Пам’яті добровольця Максима Хохлачова

Побратими назвали його «найкращим із нас»

Максим Хохлачов загинув 28 березня 2023 року в Донецькій області під час виконання бойового завдання.

Хлопець народився у Хмельницькому. Захоплювався спортом, з дитинства грав у футбол. Після школи вступив на будівельний факультет Київського національного університету будівництва та архітектури, який закінчив у 2019 році.

З перших днів війни Максим без роздумів, разом зі своїм батьком, вступив до лав ЗСУ.

"24 лютого почалась повномасштабна війна, а 26 лютого ми вже були мобілізовані. Отримали зброю, ми всі добровольці, і він доброволець, він з батьком прийшов, з батьком воювали. Така була зустріч. За понад рік війни ми стали рідні, бо пережили багато всього разом. Це мій брат, друг", - розповів Суспільному побратим Олексій.

Він вважає Максима справжнім патріотом.

"Макс - це еліта нашої нації. Хлопцю було 25 років, він вивчився на архітектора, працював дизайнером, освідчився своїй дівчині. Правильно вихований українець. Він не мав воювати, але обставини в країні склались так, що змушують втрачати кращих", - зауважив Олексій.

В останню путь загиблого добровольця провели 3 квітня 2023 року в Хмельницькому.

Попрощатися прийшли і друзі батька Максима - Валерій та Володимир.

"Ми більше з батьком його працювали, на попередній роботі. А з Максимом познайомились ось. Батько його каже нам: "Ось в мене син перспективний". То ми з ним працювали по одному проєкту. В мене був запит, ми з братом планували купольні будинки, і ми, коли він вчився, сказали, що це буде його дипломний проєкт, дуже вчителям сподобався. І він сказав, що це буде мій пілотний проєкт", - пригадує Валерій.

А Володимир додав: "Йому було цікаво таке нестандартне рішення, він взявся і виконав його. Цей проєкт лежить, чекає свого часу, але Максим його не побачить".

Друг воїна Дмитро розповів виданню vsim.ua, що вони з Максимом товаришували ще змалечку. Підтримували зв’язок і в дорослому віці. Хлопець навчався у НВК №9. З дитинства грав у футбол, дотримувався здорового та активного способу життя. До війни Максим працював архітектором. Та з перших днів вторгнення пішов захищати країну, не маючи бойового досвіду.

"Скільки років живу - стільки знаю Макса. Це був приклад здорової і перспективної молоді. Завжди був надійним другом. Ніколи не відмовляв і завжди допомагав. Він мав великі перспективи і був дуже цілеспрямованим. Не мріяв, а робив", - каже Дмитро.

"Кращим із нас" назвали Максима Хохлачова у 19-му Окремому стрілецькому батальйоні ЗСУ, де він служив.

"З перших днів війни він без роздумів, разом зі своїм батьком, командиром 1-ї роти, вступив до лав Сил Оборони України. Максим без перебільшення був кращим із нас, в його очах завжди сяяв бойовий запал і вогонь боротьби. Війна обірвала життя сина, брата, нареченого та нашого побратима. Спочивай з миром, брате, ти назавжди в строю 19-го Батальйону!", - написали на сторінці бойового братства.

У Максима залишились батьки, брат і наречена. Дівчині захисник зробив пропозицію до того, як вирушити на фронт.

Чин похорону військовослужбовця пройшов у Свято-Покровському кафедральному соборі.

"Ми першу частину похорону відслужили в ритуальному домі, на вулиці Святослава Хороброго, а другу частину похорону ми звершили у Свято-Покровському кафедральному соборі, який учора прийняв історичне рішення про перехід до ПЦУ від УПЦ в єдності з московським патріархатом", - розповів отець Даниїл.

Поховали Максима Хохлачова на Алеї Слави, що у мікрорайоні Раково у Хмельницькому.