Квиток в один кінець: учені дізналися, чому хвороба Гантінгтона не дає нашій ДНК відновлюватися

Нещодавнє дослідження вчених пролило світло на нову роль білка хантінгтина у відновленні ДНК, що має відношення до хвороби Гантінгтона (ХГ). Дослідники виявили, що цей білок допомагає у створенні молекул полі ADP-рибози (PAR), які діють як медіатори відновлення, збираючи необхідні компоненти навколо пошкодженої ДНК, пише ScienceBlog.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Це відкриття, опубліковане в журналі PNAS, дає змогу глибше зрозуміти молекулярні механізми відновлення ДНК та їхню дисфункцію в людей із ХГ. У здорових людей хантінгтин стимулює виробництво PAR, що сприяє ефективному відновленню ДНК. Однак у людей із хворобою Гантінгтона мутована форма цього білка не може стимулювати вироблення PAR, що призводить до порушення механізмів відновлення.

Ця робота ґрунтується на результатах, отриманих раніше співробітниками лабораторії Труант Університету Макмастера, які вперше пов'язали хантінгтин із відновленням ДНК у 2018 році. Провідна авторка роботи Тамара Майурі пояснює, що вони очікували вищий рівень PAR у пацієнтів із ХГ через підвищене ушкодження ДНК, але виявили протилежне — значно нижчий рівень спостерігався не тільки в пацієнтів із симптомами, а й у носіїв гена без симптомів.

Цей висновок спростовує попередні знання, отримані під час досліджень інших нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Паркінсона, де рівень PAR, як правило, підвищений. Разючий контраст, спостережуваний при хворобі Хантінгтона, дає змогу по-новому поглянути на те, як відновлення ДНК може бути унікально порушене і змінено при цьому захворюванні.

У дослідженні також розглядаються еволюційні наслідки отриманих результатів. Воно припускає потенційний зв'язок між хворобою Хантінгтона і стійкістю до раку, як пояснює старший автор Рей Труант, професор біохімії в Університеті Макмастера. Він зазначив, що інгібітори PARP — препарати, які наразі використовують у терапії раку для блокування вироблення PAR, можуть допомогти зрозуміти, чому в людей із геном хвороби Гантінгтона значно нижчий рівень захворюваності на рак.

Це спостереження порушує питання про те, чи може генетична мутація забезпечувати перевагу виживання за рахунок зниження ризику розвитку раку, навіть якщо вона підвищує сприйнятливість до ХГ. Наразі дослідники вивчають можливість використання нових препаратів, що знижують рівень Хантінгтина, які перебувають на стадії клінічних випробувань, для лікування раку.

Труант відзначив поточну співпрацю з Центром Макмастера з відкриття в галузі досліджень раку для подальшого вивчення того, як інгібітори PARP можуть впливати як на нейродегенеративні захворювання, так і на рак. Це відкриває можливості для майбутніх досліджень препаратів, схвалених Управлінням з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA), з метою оцінки їхньої корисності для лікування ширшого спектра нейродегенеративних захворювань, підсумовують автори.

Раніше Фокус писав про те, що стек і котлети руйнують нашу ДНК. Вчені попередили, що їх вживання, можливо, несе ризики розвитку раку.

Також Фокус писав про причини, через які бактерії труять наш організм. Вчені дізналися, що бактерії здатні відчувати голод і злитися через це, починаючи шкодити нашому організму і поділилися цим зі світом.