Мирний план друзів Путіна викликав страх у російських Z-патріотів. Не влаштує він і Україну

На полях Генеральної асамблеї ООН точаться запеклі бої за майбутнє України. І поки Володимир Зеленський просував у Нью-Йорку План перемоги, а глава МЗС Росії Сєрґєй Лавров лобіював «реалістичний план урегулювання» Путіна, дипломати Китаю та Бразилії проштовхували спільний «мирний план».

Минулої п’ятниці спецпредставник президента Бразилії Селсу Аморім і очільник МЗС КНР Ван Ї організували зустріч із представниками двох десятків країн Глобального Півдня — Алжиру, Болівії, Єгипту, Замбії, Індонезії, Казахстану, Колумбії, Мексики, Туреччини, Південної Африки та інших. На цій зустрічі Пекін і Бразиліа презентували платформу «Друзі миру», яку вони мають намір представити як консолідовану позицію Глобального Півдня щодо припинення «української кризи».

Китай і Бразилія, демонструючи фальшиву рівновіддаленість від учасників збройного протистояння, не запросили представників ні України, ні Росії. Примітно, що серед учасників п’ятничного рандеву не було й Індії — одного з найвпливовіших гравців Глобального Півдня: цю країну Китай розглядає як свого конкурента. Та й сама Індія не надто зацікавлена в підтримці китайського плану.

Проте в ролі спостерігачів були запрошені такі європейські країни, як Франція, Швейцарія та Угорщина.

За підсумками зустрічі тринадцять країн-учасниць платформи виступили з комюніке, в якому підтримали оприлюднений у травні китайсько-бразильський план урегулювання «української кризи». Нагадаємо, що він є переробкою китайських пропозицій 2023 року й передбачає таке.

По-перше, дотримуватися «трьох принципів» для охолодження ситуації: припинення бойових дій, незагострення конфлікту та нерозповсюдження його на нові території.

По-друге, визнати, що діалог і переговори — єдиний можливий спосіб вирішення «кризи».

По-третє, сторони конфлікту мають уникати нападів на цивільних осіб і цивільні об’єкти, захищати жінок, дітей та інших жертв конфлікту, а також поважати основні права військовополонених.

По-четверте, протидіяти використанню ядерної, біологічної та хімічної зброї, запобігати поширенню ядерної зброї й уникати ядерних криз.

По-п’яте, протидіяти збройним нападам на мирні ядерні об’єкти.

По-шосте, спільно підтримувати міжнародне співробітництво в енергетиці, фінансах, торгівлі зерном, транспорті тощо, безпеку ключової інфраструктури (нафто- та газопроводів, енергетичних об’єктів і підводних оптичних кабелів), а також забезпечувати стабільність глобальної системи постачання.

У Пекіна й Бразиліа — свій інтерес просувати проросійський план. Бразилія, економіка якої історично сильно залежить від постачання добрив із Росії і яка після лютого 2022 року стала одним із найбільших споживачів російського дизпального, прагне набути статус глобального гравця. Для Китаю ж ініціатива з урегулювання «української кризи» — це спроба наростити політичний вплив не тільки серед країн Глобального Півдня, а й у ЄС, який у КНР хочуть бачити центром сили, незалежним від США. Зрештою, не в інтересах Китаю поразка Росії — його молодшого партнера в протистоянні зі Сполученими Штатами.

Цей план, упакований в гарні слова, становить загрозу для нашої країни.

Попри постійні голосіння Пекіна про «повагу до суверенітету, територіальної цілісності та принципів Статуту ООН» вигаданий ним план нічого такого не містить. У ньому немає мети вивести російські війська з України, звільнити захоплені РФ території, тобто відновити суверенітет України на власній землі. За зовні привабливим закликом не розширювати зони військових дій стоїть заморожування поточної ситуації, позбавлення нас права завдавати ударів по агресору та звільняти захоплену 1/5 частину країни...

Ба більше, в разі замороження збройного протистояння є великий ризик поновлення бойових дій за кілька років. А китайсько-бразильський план зовсім не передбачає надання Україні гарантій безпеки.

Немає в плані ані слова про агресора, його відповідальність, плату за руйнування. В ньому немає справедливості ні на йоту, просто фіксація права сильного забрати, скільки може, й зупинитися там, де схоче. Водночас у плані виразно стирчать вуха інтересів Китаю та країн Глобального Півдня: зерно, нафта, газ... Китай добряче розбагатів на війні, не засудив агресора, не запровадив санкцій, не надав нам жодної допомоги. І коли Пекін постійно заявляє про недопустимість постачання нам західної зброї, він одночасно нишком постачає агресору верстати й комплектуючі.

Зрештою, ініціатива Пекіна та Бразиліа підриває зусилля Києва щодо просування українського плану припинення війни. Не дивно, що в Україні його називають деструктивним і створеним в інтересах Кремля. «Я вважаю, що бразильсько-китайська ініціатива є радше проросійською», — сказав Зеленський в інтерв’ю бразильському виданню Metrоpoles. А під час дебатів у Генасамблеї ООН він заявив, що ті, хто ігнорує українську формулу миру, самі хочуть робити те, що робить Путін.

На Заході також із підозрою дивляться на пропозицію Пекіна та Бразиліа.

За інформацією Le Temps, США та європейці не підтримують «мирного плану» Китаю та Бразилії, оскільки відсутність згадок про Статут ООН розглядається як схвалення стратегії Москви. Західні країни також звинувачують Китай у тому, що він фактично допомагає Росії виробляти зброю, постачаючи їй електронні компоненти: за даними держсекретаря США Ентоні Блінкена, 70% імпортованих РФ верстатів і 90% мікроелектроніки постачаються з Китаю та Гонконгу.

Однак є на Заході й ті, хто підтримує китайсько-бразильський план і створення групи «Друзі миру», закликаючи до необхідності припинити кровопролиття й розпочати переговори. На сьогодні це Угорщина та Швейцарія.

Якщо заяви Будапешта не дивують, то позиція Берна розчарувала Київ. «Ми не можемо зрозуміти логіки такого рішення. Адже спільно зі Швейцарською Конфедерацією ми організували перший Глобальний Саміт миру 15–16 червня в Бюргенштоці», — йдеться в заяві МЗС України. Київ також закликав Швейцарію й інші країни уникати участі в таких «мирних ініціативах», які створюють ілюзію діалогу й можуть ускладнити процес досягнення всеосяжного, справедливого та сталого миру для України.

Попри критику з боку Києва та його ключових західних партнерів китайсько-бразильські пропозиції можуть, у разі катастрофічної для України ситуації на фронті, стати основою для мирної угоди: загалом вони влаштовують Москву. По-перше, тому що залишають за нею окуповані території й дають Росії такий необхідний їй перепочинок. По-друге, ця ініціатива розмиває й без того слабку підтримку України з боку країн Глобального Півдня та Заходу.

Раніше заступник міністра закордонних справ РФ Сєрґєй Рябков уже заявив, що Москва вітає «мирний план» Бразилії та Китаю. Однак саму платформу «Друзі миру» Лавров нині оцінив стримано: «Цій групі ще працювати й працювати… Головне, щоб свої пропозиції вони ґрунтували на реаліях, а не брали з абстрактних розмов». Водночас невдоволення Москви спричинила участь Франції та Швейцарії в п’ятничній зустрічі.

Цілком імовірно, що такі заяви представників Кремля є лише частиною гри росіян із просування китайсько-бразильського плану.

А ось Z-патріоти розглядають ініціативу як досить шкідливу для Росії. Причина в тому, що, на їхню думку, китайсько-бразильський план не відповідає національним інтересам Росії, оскільки докорінно відрізняється від пропозицій Путіна й передбачає замороження «конфлікту». Багато хто з них, як і російський публіцист Ґєорґій Бовт, побоюються, що Китай «примушуватиме до миру» Росію.

Китай і Бразилія мають шанси заручитися підтримкою країн Глобального Півдня: одні з них зацікавлені в завершенні російсько-української війни на будь-яких умовах, інші розглядають війну на сході Європи як протистояння Росії з американським імперіалізмом. Якщо Пекіну вдасться втягнути в групу «Друзів миру» десятки країн, то китайське керівництво отримає серйозний аргумент для просування свого й російського бачення завершення війни, а Україна може забути про просування власного Плану перемоги та проведення другого Саміту миру.