різними перешкодами: багато дітей виїхали за кордон і не всі могли звідти здобувати освіту в українській школі дистанційно. Та й у 2022 році не всі діти, які були в Україні, могли долучитися до онлайн-уроку через відсутність зв'язку. Однак через часті повітряні тривоги та обстріли, відключення світла, учні отримали значні освітні втрати", – зазначила вона.

І додала, що ЮНІСЕФ відремонтував ліцею укриття. Воно перетворилося на сучасний та добре облаштований простір. Укриття зараз може вмістити 120 осіб, складається з двох частин. Очне навчання відновили лише з 1 вересня 2024 року. Освітянка каже, що діти стали асоціальні, тому батьки почали просити, аби їх повернули на очне навчання, щоб вони могли спілкуватися між собою.

Укриття у ліцеї №58 Миколаєва / фото Вікторії Дудник

Зараз вони на уроках не можуть наговоритися. У час тривоги учні мають можливість навчатися в укритті. Там є настільні ігри, сучасна література. Кожного дня ми стійко долаємо перешкоди. Діагностуємо та консультуємо школярів та надаємо додаткові консультації для подолання освітніх втрат. Але нові умови та очне навчання нам додають сил. Посмішки дітей та їхня вдячність тримають та допомагають триматися,
– переконує вчителька.

Як очне навчання сприяє подоланню освітніх втрат

Так, окрім сприяння надолуженню освітніх втрат, заклади освіти відіграють ключову роль у соціальному розвитку дітей, допомагаючи їм справлятися з психосоціальними стресами і травмами, спричиненими війною.

Школа – це простір, де діти можуть поділитися своїми почуттями з однолітками та дорослими не з сімейного кола, яким довіряють, наприклад, із вчителями. За потреби вони можуть направити цих дітей до фахівців у сфері психічного здоров'я,
– наголошує голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.

Тому команда ЮНІСЕФ продовжує допомагати українським учням в час війни здобувати якісну освіту.

Як ЮНІСЕФ допомагає школам і учням долати освітні втрати

ЮНІСЕФ зосереджує увагу на п'яти ключових напрямах задля подолання проблеми освітніх втрат. Їхні представники розкрили ці секрети.

• По-перше, працюють над тим, щоб кожна дитина мала доступ до безпечного очного навчання. Організація прагне зробити школи максимально безпечними, щоб діти могли продовжувати навчатися. Завдяки фінансуванню ЄС, ЮНІСЕФ вже відремонтував 143 укриття у школах і дитячих садках, завдяки чому 48 000 учнів змогли продовжити навчання. За додаткової підтримки ЄС, а також урядів Франції й Норвегії ЮНІСЕФ планує зробити ремонт ще 26 укриттів у 2024 році. Усі укриття, відремонтовані ЮНІСЕФ – це дружні до дітей і безпечні простори, які забезпечують відчуття комфорту та сприяють навчанню.

ЮНІСЕФ допомагає відновлювати укриття у школах України / фото Анжели Пиляєвої

• По-друге, ЮНІСЕФ співпрацює з Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами в оцінюванні рівня навчання дітей, що дозволить краще зрозуміти, які саме навчальні компетенції дітям складно опанувати і кому з дітей потрібна індивідуальна підтримка.
• По-третє, надають пріоритет розробці та забезпеченню доступності цікавих навчальних матеріалів з основних предметів: української мови, математики та природничих наук, щоб забезпечити учням міцну базу.
• По-четверте, працюють над підвищенням ефективності та якості викладання, щоб допомогти дітям максимально засвоїти знання в умовах обмеженого навчального часу, особливо дітям із прифронтових регіонів, де доступ до освіти є обмеженим.
• По-п'яте, підтримують психосоціальне здоров'я дітей, наголошуючи так на його важливості наряду з відновленням академічної успішності.

ЮНІСЕФ співпрацює з місцевими партнерами та державними установами задля створення центрів підтримки навчання на сході та півдні України, які допомагають дітям відновити знання, які вони втратили за останні 4 роки.

У цих центрах спеціально навчені вчителі проводять надолужувальні заняття з основних предметів, щоб діти, які найбільше постраждали від війни, могли відновлювати знання. Крім того, ЮНІСЕФ наразі підтримує впровадження системи онлайн-навчання для дітей молодшого та середнього шкільного віку, щоб ті, хто через безпекову ситуацію не може особисто відвідувати заклади освіти, все одно мали доступ до освіти.

Адже педагоги та благодійники розуміють: діти – наше майбутнє, заради них варто боротися і жити!