NASA збирається будувати станції на Місяці та Марсі із грибів та ґрунту

Політ у космос – не кажучи вже про тривале перебування там – дорогий і небезпечний: потрібно близько мільйона доларів лише для того, щоб доставити півкіло вантажу на Місяць, а ще більше – на Марс. Для вирішення цієї проблеми NASA активно розвиває програму вирощування грибоподібних культур на природному супутнику Землі, а потім і за його межами. Про це пише Al Jazeera.

«Ви не можете взяти дошки чи цеглу. А перевозити готові конструкції дуже дорого», – каже Кріс Маурер, засновник Redhouse – архітектурної фірми з Клівленду, яка співпрацює з NASA, щоб вирішити проблему позаземного будівництва.

За його словами, концепція, яку розглядають більшість дослідників цієї теми, називається ISRU – використання ресурсів на місці: «Ви будуєте з того, що у вас є, а те, що у вас є, – це, можливо, лише вода та реголіт (місячний пил – «Главком»)». Однак, за словами Маурера, цих мізерних ресурсів більш ніж достатньо, щоб прогодувати деякі види грибків, з яких потім можна виготовляти напрочуд міцні будівельні матеріали – міцніші за бетон і з додатковими перевагами.

Угода про використання такої мікотектури – так званий проєкт Mycotecture Off Planet Structures at Destination – нещодавно була укладена з NASA. Тепер проєкт отримає необхідне фінансування для продовження роботи.

Мікотектура – використання матеріалів на основі грибів у конструкторських цілях – в останні роки почала використовуватися у всьому, від мистецтва до будівництва. Зокрема, Redhouse реалізує в Намібії програму використання мікоматеріалів при будівництві житла для кліматичних біженців, одночасно вирощуючи їстівні гриби для вирішення проблеми дефіциту продовольства.

Коли астробіологиня NASA Лінн Ротшильд дізналася про передові мікопрограми, то почала розвивати ідею їхнього використання для дослідження космосу. З того часу мікотехнологія отримала підтримку відомих діячів NASA.

На Землі команда Маурера виробляє мікоцеглини, згодовуючи органічні речовини з рослин або будівельних відходів різним видам грибків. Потім отриманий матеріал нагрівається і спресовується в блоки, які міцніші, ніж бетон, і потенційно менш небезпечні для навколишнього середовища.

Міцність цього будматеріалу не така важлива на Місяці та Марсі, де гравітація набагато менша, і навантаження на будівлі там буде спрямоване назовні, як у герметичних судинах. «Тому вам потрібний добрий матеріал для міцності не на стиск, а на розтяг, який може витримати цей тиск», – пояснює Маурер.

План Redhouse полягає в тому, щоб почати з надувної форми, в якій мікоматеріал вирощують за допомогою комбінації спор грибків із Землі та водоростей, які живитимуться водою та реголітом уже на Місяці. За словами Маурера, мікоцеглини складуть близько 90% кінцевої маси будівлі, що усуне необхідність доставляти будматеріали із Землі. За розрахунками NASA, це дозволить заощадити трильйони доларів. Передбачається, що мікоцегла може бути вирощена досить швидко – приблизно за 30-60 днів. 

Перші структурні форми будуть встановлені на місці задовго до того, як туди прибудуть люди, але команда Маурера розраховує, що їх можна буде розгорнути протягом кількох годин для людей, які досліджують позаземні ландшафти.

Хоча випробування на Землі дали захопливі результати, завжди є ймовірність виникнення непередбачених проблем в екстремальних умовах космосу. Проте до апробування проєкту у космічних умовах пройде ще щонайменше десятиліття. Наразі NASA готується відправити до космосу експериментальні моделі, а запуск космічної станції Starlab очікується у 2028 році.