Електростанції "на хвилях" стануть ще ефективнішими: чим вони кращі за вітряні та сонячні

Найпотужніша у світі приливна турбіна O2 може забезпечити електроенергією 2 000 британських будинків, використовуючи морські хвилі.

Дослідники з Плімутського університету у Великій Британії провели великі дослідження навколо найпотужнішої приливної турбіни O2 компанії Orbital Marine Power, виявивши, як можна поліпшити її ефективність. Про це пише Interesting Engineering.

Повідомляється, що 74-метрова приливна турбіна O2 розташована на Оркнейських островах у Шотландії і включає два ротори з діаметром лопатей 20 метрів. Вона має потужність 2 МВт і може забезпечити електроенергією 2 000 будинків у Великій Британії. Наразі це найпотужніша у світі приливна турбіна.

Дослідники ставили перед собою мету зрозуміти, як приливні течії, швидкість яких перевищує вісім вузлів, впливають на продуктивність системи. Вони використовували дрони та човни, щоб скласти карту складних приливних потоків, з якими стикається турбіна, а також досліджували її вплив на інші турбіни, розташовані нижче за течією.

За підсумком учасники дослідження отримали уявлення про оптимальне розміщення приливних турбін для генерації більшої кількості енергії. Результати дослідження допоможуть команді спланувати та розгорнути майбутні системи збору приливної енергії вздовж узбережжя Великої Британії

"Це дослідження демонструє переваги об'єднання наукових знань і впровадження нових технологій, що дає змогу досягти значного прогресу в розумінні динамічних приливних середовищ", — заявив старший науковий співробітник UHI Shetland Шон Фрейзер.

Як зазначають у виданні, зі зростанням попиту на чистіші джерела енергії, вітрові та сонячні станції стали користуватися підвищеним попитом. Однак обидві ці технології не можуть забезпечити стабільну генерацію, оскільки залежать від змін погоди.

Своєю чергою системи, які використовують енергію припливів, є стабільними і передбачуваними. Водночас їх впровадження відбувається повільно та супроводжується низкою складних завдань. Наразі технологія перебуває на експериментальній стадії та потребує великих витрат на масштабування. Рішення щодо підключення приливної енергії до мережі все ще перебувають у розробці.