Україні загрожує блекаут на 3-5 днів у разі відключення бодай однієї АЕС - Харченко

​

​Нещодавно президент України Володимир Зеленський з трибуни ООН попередив про загрозу ударів країни-агресора Росії по обʼєктах атомної енергетики. За даними військових експертів, РФ може здійснити масовану атаку на обʼєкти генерації, про що свідчать траєкторії польоту "шахедів" протягом останніх тижнів.

В інтервʼю Главреду директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розповів, чи готові міста до опалювального сезону, скільки часу буде потрібно на усунення наслідків ударів РФ в разі блекауту, та якою має бути енергосистема України після завершення війни.

Якщо зважати на ті удари, які Росія завдавала влітку цього року, вже після них стало зрозуміло, що фактично єдиною генерацією, яка дає нам найбільше енергії, є атомна. Наскільки вона захищена від майбутніх ударів РФ, оскільки вже Зеленський прямо анонсував, що вони можливі найближчим часом?

Що стосується відкритої інформації, то жодних згадок щодо того, щоб Енергоатом з подачі Міністерства енергетики будував будь-які захисні споруди цього року, не було. Відповідно, ми можемо зробити висновок, що інформація про те, що відкриті розподільчі пристрою Енергоатому хоч якось захищені, щонайменше в публічному просторі відсутня.

Але виходячи з того, що ми знаємо про будівництво аналогічних об'єктів на Укргідроенерго і Укренерго, мінімальний термін, який потрібен для того, щоб спроєктувати і побудувати відповідний захист – 7-8 місяців.

Опишіть, будь ласка сценарій того, що може відбуватися з енергосистемою і балансом електроенергії в ній, якщо Росія вдасться до таких ударів – наскільки ця ситуація буде серйозною?

Якщо нам виб'ють будь-яку атомну електростанцію з роботи, це означатиме, що буде національна каскадна аварія (так званий блекаут) після якої щонайменше 3-4 дні в принципі займе подати електроенергію в Україні. Причому за добу вдасться подати електроенергію в режимі 1-2 години електрики, а днів за 4-5 буде йти мова про відновлення, наприклад, на 4-6 годин. Це буде дуже серйозно, дуже боляче і абсолютно точно, що без атомної генерації зараз система працювати не може.

До речі, ви в липні писали у себе на фейсбуці спочатку про згорілі трансформатори струму на Південноукраїнській АЕС, а пізніше про проблеми з насосом, який мали вивести на ремонт, але вчасно цього не зробили. Наскільки це поширена наразі ситуація, якщо говорити саме про атомну генерацію, і як ці поломки впливають на стан енергосистеми?

Чесно кажучи, такі ситуації (подібні інциденти так і називають з точки зору МАГАТЕ), то подія або ситуація з допоміжним обладнанням вкрай небажана. Тому що коли ми втрачаємо потужність атомних енергоблоків, це означає автоматичне погіршення умов для споживачів. Знизилась потужність атомного енергоблоку – додалось пару годин відключень. І в період холодів, у період опалювального сезону, це буде пряма залежність. Тому від того, наскільки якісно проведені профілактичні ремонти, наскільки реально енергоблоки готові до стабільної, постійної роботи без будь-яких подій і ситуацій, буде залежати, як ми з вами будемо отримувати електрику взимку.

А яка зараз ситуація з ГЕС, по яких Росія влітку завдавала ударів? Наскільки нові атаки по цих обʼєктах серйозні напередодні зими?

Передусім обʼєкти гідроенергетики взимку не відіграє суттєвої ролі, бо в них просто фізично мало води. Тому вони важливі, суттєві, але вони не відіграють такої ролі, як, скажімо, навесні і влітку, коли вони є значною генеруючою потужністю. Взимку вони здебільшого просто балансують систему.

З іншого боку я бачу, що Укргідроенерго дуже активно будує захисні споруди – в них підписана велика кількість контрактів і вони над цим працюють. Тобто щонайменше видно позитивну динаміку. І я сподіваюсь, що коли ці захисні споруди, нехай із запізненням, але будуть побудовані, це значно сприятиме тому, щоб перша-ліпша ракета не вибивала об'єкти гідрогенерації з системи. Що стосується загальної ситуації, то я знаю, що вони відновлюють ті блоки, які постраждали. Частина з них вже працює, частина в процесі відновлення, але повторюся – взимку гідрогенерація не зможе фізично відігравати великої ролі.

Які ваші оптимістичний та песимістичний прогнози по відключеннях електроенергії восени і взимку? Залежно від того, як швидко в нас стане холодно, то як швидко можуть розпочатися відключення?

Усе буде залежати від температур. Якщо вони будуть умовно в діапазоні від 0 до +5, це буде означати певні обмеження на 2-4 години. Це за поточної ситуації, тобто без додаткових атак, без додаткових подій на атомних енергоблоках. Якщо температури будуть від -10 до -15, особливо не протягом двох днів, а протягом двох тижнів, обмеження будуть тривати і 14-16 годин на добу. Тому дуже сильно все залежить від того, які будуть атаки, куди вони будуть спрямовані і наскільки будуть успішними, і одночасно від того, які саме погодні умови будуть взимку.

Як би ви оцінили взагалом підготовку до опалювального сезону і за яких умов можуть виникнути проблеми з постачанням тепла?

Я доволі добре оцінюю муніципальні зусилля в багатьох містах. Київ, Одеса, Львів, Харків, Херсон, Миколаїв, Житомир, Полтава, Вінниця – це ті міста, з якими я часто стикаюсь і бачу, що міська влада приділяє багато уваги (значно більше, ніж зазвичай) в підготовці до сезону. Інша справа, що всюди є ще дуже велика кількість розпочатих і незавершених проєктів, які нереально завершити до цього опалювального сезону, але які будуть сильно сприяти наступному.

Однак в підготовці до цього опалювального сезону зроблено багато, і тому я думаю, що системних проблем з опаленням, водою і каналізацією не має бути.

Резервне живлення здебільшого опрацьовано. Опрацьовані і схеми того, яким чином забезпечувати роботу каналізації, опалення в разі обмежень, і впевнений, що саме в цьому напрямку ситуація доволі керована.

Судячи з тієї інформації, яку ви маєте, в яких містах можуть виникнути проблеми?

Найскладніша ситуація в Києві, Одесі та Харкові. Це ті три міста, в яких буде найскладніше у будь-якому разі - просто так історично склалося, що ці міста залежать від зовнішнього енергопостачання, і в них величезне енергоспоживання всередині. Але і в цих містах з завданням втримати критичну інфраструктуру вдасться впоратись.

Відповідно, що тоді у нас з газом – чи вистачить його, щоб пройти зиму?

В мене особисто жодного побоювання щодо обсягів газу немає. У нас достатньо газу, резервів, і саме з точки зору кількості газу, я не бачу проблем. Газової генерації в нас майже немає – в нас є лише трохи когенераційних потужностей в великих містах (переважно у Києві). А якщо немає що вражати, тому газова генерація і невразлива.

Якщо говорити про те, якою має бути енергосистема після війни, адже зараз багато говорять про можливе завершення, як багато часу буде потрібно для побудови цієї нової системи?

Безумовно, нам доведеться будувати нові потужності. Вони будуть будуватися в децентралізований спосіб, і на них будуть використовувати газоспалюючі технології різних типів – газотурбінні, газопоршневі установки з відповідною потужністю умовно від 1 мегавата до 80. Щоб закрити споживання, таких установок мають бути сотні. Вони, як потужний фактор включення керованої маневруючої технології, дадуть змогу додавати до системи сонячні, вітрові електростанції у великій кількості для того, щоб знижувати ціну на електрику.

Вже на наступних етапах будуть розвиватися біогазові технології, які потребують більшого часу для впровадження. Біогаз, біомаса для України цілком логічне і правильне рішення, але такі технології потребують 5-7 років на запуск кожної енергостанції. Відповідно, вони будуть будуватися як друга хвиля, і тоді мова піде про додаткові атомні реактори. Але не про химерні проєкти 3 и 4 енергоблоків Хмельницької АЕС, а про реальні проєкти будівництва нових атомних потужностей, причому мова про них піде вже в горизонті 10-12 років.

Для України буде абсолютно природнім відновити свою спроможність до експорту електроенергії до Європи. В нас є все для того, щоб за 3-5 років побудувати достатні потужності, при цьому одночасно зробити нашу енергосистему однією з найбільш чистих і, якщо хочете, зелених в Європі – ми будемо приблизно в трійці-п'ятірці. І експортувати електроенергію ми зможемо вже за 5-7 років у доволі відчутних обсягах.

Відповідно, що у нас відбуватиметься з відключенням електроенергії протягом цього часу?

Мій прогноз, що найближчі 2-3 роки ми будемо жити з фактом відключень точно. Адже завершення війни чудесним чином не відновить генеруючі потужності.