Чому "Залізний купол" не зміг відбити атаку Ірану: що відомо про ПРО Ізраїлю

Про це пише Defence Express. На фоні розмов спрацював чи провалився "Залізний купол" варто розуміти з чого складається ізраїльська протиракетна оборона та чому якраз цей комплекс не відбивав цю атаку, а мова йде про систему Arrow, яка у рази складніша та дорожча на порядки.

Що включає протиповітряна оборона Ізраїлю

Стріла

Дальні перехоплювачі "Стріла-2" і "Стріла-3", розроблені Ізраїлем з урахуванням іранської ракетної загрози, призначені для боротьби з загрозами як в атмосфері, так і за її межами, відповідно.

Він працює на висоті, що дозволяє безпечно розбити будь-які нетрадиційні боєголовки.

Державна компанія Israel Aerospace Industries є головним підрядником проєкту, а Boeing бере участь у виробництві перехоплювачів.

31 жовтня ізраїльські військові заявили, що застосували систему протиповітряної оборони "Стріла" вперше після початку війни з ХАМАСом 7 жовтня для перехоплення ракети класу "земля-земля", випущеної з району Червоного моря в напрямку його території.

У вересні минулого року Німеччина підписала з Ізраїлем лист про намір придбати систему "Стріла-3" майже за 4 мільярди євро.

"Праща Давида"

Система "Праща Давида" середньої дальності призначена для збивання балістичних ракет, випущених на відстань від 100 до 200 км (від 62 до 124 миль).

Розроблений і виготовлений спільно ізраїльською державною компанією Rafael Advanced Defense Systems і американською RTX Corp, раніше відомою як Raytheon, "Праща Давида" також призначена для перехоплення літаків, безпілотників і крилатих ракет.

"Залізний купол"

Систему протиповітряної оборони малої дальності "Залізний купол" створили для перехоплення ракет, які випускає палестинський ісламістський рух ХАМАС у Газі.

Розроблений компанією Rafael Advanced Defense Systems за підтримки США, він почав діяти в 2011 році.

Кожна одиниця, яку пересуває вантажівка, запускає ракети з радіолокаційним наведенням, щоб відбити загрози малої дальності, такі як ракети, міномети та безпілотники в повітрі.

Rafael повідомляє, що поставив дві батареї "Залізний купол" армії США в 2020 році. Україна також хоче отримати таку установку для стримування Росії, але Ізраїль поки надає Києву лише гуманітарну підтримку та засоби цивільного захисту.

Морська версія "Залізного купола" для захисту кораблів і засобів морського базування була розгорнута в 2017 році.

Система визначає, чи прямує ракета до населеного пункту; якщо ні, то ракету ігнорують і дозволяють їй безпечно впасти.

Спочатку вважалось, що "Залізний купол" забезпечує захист міста від ракет із радіусом дії від 4 до 70 км, але експерти кажуть, що згодом це було розширено.

Лазерна система

Ізраїльські системи перехоплення коштують від десятків тисяч до мільйонів доларів, щоб збити вхідні загрози.

Ізраїль розробляє лазерну систему для нейтралізації ворожих ракет і безпілотників за орієнтовною ціною всього 2 долари за перехоплення.

Як побудований ізраїльський "Залізний купол"

Сам "Залізний купол" є лише компонентом комплексної системи протиракетної оборони Ізраїлю. Ця система призначена для захисту від найменших загроз, таких, як некеровані реактивні снаряди. У той самий час іранські балістичні ракети перехоплюються іншими системами, серед яких ключову роль грає Arrow.

Довідка. Система Arrow відповідає за перехоплення балістичних ракет середньої дальності. Її почали створювати ще наприкінці 80-х років за спільною програмою з США, які на етапі між 1989 по 2007 рік інвестували 50-80% всього бюджету програми, за тодішніми оцінками, у 2,4 млрд доларів.

Перша версія ракети, випробувана на початку 90-х, була запущена в серійне виробництво. За час випробувань було проведено дев'ять запусків: лише на четвертому запуску ракета змогла успішно виконати запланований політ, а на дев'ятому перехопити мішень.

Система Arrow 2 / Defence Express

Однак її можливості було визнано неефективними. Незважаючи на серйозну критику роботи над системою протиракетної оборони, розробки продовжилися, і в 2000 на озброєння була прийнята ракета Arrow 2. Їй передували п'ятирічні випробування нової версії, виконаної за двоступінчастою схемою. Довжина ракети становить близько 7 метрів, а стартова вага – 1300 кг.

Arrow 2 розроблений для перехоплення ракет в атмосфері на значних висотах за допомогою кінетичного перехоплення, яке доповнюється підривом на відстані до 4 метрів. Однак її точні характеристики були розкриті. Це частково пов'язано з тим, що практично відразу після введення в експлуатацію розпочалася робота з модернізації системи, спрямована на збільшення дальності та ймовірності успішного перехоплення.

В актуальній версії Block 4 у 2009 році Arrow 2 довела можливість перехоплення балістичних ракет із дальністю понад 1000 км. На практиці у реальних бойових умовах у 2017 році була перехоплена зенітна ракета з С-200, якою сирійці намагались збити ізраїльський F-16.

Подальшим розвитком стала Arrow 3, яка відповідає за екзоатмосферне кінетичне перехоплення загроз. В неї США також вклали значні кошти - від 1,25 млрд доларів. Попри більші можливості вона менша за габаритами за Arrow 2.

Arrow 3 / / Defence Express

Чому "Залізний купол" не зміг впоратися із обстрілом Ірану

Загалом в Ізраїлю, за наявною інформацією, від двох батарей Arrow 2, кожна з яких складається з 4-8 пускових по 6 ракети у кожній. А також від однієї батареї Arrow 3, про її кількісний склад мало що відомо, але на ілюстраціях фігурувала батарея з трьох пускових, кожна з яких має до 6 ракет.

І якщо припустити, що у ЦАХАЛ лише дві батареї Arrow 2 та одна Arrow 3, то виходить, що загальний залп складається зі 114 перехоплювачів. І це не про 114 перехоплених цілей, бо окрім відсутності 100% гарантії є також питання канальності - скільки одночасно цілей може обстрілювати комплекс. Наприклад для Arrow 3 декларується можливість перехопити понад 5 балістичних ракет за 30 секунд.

А тому навіть таку ПРО, на розробку якої пішли мільярдні кошти та десятки років, цілком можливо продавити потужністю залпу, коли кількість випущених ракет просто перевищує кількість перехополювачів.

І саме на це і розраховував Іран, який запустив 181 балістичну ракету середньої дальності. Інша справа, що їх точність виявилась на рівні "кудись в Ізраїль", а вага бойових частин недостатня для значного ефекту. Але навіть такі промахи різко перестають мати значення, якщо Тегеран зможе спорядити свої ракети ядерними бойовими частинами.