В одного з партнерів України змінилася влада. Росіяни не раді

27 вересня на чергових виборах провідна політична сила Японії — керівна Ліберально-демократична партія (ЛДПЯ) обрала нового голову. Ним став Шігеру Ішіба, один із найдосвідченіших членів партії, який 11 разів, починаючи з 1986 року, обирався до Палати представників Парламенту Японії, тричі був членом різних урядів, зокрема протягом досить тривалого періоду з 2000 до 2008 року, коли обіймав найвищі посади в системі міністерства оборони Японії. Він п’ять разів брав участь у виборах глави ЛДПЯ і нарешті переміг.

1 жовтня Шігеру Ішіба став новим прем’єр-міністром Японії. Вибори відбулися в притаманному японській політичній системі дусі взаємоповаги, відкритих дебатів і досить інтенсивної дискусії щодо внутрішньополітичних проблем, які постали перед країною. Ні в кого не виникло ані найменших сумнівів у визнанні результатів перегонів. І все ж таки провідна англомовна газета Японії Japan Times схарактеризувала завершення виборчої кампанії так: незвичний результат незвичних виборів.

Вибори 27 вересня справді мали декілька ознак, що свідчать про певні трансформаційні процеси в політичному житті Японії, яке завжди вирізнялося досить консервативними правилами й традиціями. Вперше участь у виборах глави ЛДПЯ брали дев’ятеро кандидатів, і вперше у другий раунд із дуже сильним результатом вийшла жінка — Санае Такаїчі, міністр економічної безпеки в уряді Фуміо Кішіди. Третє місце посів незвично молодий (лише 43 роки) для такого рівня політика Шінджіро Коїдзумі (син колишнього прем’єр-міністра Коїдзумі). Але головним є те, що, найімовірніше, щойно затверджений уряд Японії існуватиме лише протягом декількох місяців. Є загальні очікування й у політикумі, й у суспільстві, що після консультацій із опозицією Шігеру Ішіба ще цього року оголосить про дострокові парламентські вибори, які за звичних обставин мали б відбутися наступного. Вже називають можливу дату — 27 жовтня.

Одна з основних проблем, яка постала перед ЛДПЯ й уплинула на рішення Фуміо Кішіди не брати участі в перегонах на місце глави партії, — це низький рейтинг провідної політичної сили, пов’язаний із економічними негараздами та скандалами щодо непрозорого використання коштів на політичну діяльність. ЛДПЯ вже програла декілька довиборів в окремих округах 2023 року, включно з тими, які вважала гарантованими. Нові обличчя в керівництві мали б змінити негативне ставлення дуже вимогливих японських виборців, зміцнити позиції ЛДПЯ в регіонах і повернути партії авторитет. Ішіба, який працював міністром регіонального розвитку з 2014 до 2016 року і є добре відомим у віддалених регіонах країни, цілком спроможний досягти поставленої мети. Протягом декількох останніх років він почасти перебував у тіні, й виборці не пов’язують його зі скандалом із коштами на політичну діяльність. Уже перші опитування громадської думки показали рейтинг довіри виборців до нього у 52%, що є дуже високим показником для Японії.

Про наближення позачергових виборів свідчать також зміни в інших партійних структурах країни. Так, керівника змінила основна опозиційна Конституційно-демократична партія. Її новим очільником став колишній премʼєр-міністр Японії у 2011–2012 роках Йошіхіко Нода. Свого часу він програв вибори Шінзо Абе, який тоді вдруге очолив уряд Японії. Нині Нода вже заявив про готовність поборотися за більшість місць у парламенті й повернути владу до рук опозиції. У ЛДПЯ його наміри розглядають із усією серйозністю. Відбулася й зміна голови молодшого партнера в керівній коаліції партії «Комейто». Важливо, що її новий лідер Кеїчі Ішії входить до парламентської Асоціації дружби Україна—Японія й від початку агресії виступав за підтримку України. У «політичному повітрі» Японії, яке треба вміти читати, все говорить про підготовку до позачергових виборів, й тому намагання змінити обличчя на політичному ландшафті по обидва боки політичного спектру мають довгострокові цілі. Попередній голова «Комейто», наприклад, очолював партію протягом 15 років.

Звісно, для нас важливо розуміти, що всі ці зміни означатимуть з погляду подальшої підтримки України з боку Японії. Оскільки зовнішньополітичні питання не були предметом дебатів під час передвиборчих перегонів (окрім питань регіональної безпеки), наразі можна лише прогнозувати наступні дії нового уряду з огляду на те, якої платформи у своїй діяльності дотримуватиметься новий глава уряду.

По-перше, як прокоментували його обрання російські ЗМІ, немає потреби включати Шігеру Ішібу до санкційного списку японських політиків, яким заборонений в’їзд до РФ, оскільки він значиться там з липня 2022 року. По-друге, й це також є важливим показником з погляду регіональної політики, пан Ішіба нещодавно відвідував Тайвань і є прихильником тісної співпраці Тайваню та Японії. По-третє, є підстави вважати, що він підтримує Україну в її боротьбі з російським агресором, є послідовним прихильником повернення Північних територій Японії і в минулому неодноразово мав можливість переконатись у недоговороспроможності росіян. Шігеру Ішіба має досить чітке уявлення про необхідність зміцнення регіональної безпеки, аж до пропозицій щодо формування «азійського НАТО», зміцнення Сил самооборони Японії, перегляду безпекових угод зі США у бік справедливішого розподілу витрат на утримання військових баз і встановлення рівноправних відносин військового партнерства. ЗМІ Японії, які досить прискіпливо відстежували будь-які висловлювання політика протягом його кар’єри, звертають увагу на те, що він послідовно обстоює принципи ядерного нерозповсюдження, проте водночас вважає, що в умовах сучасних викликів і загроз потрібен перегляд Конституції й закріплення в Основному Законі розширених можливостей Сил самооборони, які б зміцнили спроможність Японії в разі необхідності самостійно дати відсіч будь-якому агресору. ЗМІ наводять його слова: «Якщо є надзвичайна ситуація для Тайваню, вона є й для Японії».

Буквально в день виборів глави ЛДПЯ на сайті вашингтонського мозкового центру Hudson Institute було оприлюднено статтю (більше схожу на маніфест) Шігеру Ішіби щодо бачення майбутньої зовнішньої політики Японії. В цій статті він зазначає, що вторгнення Росії в Україну змінило безпекову ситуацію, яка потребує адекватної відповіді через формування колективної системи безпеки у Східній Азії. На його думку, мережа вже наявних двосторонніх домовленостей Японії зі США, Філіппінами, Австралією, багатосторонні формати США—Японія—Республіка Корея, QUAD, AUKUS тощо мають стати основою для адекватної відповіді на зростаючу ядерну загрозу з боку КНДР, Росії та КНР. Нею може стати формування «азійського НАТО» з колективними зобов’язаннями щодо взаємного захисту, включно з розміщенням американської ядерної зброї в регіоні. Він наводить слова Джо Байдена про те, що «Україна не є членом НАТО, тож ми не маємо зобов’язань захищати її», тобто робиться висновок, що лише формат НАТО є дієвим способом захисту від наявних загроз. На думку Шігеру Ішіди, «Україна сьогодні є Азією завтра. Замінюючи Росію на КНР і Україну на Тайвань, відсутність колективної системи самооборони на кшталт НАТО означає, що війни можуть виникнути тому, що немає зобов’язань стосовно взаємної оборони. За цих обставин створення азійської версії НАТО є важливим для стримування Китаю західними союзниками». Відносини Японії та США в галузі безпеки мають бути такими, як відносини США та Великої Британії.

Протягом виборчої кампанії досить прискіпливі японські журналісти неодноразово звертали увагу на те, що декілька кандидатів з-поміж тих, хто брав участь у виборах глави ЛДПЯ, раніше належали до ультраконсервативних кіл, які, зокрема, обстоювали посилення монархії та досить радикальні зміни в політиці безпеки. Зокрема практично всі вони виступали за зміну пацифістської статті 9 Конституції Японії. Проте нині позиція цих політиків стала значно поміркованішою. Найрадикальнішою серед них, за оцінками японських експертів, залишилася пані Такаїчі, яка поступилася на завершальному етапі збалансованішому в своїх висловлюваннях пану Ішіді. Експерти розцінили цей факт як такий, що свідчить про загальну налаштованість суспільства на реформи, проте ультраправий радикалізм навряд чи здобуде підтримку виборців. Варто очікувати, що зміни в напрямку посилення спроможності Японії захищатися від агресії, зняття заборони на постачання іншим країнам зброї, збільшення витрат на оборону, ще тіснішої співпраці із союзниками у Східній Азії й Океанії посилюватимуться. Проте цей процес відбуватиметься поступово, швидкі й радикальні рішення можуть мати зворотний ефект.

В оновленому керівництві ЛДПЯ та серед членів нового уряду Японії чимало симпатиків України. У японському суспільстві та політичних колах є чітке усвідомлення загрози, яку несе агресивна Росія в союзі з Північною Кореєю, сформовано реалістичне бачення необхідності протистояти провокаційним діям проти Філіппін і Тайваню, порушенням морських і повітряних кордонів Японії, намірам змінити світовий порядок, що ґрунтується на силі закону. Японія в тісній взаємодії зі США та союзниками в регіоні Східної Азії та Океанії ставатиме сильнішою — до цього її підштовхує небачена з часів Другої світової війни криза міжнародної системи безпеки, в центрі якої — агресія Росії проти України. Проте рішучих кроків все ж таки варто очікувати після загальних виборів, коли переможці зможуть формувати довгострокові стратегії. Для нас важливо вже в найближчій перспективі перейти до етапу стратегічних відносин із Японією на основі насамперед спільного розуміння принципів колективної безпеки та захисту світового порядку, що ґрунтується на правилах.