Великий землевласник: Московський патріархат почав втрачати вкрадені в України землі

Втім, після остаточного рішення Верховного Суду землю, а разом з нею всі споруди, що розташовані на ній, громади повертають собі. Громадська ініціатива "Голка" проаналізувала судові рішення щодо великого землевласника України – УПЦ МП.

УПЦ МП намагалася йти проти закону разом із нардепами

Влада Білої Церкви та Миргороді, коли забирали в УПЦ МП землю, керувалися законом, який стосується найменувань релігійних організацій, центри яких розташовані на території країни-агресора. Ці норми Верховна рада України прийняла ще перед підписанням у 2019 році Томосу в Стамбулі, який мав зробити українську церкву незалежною від Росії.

Згідно з цим законом, всі релігійні громади, які мали центр впливу у ворожій державі (а таких – понад 11 тисяч), повинні були внести зміни до своїх назв та статутів і прямо написати про це. Тобто громадяни мали чітко розуміти, з якої країни керують церквою, до якої вони ходять на богослужіння,
– пояснюють у "Голці".

Щоб виконати вимоги закону церквам давали тоді 3 місяці. Якщо зміни не вносилися, статут релігійної організації визнавався нечинним й організація втрачала всі свої права. На практиці це означає, що до приведення своїх статутів у відповідність законодавству, вони не мали права вчиняти жодних юридичних дій.

Після цього майже пів сотні депутатів попереднього скликання звернулися до Конституційного Суду. Вони намагалися довести, що цей закон не відповідає Конституції.

"З-поміж парламентарів, які підписали це звернення були чинні нардепи: Юрій Бойко, який досі є героєм України, підсудний Нестор Шуфрич, якого звинувачують у державній зраді. Також свій підпис поставив підсанкційний Вадим Новинський, який склав мандат і поїхав до Німеччини посилювати роботу Московського патріархату, Олександр Вілкул, брати Михайло та Дмитро Добкіни, та Володимир Литвин", – кажуть активісти.

Після цього Окружний адміністративний суд міста Києва призупинив обов'язкове перейменування УПЦ МП.

Зв'язок УПЦ МП з РПЦ підтверджено

Лише після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Конституційний суд виніс рішення, яким повністю відкинув всі домисли проросійських політиків щодо неконституційності закону. У ньому вказується, що закон "не запроваджує іншого ставлення до певної релігійної організації, а уточнює загальні вимоги держави до здійснення реєстраційно-облікової діяльності релігійних організацій у випадку підлеглості такої релігійної організації керівним центрам (управлінням), що знаходяться в державі-агресорі".

Також суд зауважив, що цей закон був необхідним в "умовах введеного в Україні воєнного стану, під час боротьби Українського народу проти агресії російської федерації".

Зв'язок УПЦ МП з Російською православною церквою підтвердила релігієзнавча експертиза.

Українська православна церква продовжує перебувати відносно Російської православної церкви у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) та не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію Української православної церкви в самостійну відносно Російської православної церкви релігійну організацію, члени експертної групи не виявили,
– йдеться у висновку Держслужби України з етнополітики.

Цей документ дозволив міським радам винести рішення, які пізніше представники МП оскаржували у судах.

Українська православна церква у своїй позиції в суді зазначала, що, "статті 141 та 143 Земельного кодексу України не передбачають такої підстави для припинення міськрадою права постійного користування релігійної організації земельною ділянкою, як невнесення змін до статуту".

Верховний Суд з такою позицією хоча й погодився, проте зазначив, що з огляду на те, що релігійна організація не змінила статут й не зазначила в ньому про свою приналежність до російської православної церкви, її статут став нечинним, а відповідна і сама релігійна організація теж,
– додає "Голка".

Уривок із рішення Верховного Суду / Скриншот "Голки"

У підсумку, Верховний Суд прийняв рішення на користь міських рад – Московський патріархат має повернути громадам землю та споруди, які розміщені на ній.

Головуючим в колегії суддів, що прийняла дане рішення, був суддя Іван Міщенко. Він з початку повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ. Разом з ним також були судді Інна Берднік та Віталій Зуєв.

Московський патріархат судиться уже не вперше

Це вже не перше судове рішення Верховного Суду щодо Московського патріархату. Так, Велика Палата Верховного Суду навесні 2024 року визнала законне право про перехід релігійної громади від УПЦ МП до ПЦУ.

У рішенні йдеться, що ані суд, ані держава не мають права забороняти релігійним громадам так чинити без санкцій церкви, бо це б перешкоджало свободі віросповідання:

"Мала б місце ситуація, у якій держава поставила б визнання релігійної громади в залежність від волі визнаної церковної влади, яка вочевидь такому визнанню громади опирається, що свідчило б про недотримання нею обов'язку бути нейтральною та неупередженою у відносинах з різноманітними релігіями, конфесіями та переконаннями. У цьому висновку Велика Палата Верховного Суду також ураховує, що законодавець закріпив правило, спрямоване на захист права на свободу віросповідання частини громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості: вона має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем)", – зазначається там.

Також парламент до Дня незалежності у 2024 році підтримав проєкт "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій".

Держслужба з етнополітики та свободи совісті та Кабмін після підписання закону президентом повинні затвердити нормативну базу, на підставі якої починається процедура перевірки релігійних організацій на предмет зв'язків з РПЦ.

Також держслужба може напряму звернутися до суду, якщо хтось із керівників релігійної громади вже має вирок у справі про злочини проти нацбезпеки.

Цей закон, який ухвалив парламент, є одним з двох, який Росія хотіла б скасувати. У проросійських ЗМІ вже пишуть про те, що якщо на виборах в Сполучених Штатах Америки перемагає Трамп, на думку держави-агресора, саме він має домогтися скасувати Закон про українську мову і про заборону діяльності Російської православної церкви,
– зауважують активісти "Голки".

УПЦ МП поширює російську пропаганду за кордоном

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей зауважує, що зараз "священники" почали виїжджати за кордон і просувати там проросійські наративи.

Наразі вони відкрили понад 59 парафій у різних країнах світу.

Українці, які опинилися у складних емоційних умовах шукають спілкування. І от з'являються ці "священники" і починають "окормлять паству": "нам потрібен мир", про "братські народи" – така риторика закриває пошук відповіді на головне питання: "Хто ж у цьому винен?" А говорять, що винен Захід. На проповідях після служби один священник, спілкуючись з громадою, слухаючи про їхні проблеми, говорить: "А давайте ви будете створювати громадські об'єднання для захисту своїх прав, вимагайте від влади цієї країни, щоб допомагали більше, ви маєте показати їм, що вони недостатньо допомагають,
– розповідають активісти.

Вони зауважують, що така діяльність формує сприйняття українців в очах Заходу як "невдячних", а потім населення тих країн закликає до скасування допомоги для біженців. Як результат, під удар потрапляє вся українська громада у цій країні, або ж навіть вся Україна.

І це не нова практика росіян. Такі методи вони використовували ще з часів заснування НКВД, КДБ, ФСБ, як в Україні, так і за кордоном.

УПЦ МП як частина РПЦ стала для Росії вагомим форпостом з підтримки держави-агресора як на території України, так і за її межами.

"Як структурний підрозділ російської православної церкви, яка відома своїми давніми стосунками з російськими спецслужбами, ця релігійна організація послідовно провадить розкольницьку політику на релігійному ґрунті, штучно створюючи передумови для релігійного протистояння в українському суспільстві та невпинно розповідаючи всім навкруги про жахливу міжрелігійну ситуацію в Україні", – наголошують у "Голці".

Вторгнення у 2022 році ніяк не змінила суті Московського патріархату: ніяких історичних рішень чи заяв, актів публічного каяття і гнівних засуджень агресії Росії від них не було.

Тому лише активна позиція влади та суспільства щодо усунення загрози російського втручання у внутрішні справи України забезпечить єдність народу і держави у протистоянні Росії.