Російський АРМАленд в Україні

24.09.2024 голова АРМА Олена Дума стала першою з кінця в команді призначенців з Банкової, коли громадяни України почали збирати підписи щодо її звільнення на сайті Кабінету Міністрів.

За день до цього саморозпустилася Громадська рада при АРМА, констатувавши неможливість здійснення громадського контролю через те, що Олена Дума систематично ігнорує звернення членів Громадської ради, не допускає останніх до участі в засіданнях комісій і колегії АРМА, не дає інформацію і документи, без яких неможливо перевірити те, як Агентство витрачає кошти Державного бюджету, здійснює менеджмент активів, відбирає для них оцінювачів і реалізаторів, а також не залучає Громраду до опрацювання і обговорення проектів нормативно-правових актів.

Реакція людей з під Куполу не забарилася, зокрема, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан коректно констатував, що Олена Дума не змогла налагодити належну і ефективну роботу в АРМА.

Чому громадськість і народні обранці відвернулись від Олени Думи, розповів «Хвилі» адвокат Андрій Потьомкін.

БІЛОРУСЬКІ ГРОШІ

В квітні 2022 р. Подільська окружна прокуратура Києва визнала речовим доказом і арештувала 455 тисяч Євро, які знаходилися на рахунках білоруської паливної компанії ТОВ «БНК-Україна» (власники: ЗАТ «Білоруська Нафтова Компанія» та РУП «ВО «Бєлоруснафта»). Далі Подільський районний суд Києва передав ці гроші в управління АРМА, яке розмістило їх на своєму депозитному рахунку, відкритому у АТ «Ощадбанк».

За даними СБУ ТОВ «БНК-Україна» причетне до фінансування агресії росії проти України, перераховувало до країни-агресора доходи отримані від експорту в Україну пального, зокрема, які лише в 2021 р. склали майже 20 мільярдів гривень. У 2010-2020 рр. це Товариство поставило до нашої країни понад 12 мільйонів тон білоруських нафтопродуктів.

Банкротство

На початку 2023 р. Господарський суд Львівської області у справі про банкрутство № 914/2450/22, визнав ТОВ «БНК-Україна» банкрутом, а також, що це Товариство винне 1,25 мільярди гривень українським кредиторам, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатора (арбітражного керуючого).

Ухвалами Подільського районного суду Києва від 22.06.2023 та Галицького райсуду Львова від 24.11.2023 було скасовано арешт та припинено управління АРМА 455 тисячами Євро.

Органи досудового розслідування, прокуратури та суду вирішили віддати білоруські гроші ліквідатору ТОВ «БНК-Україна», який в свою чергу в процедурі банкрутства, під контролем господарського суду, мав передати їх українським кредиторам, зокрема, ОККО, СОКАР, АМІК.

Українські кредитори

Чому слідчі й прокурори пішли на зустріч ліквідатору зрозуміти не важко:

ОККО з початку повномасштабного вторгнення перерахувала 1,5 мільярди гривень на підтримку ЗСУ та гуманітарні потреби;

СОКАР, найбільша нафтогазова корпорація Азербайджану, останній зайняв нейтральну позицію у Великій війні та у 2022–2023 рр. надав Україні гуманітарної допомоги більш ніж на 34 мільйони доларів США. З початку війни ця мережа АЗК безплатно й позачергово заправляє карети швидкої допомоги та машини ДСНС;

АМІК, австрійських бізнесменів, на щомісячній основі забезпечує пальним військових 3 окремої штурмової бригади ЗСУ та спрямував понад 125 розвідувальних дронів DJI Mavic 3, загальною вартістю понад 12 мільйонів гривень, майже 100 військовим частинам ЗСУ.

Однак, як виявилось, чиновники АРМА на ці гроші мали власні плани, в які них не входила їх передача українським кредиторам.

Вимоги закону

Згідно з ч. 3 ст. 20 Спеціального закону АРМА з моменту скасування арешту було зобов’язано перерахувати ліквідатору ТОВ «БНК-Україна» 455 тисяч Євро та нараховані за ними проценти протягом 3 робочих днів.

Проте, таке перерахування означало б, що білоруси втратять назавжди свої гроші, що очевидно не влаштовувало когось у АРМА, у зв’язку з чим останнє відмовилось віддавати ліквідатору 455 тисяч Євро, тим самим перешкоджаючи арбітражному керуючому й господарському суду своєю чергою передати ці гроші українським кредиторам, таким, як ОККО, СОКАР, АМІК.

Судові баталії

Ліквідатор, який бориться за інтереси України, подав до Господарського суду Львівської області два позови проти АРМА, яке чомусь фактично стало на захист інтересів Білорусі, про примусове стягнення 455 тисяч Євро. Суд задовольнив усі вимоги ліквідатора двома рішеннями від 13.12.2023 та від 22.03.2024

Однак, АРМА відмовилось виконувати рішення суду і почало їх оскаржувати в апеляційному порядку. Втім Західний апеляційний господарський суд постановами від 18.04.2024 та 23.05.2024 теж підтримав ліквідатора, наказавши АРМА припинити захищати білорусів і віддати білоруські гроші українцям.

Блокування рахунків

Ігноруючи чотири рішення судів, які набрали законної сили, АРМА продовжило незаконно утримувати в себе 455 тисяч Євро, не дозволяючи ліквідатору і господарському суду передати їх українським кредиторам.

Тому ліквідатор взяв судові накази про примусове виконання відповідних судових рішень і з ними звернувся до Державної казначейської служби України, яка повідомила АРМА 31.05.2024 про обмеження проведення платежів за всіма його рахунками та 19.06.2024 про зупинення всіх операцій на його рахунках.

Касаційний суд

Продовжуючи про-білоруську політику АРМА звернулось з двома скаргами до Верховного Суду, який спочатку двома ухвалами від 08.07.2024 та від 11.07.2024 відмовився розблоковувати рахунки Агентства, а 19.09.2024 поставив фінальну крапку у цьому судовому протистоянні АРМА з ліквідатором, постановивши що Агентство:

1) зловживає владою;

2) умисно не виконує вимоги власного Спеціального закону;

3) незаконно утримує в себе 455 тисяч Євро, не дозволяючи ліквідатору передати їх українським кредиторам.

Зловживання владою

Весь цей час органи досудового розслідування, прокуратури та суду повторно не накладали арешт на білоруські гроші і їх не передавали в управління АРМА.

Тобто, слідчі та прокурори віддали 455 тисяч Євро ліквідатору ТОВ «БНК-Україна», який під контролем господарського суду мав передати їх українським кредиторам, таким, як ОККО, СОКАР, АМІК.

Однак чомусь на боці білорусів опинилось керівництво АРМА, яке майже рік усіма можливими засобами заважало українцям отримати білоруські гроші.

ЯХТА МЕДВЕДЧУКА

На початку вересня 2024 р. АРМА внесло запит до ОГП щодо легалізації ухвали українського суду від 26.08.2024 в юрисдикції Хорватії, яке передбачає реалізацію яхти Royal Romance кума Путіна Віктора Медведчука.

Однак, ця ухвала відсутня в Реєстрі судових рішень, так само, як і ухвала Личаківського районного суду Львова від 11.04.2022, якою судно Медведчука начебто було передано АРМА для реалізації. Всі судові ухвали, які нібито надають АРМА право продати яхту, чомусь керівництво останнього третій рік ховає від суспільства.

Відбувається сказане незважаючи на те, що в Україні судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень».

Межі повноважень

Згідно з абз. 7 ч. 6 та ч. 7 ст. 100 КПК України АРМА може управляти лише активами, які визнано речовими доказами (ч. 1 ст. 98 КПК України) та арештовано з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

КПК України не містить процедури, а отже, не дозволяє передавати в управління АРМА активи, на які накладено арешт з іншою метою ніж збереження речових доказів.

Поряд із цим, Личаківський районний суд Львова ухвалою від 16.03.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103697816) арештував яхту Royal Romance з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Тобто, органи досудового розслідування, прокуратури та суду не визнали це судно речовим доказом.

У зв’язку з цим, за названої мети арешту, щоб не було написано в судових ухвалах, які начебто дозволяють АРМА продати судно і які третій рік керівництвом останнього приховуються від громадськості, вони очевидно незаконні.

Паралельний світ

Івано-Франківський міський суд арештував яхту та ухвалою від 22.11.2023 передав АРМА для передачі в управління за договором. Ця ухвала є в Реєстрі судових рішень і вона дозволяє Агентству шукати управителя для судна й не дозволяє продавати.

Печерський районний суд Києва арештував яхту Royal Romance та ухвалою від 19.07.2024 передав її АРМА для здійснення заходів з управління в порядку та на умовах передбачених ст. ст. 19, 21 Спеціального закону. Суд уповноважив Агентство шукати управителя та не дозволив продати судно, для його реалізації все ще потрібна окрема ухвала суду з належним обґрунтуванням.

Правовий хаос

Таким чином, сьогодні є три різні кримінальні провадження, у рамках яких різні суди тричі арештували та передали в управління АРМА яхту, дозволивши:

Личаківський райсуд Львова – продати судно, але перевірити цього неможливо, бо ухвала відсутня в Реєстрі судових рішень;

Івано-Франківський міський суд – шукати для яхти управителя, не продавати;

Печерський райсуд Києва – зберігати судно в порядку ст. ст. 19, 21 Закону, – шукати управителя, а у разі наявності підстав за ч. 4 ст. 21 Спеціального закону, простити в суду продати.

Ухвалені в різний проміжок часу судові рішення, які мають однакову юридичну силу та регулюють те саме питання, суперечать одне одному.

Сказане порушує принципи правової визначеності та легітимних очікувань.

За такої судової колізії, виконуючи одну ухвалу АРМА неминуче порушує дві інші.

Сумнівний продаж

Чому Івано-Франківський міський суд і Печерський райсуд Києва не дозволили АРМА продати яхту Royal Romance, як це начебто зробив Личаківський райсуд Львова?

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Спеціального закону яхта може бути передана судом для реалізації лише у трьох випадках:

1) піддається швидкому псуванню;

2) швидко втрачає свою вартість;

3) витрати на зберігання протягом 1 року становлять понад 50% її вартості.

Проте, згідно з численними повідомленнями ЗМІ судно:

стоїть у порту в центрі сучасного європейського міста Трогір (Хорватія);

на ньому досі працює капітан і команда;

витрати на його утримання не перевищують 10% його вартості.

Таким чином очевидно, що немає законних підстав суду дозволяти АРМА реалізувати судна.

Ринкова вартість

Згідно з абз. 6 ч. 4 ст. 21 Спеціального закону АРМА зобов’язано продати яхту за ціною, не нижчою за ринкову. Для того щоб з’ясувати стартову ціну продажу, Агентство має провести оцінку судна шляхом залучення за договором суб’єкта оціночної діяльності, визначеного за результатами конкурсу (п. 4 ч. 1 ст. 9, п. 4 ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 21 Спеціального закону).

За ч. 1 ст. 25 Закону дані про оцінку має вноситися до Реєстру арештованих активів.

Натомість, в Реєстрі арештованих активів взагалі немає відомостей про те, що судно оцінюється та/або продається.

Третій рік ведуться розмови про продаж судна, представники АРМА оглядають його в Хорватії, перевіряють плавучість і роботу двигунів, Кабінет Міністрів унормовує реалізацію яхти за кордоном і погоджує продаж, Агентство виставляє її на реалізацію та визначає організатора відповідних торгів.

Однак весь цей час на веб-сайті АРМА не оголошувався конкурс із відбору суб’єкта оціночної діяльності для яхти Royal Romance, як це, наприклад, неодноразово відбулося в цьому році з суднами Emmakris III, Volgoneft-268, Rondo, Svir, Avangard, VolgoBalt 225, VolgoBalt 193, VolgoBalt 244, Omskiy 6, Naviger 2, Omskiy 132.

На службі у зрадника

Якщо припустити, що керівництво АРМА в інтересах зрадника Віктора Медведчука із самого початку умисно закриває очі на очевидну незаконність реалізації яхти, то все стає на свої місця і виходить, що продаж фікція, яка спрямована на:

перешкоджання спеціальній конфіскації судна Royal Romance, оскільки якщо його продати, то такої конфіскації не буде;

умисне проведення незаконної реалізації яхти, щоб із роками Медведчук міг скасувати її продаж і повернути собі або стягнути з Державного бюджету України 200 мільйонів доларів США.

ЗАВОД ROLLTON

У 2007 р. в’єтнамсько-японський холдинг «Маревен фуд холдингз лімітед» заснував в Україні ТОВ «Маревен фуд Європа», а у 2010 р. інвестувавши 35 мільйонів доларів США збудував завод з випуску вермішелі Rollton у Білій Церкві.

З 2011 р. продукція Заводу почала продаватися в Україні та експортуватися до Литви, Латвії, Естонії, Молдови, Румунії, Угорщини, Ізраїлю, Німеччини, Греції, Болгарії, Азербайджану, ОАЕ, Буркіна-Фасо, Чехії, Туреччини, Лівану, Іраку, Ємену. Високотехнологічне виробництво дало роботу понад 500 українцям.

Бенефіціарами «Маревен фуд холдингз лімітед» на 66,5% є в’єтнамці через кіпрську Future Generation Holdings та на 33,5% японці через японську Nissin Food Holdings.

До Великої війни холдинг інвестував на Кіпрі, у росії, Україні, Казахстані та навіть не підозрював про звіра АРМА, який вже точив кігті щоб напасти.

Кримінальне переслідування

З початку російської агресії (2014 р.) українські правоохоронці не мали претензій до ТОВ «Маревен фуд Європа». Питання виникли лише у 2022 р., коли правоохоронці в рамках кримінального провадження звинуватили в’єтнамців і японців у фінансуванні агресії росії проти України за ст. 110-2 КК України.

В основу звинувачень лягли факти, відомі задовго до 2014 р., коли КК України було доповнено відповідною ст. 110-2.

У другій половині 2022 р. інвестори пережили численні обшуки, вилучення документації, арешт потужностей, приміщень площею 32,9 тис кв м, 22 га землі, рахунків з грошима та корпоративних прав ТОВ «Маревен фуд Європа».

У вересня 2022 р. Солом’янський районний суд Києва передав активи Заводу в управління АРМА і з цього моменту його робота повністю зупинилася.

Мертва справа

Що органи досудового розслідування, прокуратури та АРМА поставили у вину в’єтнамсько-японському холдингу:

має філію в росії, яка сплачує там податки;

ТМ Rollton, яку використовує український завод, зареєстрована за російською філією;

російська філія постачає вироби державним структурам росії;

секретарем та директором кіпрської компанії працює громадянка росії.

Коротше кажучи, якби Шойгу, Володін, Лавров та інші посіпаки Путіна з ним разом не їли вермішель швидкого приготування Rollton, то українські правоохоронці і АРМА напевно не мали б до білоцерківського Заводу жодних запитань.

Однак, оскільки правоохоронці не знайшли жодних доказів будь яких транзакцій здійснених Заводом у Білій Церкві з підприємствами росії, окупованих територій, анексованого Криму тощо, то 29.12.2022 слідчий закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю складу злочину. Далі, Солом’янський районний суд Києва ухвалами від 02.02.2023 та від 03.03.2023 скасував арешт і управління АРМА.

Своїми діями українські правоохоронці з АРМА змусили в’єтнамсько-японський холдинг згорнути програму інвестування на 100 мільйонів доларів США з розширення потужностей заводу, продати виробничі потужності останнього та припинити виробництво в Україні.

Цей приклад показує, як АРМА фактично стало інструментом державного рейдерства, метою якого напевно було «виставити на гроші» іноземних інвесторів, але не вийшло, справа не вигоріла, правоохоронці з Агентством здулися і відступили в’єтнамців з японцями.

ТРЦ ARRICANO

Завод з випуску вермішелі Rollton у Білій Церкві є далеко не єдиним прикладом того, як АРМА перетворилося на інструмент тиску на бізнес і інвесторів.

Так, в жовтні 2023 р. правоохоронці через той саме Солом’янський районний суд Києва арештували торгово-розважальні центри «РайON» та «Проспект» у Києві, «Сонячна галерея» в Кривому Розі та City Mall у Запоріжжі. На початку 2024 р. ці ТРЦ було передано в управління АРМА.

Мова йде про активи Arricano Real Estate Plc, що належать інвесторам з Естонії.

Звинувачення

Слідчі та прокурори інкримінували естонським інвесторам колабораційну діяльність та пособництво державі-агресору за ст. 111-1 та 111-2 КК України, якими кримінальне законодавство України було доповнене у 2022 р. після початку Великої війни.

Зокрема, Arricano стали переслідувати через ТРЦ «Південна галерея» у Сімферополі, будівництво першої черги якого було завершено ще в 2009 р.

Інвестори з Естонії володіють зареєстрованою на Кіпрі групою компаній Arricano Real Estate Plc, яка має філії в Естонії, Латвії, росії та Україні. Саме філія в рф і стала формальним приводом для переслідування та тиску з боку правоохоронців і АРМА.

Бізнес в Криму

Абсурдність ситуації полягає в тому, що інвестори з Естонії почали вести бізнес в українському Криму за 4 роки до його анексії та початку російської агресії проти України і за 12 років до Великої війни і за 12 років до доповнення КК України статтями 111-1 та 111-2.

Лінія звинувачення була побудована лише на тому, що після анексії росією території АР Крим кримська філія естонського бізнесу була внесене до реєстрів юридичних осіб рф і, можливо, залишилася підконтрольною материнській компанії на Кіпрі.

При цьому, у обвинувачення не було жодних доказів того, що ТРЦ «РайON», «Проспект», «Сонячна галерея» та City Mall після 24.02.2022:

– здійснювали транзакції з кримською філією або переказували за кордон України кошти будь-яким особам, у т. ч. розташованим на території російської федерації, республіки білорусь та на тимчасово окупованих територіях нашої держави;

– передавали активи державі-агресору як матеріальну допомогу (пособництво);

– були знаряддям вчинення інкримінованих злочинів (ст. 111-1 та 111-2 КК України).

Також не пояснювалось, яке доказове значення має нерухомість чотирьох ТРЦ для доведення обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У АРМА десятки тисяч безхазяйних активів, які роками лишаються без оцінки та управителів, проте Агентство відкинуло все і одразу зосередилось на менеджменті чотирьох ТРЦ Arricano.

Скасування арешту

Втім тривало це недовго. Надзвичайний та повноважний посол Естонської Республіки в Україні Анелі Кольк пів року штурмувала найвищі кабінети на Банковій і Грушевського, відвідувала судові засідання, в результаті чого в серпні 2024 р. суд скасував арешт ТРЦ Arricano і управління АРМА.

В цілому незрозуміло, куди у справі естонських інвесторів рухалися слідчі та прокурори та за ст. 111-1 та 111-2 КК України, санкції яких передбачають конфіскацію активів. Оскільки це прямо суперечить вимогам ст. 5 Угоди між урядами України та Естонії про сприяння та взаємний захист інвестицій від 1995 р., яка забороняє націоналізацію чи конфіскацію інвестицій.

ЗАЛІЗНИЧНІ ВАГОНІВ

АРМА створювалося, як джерело надходжень до Державного бюджету України завдяки ефективному менеджменту арештованих активів.

Сказане у 2015 р. було однією з вимог Плану дій щодо лібералізації Євросоюзом візового режиму для України та Меморандуму щодо макрофінансової допомоги ЄС в сумі 1,8 мільярдів Євро.

Однак, отримавши безвіз і гроші українська влада швидко забула про АРМА, яке перетворилося у чорну діру корупції та службової недбалості.

Для прикладу, на початку Великої війни органи досудового розслідування, прокуратури та суду арештували і передали в управління АРМА 21 тисячу російсько-білоруських вантажних вагонів (напіввагони, криті вагони, зерновози, цистерни, обкотишовози, хопер-зерновози та інші).

Також у 2022 р. в управління АРМА було передано 3 білоруські тепловози 2ТЭ10УК, 2 маневрені тепловози ТЕМ-2 та російський перевантажувальний залізничний Термінал Карпати.

Крім цього, в управлінні АРМА більше двох років перебувають 25% Крюківського вагонобудівного заводу, сотні одиниць вантажно-розвантажувальної спецтехніки – екскаватори, навантажувачі, автокрани і крани-маніпулятори, трактори, вантажні автомобілі, тягачі, а також тисячі квадратних метрів складської і офісної нерухомості по всій території України.

Наведена матеріально-технічна база ще в 2022 р. дозволяла керівництву АРМА створити на її основі національний конгломерат у сфері залізничного транспорту і логістики, який міг генерувати багатомільярдні надходження до Державного бюджету. Але нічого зроблено не було.

Службова недбалість

За даними Реєстру арештованих активів, російсько-білоруське майно більше двох років лишається безхазяйним.

АРМА досі не забезпечило збереження цих активів та їхньої економічної вартості, не провело їх оцінку та не передало в управління українським підприємствам, як того вимагають абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 9, ч. 2 та ч. 3 ст. 21 Закону, а також судові рішення.

Під час повномасштабного вторгнення росії в Україні суттєво зріс попит на вантажні залізничні перевезення, у зв’язку з чим, за допомогою 21 тисячі російсько-білоруських вагонів АРМА вже третій рік могло забезпечувати:

- перевезення гуманітарної допомоги та товарів першої необхідності до регіонів, які потребують підтримки (включаючи міжнародні поставки);

- релокацію підприємств (переміщення виробничих потужностей);

- евакуацію майна населення з небезпечних зон;

- транспортування військової техніки, пального та інших ресурсів, необхідних для оборони країни (включно з поставками з-за кордону);

- переорієнтування підприємцями своїх логістичних ланцюгів поставок на користь залізничних перевезень, у зв’язку з пошкодженням доріг, мостів та інших інфраструктурних об’єктів тощо.

Упущена вигода

Прибутковість від здачі в оренду вантажних вагонів може суттєво варіюватися, в залежності від умов договору і різних факторів, включаючи тип вагона, його вантажопідйомність, технічний стан, ринкові умови та географію перевезень.

Середня вартість оренди одного вагона за день може коливатися від 25 до 75 доларів США.

Оренда на місяць зазвичай розраховується зі знижкою за довгострокове використання і може становити від 750 до 2 250 доларів США за один вагон (від 9 до 27 тисяч доларів США за рік).

Наведені цифри є орієнтовними, а реальні доходи можуть відрізнятися, залежно від багатьох факторів, включаючи кон’юнктуру ринку і конкуренцію.

За матеріалами відповідного кримінального провадження, чорна каса (тіньова бухгалтерія) російського Терміналу Карпати щомісяця складала більше 1 мільйона доларів США прихованих коштів, які офіційно неможливо було простежити.

Таким чином, лише управляючи 21 тисячею вагонів і Терміналом Карпати АРМА могло у 2023-2024 рр. заробити для Державного бюджету від 400 мільйонів до 1 мільярда доларів США.

Наслідки простою

Відповідно до законодавства України, усі вантажні вагони впродовж року проходять технічне обслуговування і поточні ремонти, витрати на які зазвичай складають близько 1 тисячі доларів США за один вагон.

Кожні 3 роки вагони мають проходити обов’язковий деповський ремонт, незалежно від того їздили вони чи стояли, середньоринкова вартість якого становить близько 2 тисячі доларів США за один вагон.

Раз на 10-12 років вагонам має робитися плановий (капітальний) ремонт, який в середньому коштує 6 тисяч доларів США за один вагон.

Враховуючи сказане, сьогодні щоб почати експлуатацію 21 тисячі російсько-білоруських вагонів АРМА необхідно витратити щонайменше 21 мільйон доларів США на технічне обслуговування (поточні ремонти) та/або 42 мільйони доларів США на деповські ремонти.

Дізнатись про технічний стан вагонів, строк їх експлуатації, який добігає кінця, необхідність проведення в близькому майбутньому деповських і капітальних ремонтів дуже легко. Для цього Агентству необхідно було просто направити інформаційний запит до Головного інформаційно-обчислювального центру АТ «Укрзалізниця».

Якщо АРМА мало змогу заробити для Державної скарбниці від 400 млн до 1 млрд доларів США, але нічого для цього не зробило, значить втратило. У зв’язку з чим, керівництво Агентства мають судити за таку службову недбалість за ст. 367 КК України.

ТЕРМІНАЛ КАРПАТИ

В травні 2023 р. правоохоронці з АРМА на спільному засіданні ТСК Верховної Ради з економічної безпеки та Антикорупційного комітету ВРУ відзвітували про повний контроль держави над активами ТОВ «Термінал Карпати»:

стратегічний для економіки та безпеки України критий перевантажувальний залізничний комплекс у Закарпатській області, площею 21,5 тисяч кв. м;

головний логістичний термінал Чопської митниці на українсько-угорському кордоні з митним ліцензійним складом площею 2 200 кв. м. та складом тимчасового зберігання під митним контролем площею 360 кв. м;

монополіст на ринку надання послуг із перевантаження вантажів з європейських вагонів, які їздять коліями 1435 мм, у вагони СНД, які їздять коліями 1520 мм, і навпаки;

ділянки для перевантаження ЗВГ (зріджених вуглеводневих газів) і сипучих вантажів площею 6 100 кв. м.

Кримінальний арешт

10.05.2022 Личаківський районний суд Львова арештував корпоративні права, грошові кошти, рухоме й нерухоме майно російського ТОВ «Термінал Карпати» і 20.05.2022 передав в управління АРМА 12.05.2023 РНБО внесла бенефіціара названого ТОВ Лілію Кочеткову до переліку підсанкційних осіб. Також до санкційного списку потрапили юридичні особи – засновники Терміналу.

Минуло два роки і за даними Реєстру арештованих активів, Єдиної бази даних звітів про оцінку, державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та обтяжень рухомого майна, систем Prozorro та Dozorro, активи російського ТОВ «Термінал Карпати»:

не перебувають під фактичним контролем Держави Україна;

не зберігаються у визначеному Личаківським районним судом Львова порядку;

досі залишаються у фактичному користуванні росіян, оскільки АРМА не поставило там українського управителя, і там продовжують всім керувати російські менеджери;

за допомогою рішень господарських судів Львівської області, з метою обійти міжнародні санкції та уникнути конфіскації, перейшли у власність іншої російсько-швейцарської компанії.

Бенефіціарний власник

У рамках КП встановлено, що бенефіціаром ТОВ «Термінал Карпати» є громадянин російської федерації Андрій Кочетков:

у минулому віце-президент Асоціації російських експедиторів;

власник численних компаній у Ліхтенштейні, Швейцарії, Великій Британії та Австрії, які європейські правоохоронці підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом;

агент російського впливу, який задовго до Великої війни перебував у полі зору СБУ, зокрема, через діяльність підконтрольних йому телекомунікаційних провайдерів, які здійснювали незаконну маршрутизацію інтернет-трафіку до ОРДЛО, анексованого Криму та невизнаного Придністров’я.

Новий господар

Через 8 місяців після арешту активи російського ТОВ «Термінал Карпати» змінили власника (за допомогою українських судів і мовчазної згоди правоохоронців).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 визнано за АТ «Sotra Holding AG» (Швейцарська Конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, 9100, м. Герізау, вул. Бангофштрассе, 6) право власності на 60% нерухомості ТОВ «Термінал Карпати».

Початок будівництва

Термінал Карпати починало будувати у 2001 р. АТ «SVT Sojuzvneshtrans Holding AG» (Швейцарська Конфедерація, м. Герізау, вул. Бангофштрассе, 6). Правонаступником українські суди визнали АТ «Sotra Holding AG».

Тобто, старий і новий власник Терміналу зареєстровані за однією адресою.

За даними швейцарського комерційного реєстру, пошукових систем North Data та Local.ch, а також телефонного застосунку Search.ch Швейцарії, з 2013 р. членом правління АТ «Sotra Holding AG» є Петер Котт.

Зв’язок з росією

Пошукові бази Швейцарії North Data, Local.ch та Search.ch також засвідчують, що в одній будівлі з АТ «Sotra Holding AG» по вул. Бангофштрассе, 6, розташовуються компанії:

«EurAsia Center AG» – торгівля товарами, їх експедирування та транспортування залізничним транспортом. З 2013 р. президент Петер Котт;

«Base GmbH» – послуги з бізнес-консалтингу та управління активами, продаж товарів. З 2022 р. директор Катерина Макуріна;

«Siberian Vodka AG» – торгівля горілкою із Сибіру. З 2012 р. голова правління Петер Котт, з 2013-го член правління Микола Макурін та з 2023 р. ліквідатори Петер Котт і Катерина Макуріна.

Російський бізнес

У тих же пошукових базах Швейцарії можна побачити, що Петер Котт також пов’язаний із Катериною та Миколою Макуріними через компанії:

«Klinik St. Georg Goldach AG»– клініка медикаментозного та хірургічного лікування. З 2012 р. голова правління Петер Котт, член правління Микола Макурін (з 2019 р. обидва стали ліквідаторами);

«MIR Trade AG» – торгівля вугіллям, експедирування та транспортування товарів залізничним транспортом. З 2012 р. голова правління Петер Котт, з 2013-го член правління Микола Макурін;

«Mega Alliance Holding AG» – придбання та управління пакетами акцій інших компаній. З 2013 р. голова правління Петер Котт, член правління Микола Макурін (з 2021-го обидва стали ліквідаторами), з 2023 р. ліквідатор Катерина Макуріна;

«SBU Medica AG» – створення або злиття холдингів у компаніях усіх видів, насамперед у сфері медичного обслуговування. З 2012 р. голова правління, а з 2013-го член правління Петер Котт разом із Миколою Макуріним (з 2022 р. обидва стали ліквідаторами), з 2023-го ліквідатор Катерина Макуріна.

В одній будівлі з новим власником активів російського ТОВ «Термінал Карпати» АТ «Sotra Holding AG» по вул. Бангофштрассе, 6 (м. Герізау, Швейцарія) поряд із численними компаніями родини Макуріних також розташовується заснована Миколою Макуріним 1999 р. філія Російського об’єднання промисловців і підприємців.

Російська мафія

09.05.2024 на сторінках щотижневої газети Швейцарії WOZ вийшов матеріал «Російське вугілля в Аппенцеллі: «Але я не про це», у якому журналісти розповідають про те, як будувалася російська бізнес-імперія у Швейцарії у сфері залізничного транспорту та логістики.

Так, у 1989 р. група швейцарців у співпраці з радянською залізницею заснувала компанію «Transrail Holding AG», половину акцій якої після розпаду СРСР успадкувала російська залізниця.

Далі компанія «Transrail Holding AG» увійшла до транспортного конгломерату «Transinvest Holding AG», який пізніше став величезною мережею дочірніх компаній по всьому світу.

З 2010 р. директором названої материнської компанії конгломерату стала Элнас Шеркаті Котт, донька засновника цього конгломерату Юсефа Шеркаті та дружина вже нам добре відомого Петера Котта.

Журналісти WOZ

За інформацією журналістів швейцарського WOZ, коли 2000 р. Володимир Путін вперше став президентом росії, то проводив масові чистки у владі й бізнес-середовищі, які ніяк не вплинули на діяльність групи «Transinvest Holding AG». Навпаки, її вугільний бізнес почав стрімко зростати.

Налагодилася співпраця з другою за величиною вугільнодобувною російською компанією «Кузбассразрезуголь». Тоді ж дивізіон «Transinvest Holding AG» поповнила вугільна трейдингова компанія «MIR Trade AG», з 2012 р. головою правління якої став Петер Котт, а у 2013-му членом правління Микола Макурін.

Також «MIR Trade AG» на початку нульових стала торговим підрозділом третього за величиною російського виробника вугілля Сибірського ділового союзу (СДС).

Nikolaos Makourin

Колишній працівник радянської залізниці Микола Макурін прийшов працювати до компанії «Transrail Holding AG» у 1994 р.

У 1999-му він заснував філію Російського об’єднання промисловців і підприємців, як уже говорилося, з місцем розташування в одній будівлі з новим власником ТОВ «Термінал Карпати» АТ «Sotra Holding AG» по вул. Бангофштрассе, 6 (м. Герізау, Швейцарія).

У 2006-му Макурін залишив дивізіон «Transinvest Holding AG», але зостався в кількох дочірніх компаній останнього. Так, у 2006–2016 рр. він входив до ради директорів компанії «MIR Trade AG», якою з ним керував Петер Котт.

Українські суди

Повертаючись до сьогодення, за даними Реєстру судових рішень з 2015 р. в господарських судах розглядалась справа № 907/930/15. Спочатку її слухали перша та апеляційна інстанції Закарпатської області, далі вона тричі підіймалася до Вищого господарського суду України й побувала у Верховному Суді.

Суть спору: АТ «Sotra Holding AG» вважало себе правонаступником прав компанії «SVT Sojuzvneshtrans Holding AG» за договором про спільну інвестиційну діяльність, укладеним останнім із ТОВ «Термінал Карпати» у 2001 р.

За останні 7 років господарські суди тричі на всіх рівнях судових інстанцій відмовлялись визнавати АТ «Sotra Holding AG» правонаступником.

У 2023 р. господарські суди першої та апеляційної інстанцій Львівської області стали на бік АТ «Sotra Holding AG» і у ТОВ «Термінал Карпати» з’явився новий власник.

Спільна загроза

Усе має такий вигляд, ніби два російські інвестори дуже давно не поділили бізнес в українському Закарпатті й роками сперечалися між собою. Проте, початок Великої війни, міжнародні санкції та загроза конфіскації Державою Україна активів російського ТОВ «Термінал Карпати» їх примирили, вони швидко зорієнтувалися й розіграли між собою судову виставу щодо зміни власника.

Для чого все це

Активи російського ТОВ «Термінал Карпати» визнано речовими доказами кримінального провадження, арештовано та передано в управління АРМА.

Наразі зміна кінцевого власника ніяк не впливають на статус активів як речових доказів і не створюють підстав для скасування їх арешту та припинення управління АРМА. Однак згодом ця зміна власника може стати серйозною перешкодою для конфіскації.

Річ у тім, що в КП підозрюваним інкримінується вчинення злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених з метою насильницького захоплення державної влади і зміни меж території України) та ст. 436-2 (виправдовування збройної агресії російської федерації проти України) КК України.

Очевидно, що новий власник АТ «Sotra Holding AG» таких дій не вчиняв.

Таким чином, поки йде війна під «кришею» АРМА росіяни створюють юридичні конструкції покликані перешкодити майбутній конфіскації (націоналізації) їх активів в Україні.