Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація з посиланням на заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимира Прокопіва.
За його словами, дощові садки - поширена практика в Європі та США, а відтепер вони є майже в кожному районі столиці.
«Виглядають такі садки як заглиблені клумби з вологолюбними та стійкими до спеки багаторічними рослинами. Зазвичай, коли дощова вода потрапляє на асфальт або бетон, вона стікає в каналізацію, що при сильних зливах може спричиняти підтоплення. Дощові садки, завдяки спеціальній структурі, з дренажних шарів і рослинності сповільнюють рух води, знижують навантаження на систему водовідведення, а, отже, і зменшують ризик підтоплень», – зазначив Прокопів.
За словами директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександра Возного, дощові садки також сприяють біорізноманіттю та є важливим інструментом адаптації до кліматичних змін.
«Дощові садки стають важливою частиною глобальних зусиль із подолання наслідків кліматичних змін і покращення якості міського середовища. Окрім запобігання підтопленням, вони також створюють додатковий природний простір, сприятливий, зокрема, для запилювачів. Усе це позитивно впливає на екосистему Києва. Тому цей проєкт ми будемо масштабувати», – зауважив він.
Своєю чергою генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат додав, що всі дощові садки у столиці облаштовані власними силами без залучення додаткових бюджетних коштів, а для їх створення обрали локації, що найбільше страждають від підтоплень.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві утримується високий рівень забрудненості повітря, ймовірно, через пожежі в екосистемі Київської області та транскордонний вплив.