У Києві зникли горобці: орнітолог пояснив, що з птахами і чи варто чекати на катастрофу

Науковець розповів, куди зникають горобці і що насправді відбувається з цим видом в умовах великого міста.

У Києвіекологи забили тривогу – у місті практично зникли горобці. У Київському еколого-культурному центрі (КЕКЦ) зауважують, що причина – постійне викошування трави у місті та гламуризація столичних парків.

А звичайні мешканці вже кажуть про "недобрий знак", мовляв, так просто горобці не зникають.

Кількість горобців зменшилася у понад 50 разів

"Цього року у Києві практично зникли горобці. Порівняно з попередніми роками їх кількість, за нашими підрахунками, впала в 50 і більше разів. Це призведе до екологічної катастрофи, бо через зникнення горобців можуть загинути київські парки", – зазначає Володимир Борейко, керівник КЕКЦ.

Він додає, що без горобців шкідники будуть нищити міські сади та парки. Особливо справжнє роздолля буде для каштанової молі, яка нищить дерева та кущі у столиці залишаючи на листі руді плями.

Зникнення горобців в КЕКЦ пов’язують з двома причинами.

Перша – це гламуризація київських парків, коли там масово вирубаються старі дуплисті дерева і горобцям немає де гніздитися.

Друга – це систематичний покіс трави, який триває ледве не весь теплий період у столиці. Пташенята горобців та інших птахів харчуються комахами, а через надмірний покіс газонів, комахи майже зникли – відповідно, зникли й горобці.

ТСН.ua з’ясовував, чи все настільки катастрофічно, як заявляють в КЕКЦ і куди насправді поділися горобці з Києва.

Горобці залежні від погодних умов

Орнітологи сумніваються, що ситуація з горобцями у столиці є настільки катастрофічною, як про це заявляють у Київському еколого-культурному центрі.

В Українському центрі кільцювання птахів зауважують, що чисельність майже усіх видів тварин, у тому числі і птахів, значно коливається з року в рік.

"Причин такої динаміки чисельності може бути багато, зокрема, погодні умови, які можуть відігравати суттєву роль в успішності гніздування. При сприятливих умовах вона буде високою і чисельність птахів конкретного виду буде зростати і навпаки – при несприятливих. Особливо під час посухи чи затяжних холодних дощових періодів. Щоб стверджувати про наявні тривалі тренди, потрібно проводити довгостроковий моніторинг", – розповідає ТСН.ua Анатолій Полуда, керівник Українського центру кільцювання птахів.

Три види горобців та "недобрі знаки"

Орнітолог додає, що "проблеми" зникнення окремих видів птахів виникають досить регулярно, особливо це стосується горобців, через те, що вони мешкають поруч з людьми.

До речі, в Україні гніздяться три види горобців (рід Passer): хатній, польовий та іспанський чи чорногрудий. Перші два найчисленніші і заселяють майже всю територію країни, зазвичай гніздяться у населених пунктах. Чорногрудий поширений в Одеській області і чисельність його там невисока.

"Про зникнення горобців у населених пунктах України після Чорнобильської аварії розповідали майже всі медіа, пов’язуючи це з радіоактивним забрудненням. Хоча в реальності цього не було. Після того, ще кілька разів піднімалося це питання, крайній раз у цьому році, наприклад, у Закарпатті та Прикарпатті, трошки згодом, про зникнення горобців заговорили у Києві", – розповідає Анатолій Полуда.

Хто з птахів і справді на межі зникнення?

Науковець додає, що можна навести подібні приклади з десятками інших видів. Є птахи, чисельність яких дійсно скоротилася у десятки і сотні разів у цілих регіонах України.

Найбільш вражаючим прикладом є жайворонок польовий, чисельність якого ще у 1990-х роках становила більш ніж 100 пар/км². Зараз він майже зник в агроценозах Лісостепу і Степу через широке застосування агресивних (небезпечних для багатьох птахів) пестицидів.

Місця куди переселились горобці

Щодо горобців, то науковець запевняє, що з ними все гаразд, вони зараз найчисельніші птахи у містечках і сільських населених пунктах.

"Ми проводимо моніторинг на Київщині і Полтавщині (села у Лубенському районі). У цьому році через аномальні погодні умови у другій половині літа – рекордно високі температури, відсутність нормальної кількості опадів, а на Полтавщині – зовсім без опадів,  у горобців випав 3-й цикл гніздування. Спостерігалася така картина: приблизно до 15 липня у населених пунктах була звичайна висока чисельність обох видів горобців. Вони успішно закінчили другий цикл розмноження і майже одночасно залишили місця гніздування, тобто населенні пункти. Горобці перемістилися у більш вологі біотопи: до ставків, озер, у заплави річок. Хоча свої "домівки" вони "не забували" – один раз на 7-10 днів вони відвідували їх, перебуваючи біля них кілька годин, а потім знову "зникали", – розповідає орнітолог.

Науковець додає, що вже у другій половині вересня горобці повернулися у містечка і села.

Які райони Києва "багаті" на горобців?

Що стосується великих міст, то Анатолій Полуда погоджується, що в їх центральних частинах зазвичай чисельність горобців не є високою, скоріше низькою, або вони зовсім відсутні. Це пов’язано з надзвичайно бідною кормовою базою, відсутністю придатних місць для гніздування тощо.

"Горобці ще досить звичні у старих "спальних" районах, де домінують 5 та 9 поверхові будинки і умови існування для них більш-менш сприятливі. Зокрема, у Києві це: Оболонь, Троєщина, Сирець, Нивки, Чоколівка, Борщагівка, Лісовий, Русанівка тощо. Але і там, у другій половині цьогорічного літа, чисельність горобців скоротилася у кілька разів (але аж ніяк не у 50) – на цей час вони перемістилися на більш зволожені території, де кормові умови значно кращі ніж "серед будинків", – підсумовує Анатолій Полуда.

Раніше ТСН.ua розповідав про те, що Київ стає пустелею: мешканці скаржаться на засилля колючої рослини-чужинця у місті.