Жовтневий сюрприз. Чому війна в Ізраїлі переверне перегони в США на користь Трампа

Протягом останнього року адміністрація Байдена намагалася запобігти регіональній війні на Близькому Сході, побоюючись, що вона може втягнути США або завдати шкоди світовій економіці.

Зараз ця політика близька до провалу. Вдруге за рік Іран випустив ракети по Ізраїлю, і США допомогли Ізраїлю збити ці ракети. Джейк Салліван, радник із національної безпеки США, пообіцяв, що для Ірану будуть "серйозні наслідки", і заявив, що США будуть "працювати з Ізраїлем", щоб домогтися цього. Це звучить зловісно, як загроза спільних американо-ізраїльських військових дій проти Ірану.

У квітні Ізраїль вдалося переконати обмежити заходи у відповідь до рівня, з яким іранці могли мовчазно погодитися — і обмін ударами припинився. Цього разу ймовірність того, що вдасться запобігти подальшій ескалації між Іраном та Ізраїлем, здається набагато меншою.

Ізраїль щойно відкрив другий фронт у війні зі своїми регіональними ворогами, здійснивши наземне вторгнення до Лівану на додачу до тих нищівних ударів, яких він уже завдав по підтримуваних Іраном бойових силах "Хезболла". Уряд Беньяміна Нетаньягу явно відчуває, що його вороги перебувають у бігах. Можливо, він хоче завдати удару у відповідь по Ірану, сподіваючись завдати довгострокової шкоди ісламській республіці й, можливо, її ядерній програмі, якої побоюються.

Дехто в Ірані може побоюватися, що йде в пастку, знову обстрілюючи Ізраїль ракетами. Але нездатність відповісти на ізраїльські удари по "Хезболлі", що послідували за вбивством у липні в Тегерані лідера ХАМАС Ісмаїла Ганії, також здасться Ірану серйозним ризиком.

Похмура логіка війни та стримування припускає, що держава, яка не в змозі захистити своїх друзів або відповісти на напади у своїй столиці, має вигляд слабкої. А слабкість потенційно може призвести до нових нападів, а також до втрати впливу і престижу.

Поряд зі своїми жорсткими висловлюваннями Білий дім, можливо, все ще закликає Ізраїль вивіряти свої дії у відповідь і не завдавати удару у відповідь так сильно, щоб Іран відчув себе змушеним знову підвищити ставки. Після виведення військ з Афганістану адміністрація Байдена не хоче бути втягнутою в ще один конфлікт на Близькому Сході.

Оскільки ізраїльські війська вже воюють у Газі та Лівані, в уряду Нетаньягу можуть бути свої причини не йти на ескалацію прямого конфлікту з Іраном просто зараз. Але якщо ізраїльтяни вирішать, що вони все-таки хочуть вдатися до жорсткіших прямих дій, вони вже показали, що цілком можуть проігнорувати заклики адміністрації Байдена до стриманості. Хоча Білий дім, можливо, сподівається, що, співпрацюючи з Ізраїлем, зможе чинити більший вплив на силу і характер ізраїльської відповіді.

США протягом багатьох місяців закликали Ізраїль не починати наступ на "Хезболлу". Після того, як Ізраїль розпочав бойові дії минулого місяця, адміністрація Байдена разом із Великою Британією, Францією та іншими країнами закликала до негайного припинення вогню в Лівані. Цю пропозицію знову було проігноровано.

Готовність уряду Нетаньягу просто ігнорувати побажання свого найближчого союзника і гаранта безпеки випливає з парадокса, що лежить в основі політики США. Адміністрація Байдена може закликати Ізраїль до стриманості в Газі та Лівані. Але вона також завжди прикриватиме Ізраїль від наслідків ескалації, посилаючись на всеосяжне зобов'язання захищати його від Ірану та інших регіональних ворогів.

У результаті ізраїльський уряд розуміє, що може кидати виклик адміністрації Байдена майже без ризику. Ба більше, це може навіть принести певну вигоду, якщо все-таки змусить США розгорнути свою військову міць проти Ірану.

Імовірність того, що Америка відмовиться підтримати Ізраїль у кризовій ситуації — а вона завжди невелика — ще більше знижується через те, що до президентських виборів у США залишилося трохи більше ніж місяць. Камала Гарріс фліртувала з тим, щоб зайняти більш жорстку позицію щодо Нетаньягу в питанні Гази. Але вона також хоче виглядати такою, що повністю підтримує Ізраїль у момент небезпеки. І аж ніяк вона не може ризикувати здатися м'якою щодо Ірану, з яким у США давня історія ворожнечі, що сходить до кризи із заручниками 1979-81 років.

Проте нинішня небезпечна ситуація може стати поганою новиною для Гарріс. Дональд Трамп любить стверджувати, що під час його президентства на планеті панував мир, а "слабкість" адміністрації Байдена призвела до воєн у Європі та на Близькому Сході. Ця остання ескалація якнайкраще підходить для його версії.

Щоразу, коли в Америці відбуваються президентські вибори, з'являються припущення про можливий "жовтневий сюрприз", який переверне хід перегонів, коли до голосування залишаються лічені тижні. Ізраїль та Іран щойно піднесли жовтневий сюрприз на цих виборах, і Трамп може стати його бенефіціаром.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Ізраїль та Іран розпочинають війну. Як поводитися Україні після провалу зовнішньої політики США