На фронті не вистачає піхоти: чому пав Вугледар та що не так з мобілізацією в Україні

Армія Росії захопила Вугледар на Донбасі. Одна з причин, яку озвучують і самі військові, — нестача людського ресурсу, аби втримати місто. Цієї ж думки український журналіст Володимир Бойко. Він зауважив, що на фронті не вистачає людей.

"На сьогодні розвал армії досяг таких масштабів, що ніякі заходи вже не допоможуть — на фронті просто немає людей. Нема і не буде. Оскільки помирати за прогнилий корумпований режим "бусифковані" солдати не збираються, а засоби примусу — тобто військову юстицію — 95 квартал ліквідував ще в 2019 році", — сказав Бойко.

Він розповів, що перед падінням Вугледара у 72-у ОМБр прибуло 50 новобранців, переважно віком 52-56 років. З них 30 відразу були відправлені в тилові підрозділи та госпіталі, адже не придатні до служби на передовій за станом здоровʼя. Тоді як з решти на другий день 16 військовослужбовців дезертували.

"Таким чином, з поповнення в 50 осіб на позиції було відправлено 4, після першої ж ротації ці четверо також дезертирували. І така ситуація — по всьому фронту", — додав журналіст.

Проте влада неодноразово розповідала про те, що мобілізація в Україні йде за планом. Нещодавно міністр оборони Рустем Умєров зауважив, що показники мобілізації зросли втричі.

Фокус поговорив з військовими й з'ясував, чому на фронті не вистачає людського ресурсу, та пояснює, як це може виправити демобілізація.

Падіння Вугледара: основні причини, та чи вистачає людей у 72-й ОМБр

Основною причиною того, що бійці ЗСУ відійшла на нові рубежі від Вугледару, є більша кількість ресурсів у противника, про це Фокусу розповів пресофіцер 72-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені Чорних Запорожців Арсеній Приліпка. На запитання, чи ротація б змінила ситуацію на цій ділянці фронту, він зауважив, що тиск ворога не зменшився б.

"Були б інші змінні в цьому рівнянні. Інша бригада, інші вогневі засоби, інший особовий склад. Росіяни більше двох років витратили, аби досягти своєї мети, нехтуючи людськими життями і вивалюючи на наші голови тонни заліза", — сказав Приліпка.

Пресофіцер заявив, що нині в бригаді не вистачає людей, тоді як поповнень новомобілізованими недостатньо для того, аби активно вести бойові дії.

Лейтенантка 47-ї ОМБр Анастасія Блищик вважає, що Вугледар впав не лише через недостатню кількість піхоти, але й через те, що люди вже довго воюють, а термінів демобілізації немає. На її думку, це питання не до ЗСУ, а до парламенту, який не може зібратися та ухвалити законопроєкт. Вона зауважила, що військові морально та фізично виснажені, в них вже немає адреналіну в крові, а є апатія до всього.

"Стосовно Вугледара, я там не була, я не знаю, проте треба розуміти, що нам треба і більше снарядів і більше свіжої сили. Я навіть бачу, коли приходять новобранці, вони з новим запалом воюють, їм це подобається", — заявила Фокусу військовослужбовиця.

Майор запасу ЗСУ та військовий аналітик Олексій Гетьман розповів Фокусу, що це питання стосується не лише Вугледара, але й інших міст на передовій, якби на фронті було б більше людей на будь-якій позиції, то шансів її утримати було б значно більше. Адже чим більше піхоти, тим простіше давати відсіч ворогу.

Недостатньо людей на фронті: новобранці не хочуть у піхоту

Анастасія Блищик заявила, що піхоти на фронті вже давно не вистачає.

"У перші дні повномасштабного вторгнення долучилися усі резервісти, тобто ті, які були досвідчені, учасники АТО, які воювали до повномасштабної війни. І плюс було дуже багато новобранців, які просто пішли, записалися в ТРО чи взяли до рук зброю. Потім була наступна хвиля — це вже свідоміші добровольці, які не поспішали в перші дні, а які вже думали над тим, до якого підрозділу долучитися, на яку посаду, які вже готувалися. І після того вже стало проблемно, тому що війна почала затягуватися", — пояснила Блищик.

За її словами, люди почали менш активно долучатися до армії після того, як зрозуміли, що війна затягується, що це страшно, кров, смерть. Також відбулися вкиди до ТЦК, що це "зло, демони якісь". У результаті люди зневірилися в ЗСУ. Проте нині також є добровольці, які долучаються, шукають підрозділи, йдуть на посади, які хотіли, проходять навчання, терміном місяць-два.

"Як на мій погляд, це не те, як було, коли, наприклад, я долучалася до лав ЗСУ. В мене тоді було два тижні навчання в центрі. Тобто нині вже й умови кращі, й вибір більший, тому зараз якраз можливість для свідомих громадян долучатися до лав ЗСУ. Проте, звісно, в піхоту не хоче ніхто", — заявила військова.

Проблема ротацій: бригаду перекидають зі складного на складний напрямок

Також Блищик зазначила, що хотілося б, аби ротація проводилася частіше. Вона розповіла, що 47-а бригада завжди переїжджає з одного складного напрямку на інший складний.

"Тут немає такого, що ми виїхали з одного складного напрямку, відпочили, і потім нас відправили на якийсь менш складний напрямок, де, по суті, треба просто тримати оборону, де противник не рухається", — сказала вона.

За словами військової, бригадам, які активно не брали участі в бойових діях, потрібен час на розгойдування, але його немає. Ворог розуміє, що слабку бригаду, яка умовно стояла на кордоні та не воювала, а лише тримала оборону, можна легко продавити. Зокрема, противник захоплює якийсь населений пункт переважно під час ротацій. З іншого боку, бригаду можна знищити вщент, тримаючи на одній ділянці.

Майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман зазначив, що бійцям потрібна ротація. Адже воїн виснажується і фізично, і морально, а тому не може виконувати свої функціональні обовʼязки бійця, людини, що має захищати Батьківщину.

Закон про мобілізацію: ситуація з призовом покращилася, але є проблеми

Лейтенантка 47-ї ОМБр зауважила, що після прийняття закону про мобілізацію ситуація з призовом покращилася. Стало більше новобранців, проте хотілося б, аби вони були молодшими.

"Треба розуміти, що чоловік, якому вже 45+, вже не такий енергійний, у нього вже й із зором можуть бути проблеми, і йому вже тяжче дійти на позицію, тягнути на собі 30-40 кілограмів спорядження, БК, їжу, воду. Тому не вистачає саме молоді. І приїжджаючи в якісь великі міста, ми бачимо купу чоловіків, які саме молодого віку, які розважаються, гуляють, відпочивають. І вони навіть не бояться, не виглядають ТЦК. Якщо ж приїхати кудись, наприклад, на захід України, то в селах немає чоловіків. Вони вже на фронті, тому що дуже багато повигрібали звідти, або інша частина чоловіків ховається, вступила до навчальних закладів", — розповіла Блищик.

За словами Олексія Гетьмана, на фронті не вистачає людей через те, що мобілізація йде не таким чином, як би всім хотілося. Призов збільшився, проте це не гарантія того, що це дасть достатню кількість людей.

"Давайте я простий приклад приведу. Вам треба для того, щоб нормально існувати, наприклад, десять тисяч гривень. У вас було пʼять, вам підняли заробітну плату, і у вас вона стала шість. Вам вистачає чи ні? Але буду казати, вам же підняли, ну підняли, але вам все одно не вистачає. Так само мобілізація збільшилась, але треба більше людей на фронті, бо у росіян майже 600 тисяч", — сказав Олексій Гетьман.

Такій кількості ворога можна протидіяти за допомогою зброї, яка повинна в десять разів бути кращою, ніж у РФ. У такому випадку можна отримати суттєві переваги меншою кількістю людей. Гетьман уточнив, що Україна не має такої переваги в озброєнні, тому потрібна та кількість військових, яка б хоча б приблизно зрівнялася з масою людей, яка є у РФ.

Експерт вважає, що для того, аби змотивувати чоловіків вступити до лав ЗСУ, потрібно в ЗМІ пояснювати, що поблажливе ставлення до ухилянтів — це неприпустимо. Тоді як нині статистика показує, що ледь не половина українців підтримує ухилянтів, зазначив він. Також, на його думку, потрібно прийняти певні розпорядження для того, аби зробити суворішою відповідальність за ухилення від служби. Крім цього, необхідно збільшити права ТЦК та СП.

Він наголосив, що ще можна додати пʼять-шість складників, які мають одночасно використовуватися, це й дасть результат.

Терміни призову: люди повернуться до ЗСУ після демобілізації

На думку військових, терміни призову мають бути чіткими, проте це не має бути три роки служби. Адже це дуже багато, і при прийнятті такого рішення, завтра шалених черг у військкоматах не буде. Блищик переконана, що служити потрібно рік-півтора, як це було за часів АТО, коли було декілька хвиль призову, а люди йшли добровільно.

"За моїм спостереженням, саме півтора року людина тримається і фізично, і морально. Після того все, людина нічого не хоче. Після того ми бачимо публічні пости про СЗЧ, ми бачимо, що люди вже вигорають, пишуть пости, що вони вже не можуть", — пояснила вона.

За її словами, під час АТО люди залишалися у війську після закінчення терміну служби. Зокрема, тоді був рік мобілізації, проте чоловіки служили рік і два місяці, три тощо.

"Далі вони йшли додому, не могли адаптуватися в цивільному житті, і верталися назад. І зараз ці люди досі воюють, бо вони знайшли себе на війні, знайшли себе в армії, тому я думаю, що і зараз, якщо почати хоч потроху відпускати тих, хто зараз на війні з початку повномасштабно вторгнення, через якийсь період часу вони б поверталися. А якщо чим далі ми тягнемо, тим більше ці люди робитимуть все, щоб вже під час третьої війни, а вона буде 100%, тут питання часу, щоб їх не мобілізували", — наголосила Блищик.

За словами Гетьмана, встановлення термінів служби — це важливо, адже люди повинні розуміти, скільки їм потрібно воювати, аби звільнитися.

"Не факт, що коли термін вичерпався, людина б одразу пішла, як то кажуть, на дембель. Багато людей продовжувало б контракт на пів року, рік, але невизначеність людей дуже дратує", — сказав оглядач.

Нагадаємо, 2 жовтня військовослужбовець ЗСУ Євген Ієвлєв заявив, що на фронті для збереження позицій не вистачає піхоти. За його словами, лінія фронту наближатиметься й наближатиметься.

26 вересня український військовий Станіслав Бунятов з позивним "Осман" повідомив Фокусу, що під час воєнного стану демобілізація є важливою. Адже бійці повинні знати терміни служби та мають право на відпочинок.