Як Україні повернути десятки мільярдів доларів, виведені закордон корупціонерами та шахраями

Повернення коштів, які були виведені з України через корупційні та шахрайські схеми, є одним із найважливіших завдань у нинішніх реаліях, адже дозволить забезпечити фінансову підтримку для ЗСУ та української економіки. На жаль, у попередні роки цю роботу було повністю провалено владою.

Журналістам видання Mind вдалося отримати інформацію стосовно іноземних юрисдикцій, які держава Україна визначила пріоритетними в процесі повернення коштів, протиправно виведених за її межі протягом останніх десятиліть. Редакція видання дізналася, як триває робота з цими юрисдикціями, та згадала найвідоміші кейси зі злочинного виведення грошей.

Хто сьогодні займається поверненням грошей в Україну?

Mind направив запит до Національного банку, одним із головних завдань якого є контроль над банківською системою країни та попередження випадків виведення грошей через непрозорі операції з банківськими рахунками. У запиті, серед іншого, стояли питання:  «Яка сума грошей, за вашими даними, була виведена з України з 2010 року незаконними методами або схемами? Сьогодні, коли Україні вкрай потрібні гроші, чи розглядаєте ви повернення раніше виведених капіталів як джерело підтримки економіки у воєнний час? Чия підтримка для цього потрібна Україні?».

Міністерство юстиції також має бути активним учасником процесів повернення коштів: його роль у цих питаннях визначена Кабміном та регламентується державною Стратегією з розшуку та повернення активів. Редакція надіслала відомству такі ж питання, як і до НБУ. «Вказані питання не належать до компетенції Міністерства юстиції України. Зверніться до правоохоронних органів», – повідомили Mind в Управлінні інформаційної політики Мінюсту.

«Повернення коштів – це пріоритет діяльності та місія Агентства, особливо під час війни. Аналіз діяльності за попередні періоди свідчить про те, що були відсутні ініціативи і як наслідок прийняті механізми щодо врегулювання порушеного питання», – відповів Mind заступник голови АРМА Станіслав Петров.

Нагадаємо, АРМА було створене 2016 року. До цього протидія відмиванню корупційних коштів належала до компетенцій Національного Бюро Інтерполу, СБУ та інших державних органів.

Тепер перед АРМА стоїть ще одне завдання – отримання компенсації з заморожених російських активів. «У 2024 році АРМА долучилась до Операції OSCAR, започаткованої Європолом спільно з державами-членами ЄС, Євроюстом і Frontex для підтримки фінансових розслідувань держав-членів ЄС щодо злочинних активів, що належать фізичним та юридичним особам, підданим санкціям у зв’язку з російським вторгненням в Україну», – уточнив Станіслав Петров.

За словами представників Фонду, механізм повернення коштів передбачає, серед іншого, направлення до урядових структур, судових та інших правоохоронних органів іноземних держав відповідних звернень, позовів та заяв. Кошти у таких випадках, як правило, мають бути повернені на підставі відповідного рішення іноземного суду. «Для цього Фонд залучає іноземних фахівців у галузі права відповідної країни для представництва його інтересів. Підтримка відповідних іноземних правоохоронних органів (органи юстиції, суди, прокуратура) сприяла б швидшому поверненню незаконно виведених коштів», – додали у відомстві.

Хто виводив закордон українські гроші?

Один з найстаріших кейсів – сумнозвісна історія колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка. Нагадаємо, що «справа Лазаренка» гриміла наприкінці 1990-х, тобто більш ніж 25 років тому. Майже $200 млн були виведені до США через рызны здирницькі схеми, включаючи рекет. У 1999 році Лазаренко був затриманий владою США за звинуваченнями у вимаганні та шахрайстві та заарештований. Його не повернули до України через відсутність договорів про екстрадицію.

2011 року колишній голова Нацбюро Інтерполу Кирило Куликов заявляв, що Україна ніколи не зможе повернути гроші Павла Лазаренка, адже кошти, заарештовані в США, стають набутком американського бюджету. У 2016 році видання New York Times повідомило, що Павло Лазаренко не лише прагне отримати політичний притулок у Штатах, але й сподівається отримати назад «свої» статки. Аж ось влітку 2024 року Міністерство юстиції США повідомило, що намагається конфіскувати на користь України $200 млн Лазаренка.

Інша «зразкова справа» – так звані «вишки Бойка». Корупційна схема, реалізована 2011 року за активної участі Юрія Бойка, міністра енергетики України з команди президента Віктора Януковича, полягала у заволодінні $460 млн державних коштів через підставні британські компанії під виглядом закупівлі вишок для нафто- та газодобування.

Власники ПриватБанку напередодні націоналізації установи у 2016 році, за офіційними відомостями, завдали держбюджету України збитків на $5,5 млрд – таку суму озвучила у своєму звіті аудиторська агенція Kroll. Гроші виводилися до Швейцарії та США. А власники та топменеджери іншого великого банку – «Родовід» – вивели з України до Латвії, Кіпру та інших країн майже $3,2 млрд.

Також великого розголосу відносно нещодавно набула схема завищення вартості електроенергії, відома як «Роттердам+» – збитки від неї оцінюються у $1,7 млрд. Гроші проходили через кіпрські та нідерландські рахунки.

Серед інших резонансних кейсів виведення грошей за межі України варто згадати  діяльність Сергія Курченка, оточення якого через схеми в енергетиці вивело близько $2 млрд, розкрадання на державних підприємствах «Укрспирт» (майже $200 млн), непрозорі закупівлі та інші оборудки в «Укравтодорі» ($500 млн), «Нафтогазі» ($1 млрд), Київському метрополітені ($30 млн), схеми з неправомірним відведенням земель у Києві ($200 млн).

Що потрібно для повернення вкрадених з України грошей?

Для повернення активів необхідно отримати рішення суду країни, в який ці активи перебувають. «Це спільне завдання органів влади, щоб допомогти АРМА виконати рішення суду та повернути кошти в Україну для підтримки економіки під час воєнного стану. Проблема в тому, що ми не є членами Євросоюзу і наше правосуддя не імплементовано з правосуддям ЄС та інших країн», – пояснює  Станіслав Петров.

Як стало відомо Mind, за останні п’ять місяців АРМА уклало міжвідомчі угоди щодо розшуку та управління активами з Мальтою (Бюро з розшуку та повернення активів), Казахстаном (Державна агенція з управління повернутими активами),  Молдовою (Національний антикорупційний центр), Румунією (Національне агентство з управління арештованими активами), Федерацією Боснія і Герцеговина (Федеральне агентство з управління арештованим майном).

За словами Станіслава Петрова, такі ж проєкти міжвідомчих угод з Францією, Данією, Естонією, Албанією, Італією, Хорватією, Північною Македонією, Бельгією та Фінляндією наразі знаходяться на опрацюванні. Додатково до 12 країн надіслано проєкти угод щодо взаємодії, серед них: Велика Британія, Канада, Німеччина, США та Японія.

Над поверненням коштів працює і Фонд гарантування вкладів, який очолює процеси з повернення до України грошей, виведених з банків-банкрутів. «Фонд супроводжує відповідні позасудові, досудові та судові провадження у багатьох юрисдикціях, зокрема, у США, Великобританії, Швейцарії, Ліхтенштейні, на Кіпрі», – розповіли Mind у ФГВ.

Зазначимо, що ніхто не згадує таку юрисдикцію як Австрія, хоча австрійські банки були учасниками багатьох фінансових схем по виведенню грошей з України.

Як часто у світі повертаються «корупційні» гроші?

Це залежить від юрисдикції та політичної волі влади тієї країни, яка прагне їх повернути. Вочевидь великим фінансовим центрам, таким як США або Велика Британія, які мають багато важелів впливу, це дається простіше, ніж іншим країнам.

У 2014 році Велика Британія обіцяла допомагати повертати в Україну гроші, викрадені оточенням Віктора Януковича. Таку ж допомогу обіцяли США, і частину грошей дійсно було повернуто.

Відтак можна зробити висновок, що політична воля союзників України – США та Великої Британії – є вирішальним аргументом у питаннях повернення коштів в Україну. Проте для цього українська сторона має теж працювати – колективно та послідовно, а не «перекидати» проблему з відомства на відомство.

Автор: Маргарита Яковлева

Джерело: Mind