Послаблення позицій Буданова. Навіщо Міноборони забирає "Спецтехноекспорт" із підпорядкування ГУР

У Міністерстві оборони України назріває реформа системи оборонних закупівель. Глава міністерства Рустем Умєров оголосив про зміни, які торкнуться трьох закупівельних військових структур. Одна з них — "Спецтехноекспорт" — перейде з підпорядкування Головного управління розвідки, яким керує Кирило Буданов, безпосередньо в Міноборони.

Уся система Міністерства оборони, включно зі Збройними силами, ГУР і Державною спеціальною службою транспорту, є "закритим периметром" у режимі воєнного стану, підкреслив Умєров.

"Це означає, що всі процеси мають бути чіткими та контрольованими. Будь-які зовнішні або внутрішні спроби вплинути на них неприпустимі. Поставив завдання довести до кінця процес очищення системи закупівель у тісній співпраці з правоохоронними та антикорупційними органами", — розповів міністр про завдання.

Робочі процеси Агентства оборонних закупівель та Державного оператора тилу наближатимуть до стандартів НАТО. Найближчим часом створять наглядові ради для обох структур, а подання до Кабміну заплановано на поточному тижні, додав міністр оборони.

Умєров не уточнив, хто може увійти до складу наглядових рад при двох структурах військового міністерства.

Що не так зі "Спецтехноекспортом"?

"Спецтехноекспорт" — особлива державна компанія, яка веде експортно-імпортні відносини в галузі озброєнь із 1998 року. Кабмін передав підприємство у сферу управління Головного управління розвідки Міністерства оборони постановою від 12 серпня 2022 року.

Директором "Спецтехноекспорту" є Олексій Петров, колишній голова департаменту контррозвідки СБУ. Ще 2019 року журналісти проєкту Bigus з'ясували, що його родичі володіють численними квартирами, будинками та земельними ділянками.

Варто нагадати, що наприкінці вересня 2024 року Умєров звільнив двох заступників Буданова, причому без узгодження з ним. Джерела ЗМІ озвучували різні причини, включно з впливом на главу військової розвідки. Очевидно, історія з передачею "Спецтехноекспорту" в підпорядкування Міноборони також пов'язана з ослабленням позицій глави ГУР, упевнені опитані Фокусом експерти.

За словами колишнього співробітника СБУ, експерта Українського інституту майбутнього Івана Ступака, рішення про передачу "Спецтехноекспорту" є правильним. Військова розвідка має забезпечувати інформацією вище військове керівництво України, проводити диверсійні та спеціальні операції.

"ГУР — це не про економіку. Об'єднувати завдання планування унікальних операцій із закупівельними процесами — не продуктивно. Бажано, щоб після реформ створили прозору закупівельну структуру. Наскільки це можливо в умовах війни", — ділиться він думкою з Фокусом.

Досвід Пентагону: як перевіряти витрати Міноборони

Міноборони України, на переконання експерта, здатне налагодити прозоріший процес, оскільки у випадку із закупівлями ГУР будь-які деталі "цілком таємні".

"Спецтехноекспорт" закуповує озброєння в інших країнах, суми там космічні. Потрібно максимально виводити у світ її діяльність, особливо якщо йдеться про закупівлі в країнах Заходу. Наявність посередників значно підвищує вартість товарів", — пояснює він.

Співрозмовники видання впевнені в необхідності парламентського контролю над військовими закупівлями. Політолог Ігор Рейтерович наводить як приклад досвід США, де завдяки контролю Конгресу за діяльністю Пентагону вдається знизити корупцію у сфері оборони.

"Конгресмени створюють комісії для перевірок цільового використання коштів. Програми Пентагону закриті, але наприкінці року влаштовується аудит. За підсумками перевірок ухвалюють, зокрема, кадрові рішення", — коментує Фокусу аналітик.

Ті, хто матиме доступ до держтаємниці, ухвалюватимуть рішення про закупівлі, а громадські ради та низка некомерційних організацій перевірять цільові витрати постфактум. Доступ до секретної інформації громадські працівники та спостерігачі не отримають, продовжує він.

Громадська рада при міністерстві забезпечить доступ міжнародних донорів до незалежного контролю. Некомерційні організації стануть посередниками між Києвом і західними партнерами, додає Рейтерович.

"В ідеалі ми говоримо про боротьбу з корупцією, але ефективність потрібно оцінювати за результатами. Не має бути закритої структури при Міноборони з новими корупційними схемами", — резюмує експерт.

Нагадаємо, з 16 серпня до 16 вересня Агентство оборонних закупівель відправило ЗСУ всього 50 дронів Mavic 3T. Голова ГО "Українське об'єднання "Мрія" Юрій Гудименко говорив, що раніше на фронт такі БПЛА надходили тисячами.

У березні 2024 року у Фінляндії затримали підозрюваних у відмиванні 5,7 млн євро на закупівлях амуніції для ЗСУ. Українські військові не отримали 5 тисяч бронежилетів, а шахраї обзавелися новими автомобілями і будинками.