На полях сесії ПАРЄ свідчили про російські тортури

Про тортури українських цивільних та військовослужбовців, які опинилися в полоні РФ, розповідали у Страсбурзі на полях осінньої сесії ПАРЄ.

Як передає кореспондент Укрінформу, під час панельної дискусії правозахисники, депутати та посадовці обговорювали, які ще механізми міжнародна спільнота може залучити для тиску на РФ та визволення десятків тисяч українських полонених.

Своїми свідченнями поділились спеціально запрошені на цей захід колишні ув’язнені.

Зокрема, про катування розповів Микита Шастун, український захисник, що вижив після теракту росіян в Оленівці та повернувся додому під час новорічного обміну.

«Після влучення ракети в наш барак я почав ламати ворота і покликав на допомогу. Охоронці натомість стріляли нам під ноги. Ми виносили полонених – без рук та без ніг - і до ранку вантажили їх на машини. Більшість померли на місці від втрати крові та відсутності допомоги. Крики болю моїх побратимів я ніколи не можу забути», - свідчить Микита.

Він каже, що моральних та фізичних тортур зазнавали й надалі всі ті, хто вижив і був поміщений у карцер: «У нас не було достатньо води та їжі. Щурам діставалось більше. Це нагадувало дієту від нацистів в Освенцимі».

У Палаці Європи свідчили про російські тортури / Фото: Лідія Таран, Укрінформ

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Олег Слободяник вказав, що на сьогодні лише 6 тисяч військових визнані РФ як такі, що перебувають в їхньому полоні.

«Понад тисячу, за нашими відомостями, також в ув’язненні, однак росіяни цього не визнають», - зазначив Слободяник.

За його словами, великою проблемою також є велика кількість непідтверджених цивільних осіб у полоні ворога. За даними України, їх понад 14 тисяч, а підтверджено лише 1300 осіб.

«В ході обмінів нам вдалось звільнити усього 167 цивільних. Це говорить про серйозну проблему, про порушення росіянами усіх норм міжнародного права та конвенцій Реалістичні механізми повернення відсутні, тож ми потребуємо допомоги міжнародних організацій», - підкреслив він.

Звільнений нещодавно Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, розповів, що окупація Криму не відбувалась безкровно, тож на півострові багато викрадених та зниклих активістів ще з 2014 року. Зараз у кримських в’язницях також перебуває 21 цивільний громадянський журналіст.

«У Криму працює СІЗО №2 спеціально для громадян України – це місце, де ти зазнаєш фізичних та моральних знущань. У ньому є окремий 3-й поверх, де утримують та катують захоплених на нових окупованих територіях», - пояснив Джелял.

За його словами, потрібно мати багато мужності та здоров’я, щоб дожити до звільнення: «Звільнення залежить також і від нас. Від того, чи змусимо ми Росію повернутись до дотримання міжнародного права. Хоча б примусити її тримати полоненихв належному стані».

Генеральний прокурор Андрій Костін, який приєднався до дискусії онлайн, зазначив, що судові міждержавні трибунали не мають юрисдикції розглядати справи, пов'язані з катуваннями, знущаннями та смертями українських в'язнів.

«Водночас ми активно співпрацюємо з Міжнародним кримінальним судом, який вже видав шість ордерів на арешт керівництва Росії. І МКС може зіграти вирішальну роль у цій справі, притягнувши до відповідальності головних винуватців, тих, хто проєктував катівні», - зазначив Костін.

Він наголосив, що вбивства і катування полонених - не випадковість, а цілеспрямована політика Росії, тож необхідне постійне документування усіх злочинів та розголошення інформації про них.

«Не менш важливо використовувати режим санкцій як засіб сприяння і притягнення до відповідальності, щоб запобігти вчиненню в майбутньому катувань і жорстокого поводження з українськими цивільними особами і військовополоненими», - підсумував Генеральний прокурор.

Як повідомляв Укрінформ, у середу на осінній сесії ПАРЄ у Страсбурзі ухвалено резолюцію, у якій Рада Європи вперше порушує питання звільнення та подальшої реабілітації українських полонених, а також вимагає від Росії дотримуватися положень міжнародного гуманітарного права.