У Грузії до реєстру "іноагентів" внесли "Молодіжну організацію українців"

У Грузії до реєстру "іноагентів" внесли п'ять неурядових організацій, серед яких "Молодіжна організація українців Грузії - Світанок"

Зміст

Про це повідомляє Эхо Кавказа.

Зокрема, до реєстру внесено п'ять організацій: "Молодіжна організація українців Грузії - Світанок", "Професійна спілка фермерів і сільськогосподарських працівників Грузії", "Кутаїський Дім Молоді", "Союз християн" та "Єврейський культурно-просвітницький фонд".

На сайті публічного реєстру Грузії опубліковано найменування цих організацій та їхні фінансові декларації.

Згідно із законом про "іноагентів", організації, які отримують понад 20% свого фінансування від іноземних донорів, мали зареєструватися в "реєстрі організацій, що представляють інтереси іноземної сили".

У виданні кажуть, що багато неурядових і медійних організацій заявили, що не підкоряться закону "Про прозорість іноземного впливу" і не стануть реєструватися в реєстрі Мін'юсту, як це передбачено законом.

Водночас невиконання закону, зокрема відмова в реєстрації, загрожує великими штрафами.

Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо

Парламент Грузії 7 березня 2023 року схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.

У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів". Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.

Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів". 8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.

Тисячі людей у Тбілісі 9 квітня взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.

Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив закон про "іноагентів".

1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві.

Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. 3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів".

15 липня президентка Зурабішвілі до конституційного суду подала позов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про "іноагентів". Проте 1 серпня закон набрав чинності.