Метро, кредити Автодору та дороги: що буде з відбудовою у 2025 році?

Ексзаступник Єрмака Олексій Кулеба, який на 100% свій для офісу президента, очолив Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, ексмер Житомира Сергій Сухомлин, що заявляв про великі досягнення в енергонезалежності міста, — Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури.

Під нові кадри готують нові бюджети. Очікується, що 2025 року міністерство та агентство отримають більше коштів, ніж мали ці інституції за часів Кубракова та Наєма. Адже ті з рангу улюбленців дуже швидко перейшли в непрості відносини з офісом.

Новопризначені Кулеба і Сухомлин можуть бути повністю своїми для Банкової та водночас політично залежними. Можуть «писати» корупціонерів, як Наєм. А можуть зосередитися на зміні підходів і формуванні більш незалежної та прозорої для міжнародників моделі управління відбудовою.

Як зростуть бюджети ключових інституцій відбудови: бюджет-2025

Пам'ятаєте, як рік тому порізали фінансування міністерству й агентству, зменшивши їхні видатки втричі — до 39 млрд грн на двох? Тепер пріоритети змінилися: формально на відбудову дають більше грошей. Розберемося, чи це так.

Бюджет Мінвідбудови на 2025 рік може зрости майже на 60% — із 12,7 млрд грн, як цьогоріч, до 20,2 млрд.

Агентство відновлення може отримати збільшене на 61% фінансування — 42,5 млрд грн порівняно з цьогорічними 26,4 млрд.

Ми переглянули, на що підуть кошти, і переконалися, що великої відбудови за зразком «Великого будівництва» наразі не буде. Продовжиться добудова ліній метро в Харкові та Дніпрі, що аргументуватимуть потребами в укриттях, а також покриватимуть кредити Укравтодору за минулі роки та… ремонтуватимуть дороги.

Це підтверджують основні статті видатків, закладені в бюджет, які міністерство та агентство повинні будуть виконати.

Ключові витрати міністерства із 20,2 млрд грн на відбудову:

5 млрд грн — субвенція в регіони на Програму відновлення (кредитні кошти Європейського інвестиційного банку на соціальні об'єкти в регіонах — лікарні, заклади освіти та інше, загалом 155 проєктів соціальної інфраструктури);
3,4 млрд грн — відновлення критично важливої логістичної інфраструктури (RELINC);
2 млрд грн — субвенція на подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові;
1,3 млрд грн — розширення критично важливих Дунайських логістичних ланцюгів;
1 млрд грн — субвенція місцевим бюджетам на Програму відновлення України ІІІ (кредитні кошти ЄІБ);
700 млн грн — субвенція на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі;
540 млн грн — субвенція місцевим бюджетам на компенсацію та ремонт за пошкоджене житло;
462 млн грн — компенсація за знищене житло;
127 млн грн — відновлення об’єктів критичної інфраструктури.

Ключові витрати агентства із 42,5 млрд грн на відбудову:

24,3 млрд грн — виконання кредитних зобов'язань за кредитами Укравтодору;
11,3 млрд грн — ремонт та утримання доріг державного значення;
6,6 млрд грн — субвенція місцевим бюджетам на ремонт та утримання доріг;
132 млн грн — розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-польському кордоні;
1 млн грн — швидке відновлення інфраструктури.

Тобто близько 70% із 62,7 млрд грн бюджетів обох інституцій відбудови 2025 року планують спрямувати на дороги — повернення кредитів за будівництва довоєнних років та нові будівництва доріг.

Фонд ліквідації — на папері?

Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який 2023 року становив майже 62 млрд грн і був чи не основним джерелом відбудови, цьогоріч складався в основному із залишків і невикористаних коштів минулого року — 23,8 млрд грн.

Наступного року він ризикує залишитися фондом на папері із невеликими для відбудови ресурсами, адже наповнюватиметься за рахунок конфіскації російських і санкційних активів в Україні.

Крім того, кошти Фонду ліквідації-2025 буде спрямоване лише на компенсацію за знищене та пошкоджене житло.

Таким чином, відбувається те, про що ми попереджали: без єдиного фонду відновлення кошти відбудови розпорошуються між розпорядниками, програмами та використовуються не за відкритими процедурами.

Натомість згортають механізм, який було відпрацьовано разом із громадськістю у Фонді ліквідації, — з методикою пріоритезації фінансування об'єктів, прозорими комісіями та публікацією заявок на отримання коштів. У такий спосіб вдалося зупинити масову відбудову стадіонів і басейнів 2023 року, проєктів Гринкевичів — 2024-го.

Нові кадри — старі виклики

Із новим урядом, який здебільшого — люди Єрмака, зростають ризики формування єдиної ОП-шної вертикалі влади. Відповідно, знижуються шанси на формування незалежних інституцій відбудови, яким повністю довіряли б міжнародні партнери, аби бути спокійними за належне використання коштів.

Тим більше, коли основна інституція відбудови — колишній Укравтодор, зі старими проблемами і регіональними службами.

Для нового голови Держагентства ключовими залишаються три виклики:

організація закупівель через Центральну закупівельну організацію (ЦЗО), створити яку агентство отримало можливість ще у квітні 2024 року. ЦЗО допоможе знизити ризики під час закупівель, у тому числі регіональних служб відновлення (служб автомобільних доріг), і забезпечити високий рівень конкуренції;
створення єдиної юрособи, що об'єднала б 24 регіональні служби, які наразі в регіонах почуваються більш незалежно, ніж саме агентство;
конкурси на керівників служб відновлення, що дасть можливість перезавантажити систему Укравтодору.

Водночас новому міністру відновлення Кулебі під силу — кроки для збільшення незалежності самого Держагентства та виокремлення його в центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Чи будуть вони зроблені, виключно питання політичної волі.

Поки ж очевидним залишається те, що у фокусі відбудови-2025 будуть дороги та регіональні проєкти. А процедури прозорості та підзвітності використання коштів, на яких так наполягали міжнародники, можуть залишитися у минулому, в напівпорожньому Фонді ліквідації.