Ізраїль проти Ірану. Чи спалахне велика війна на Близькому Сході

Після того, як Ізраїль розпочав наземну операцію в Лівані, прийшла черга Ірану. Країни обмінялися ударами, і тепер війна на Близькому Сході заходить у новий виток ескалації та загострюється. Главред розбирався, чи загрожує регіону велика війна, та чи зацікавлені у ній світові гравці.

Іран вдарив ракетами по Ізраїлю – що відомо

Переломним моментом для ескалації став авіаудар ізраїльських військових по головному штабу організації у столиці Лівану, Бейруті, внаслідок чого був ліквідований лідер іранської проксі "Хезболли" Хасан Насралла. Цей інцидент, у свою чергу, значно послабив іранське угруповання в Лівані, внаслідок чого Ізраїль дав початок наземним рейдам на півдні Лівану в ніч з 30 вересня на 1 жовтня в рамках операції "Північні стріли" проти сил організації "Хезболла".

Як пояснювали у Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) напередодні, передбачалися "обмежені, локалізовані та цілеспрямовані наземні рейди на основі точних розвідувальних даних проти об'єктів та інфраструктури терористів "Хезболли".

Після цього градус напруженості в ірано-ізраїльських відносинах почав зростати, що зрештою призвело до масованого удару по Ізраїлю. Іран випустив по всій території Ізраїлю 181 балістичну ракету, більшість з яких збила ізраїльська система ПРО "Залізний купол".

Корпус вартових ісламської революції (КВІР) Ірану назвав цей удар "відповіддю" на ліквідацію голови політбюро ХАМАСу Ісмаїла Ганії, яка сталася у липні поточного року, а також лідера "Хезболли" та командувача КВІР у Лівані Аббаса Нілфорушана.

Водночас ракетна атака Ірану знову змусила дві країни обмінятися різкими заявами. Зокрема, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу назвав масовану ракетну атаку Ірану 1 жовтня "великою помилкою" та заявив, що обстріл провалився "завдяки ізраїльській системі протиповітряної оборони, яка є найдосконалішою у світі".

"Сьогодні Іран зробив велику помилку - і він за це поплатиться. Режим в Ірані не розуміє нашої рішучості захищати себе і нашої рішучості помститися нашим ворогам", - сказав Нетаньягу та подякував США, чиї есмінці допомагали збивати іранські ракети, за підтримку.

Натомість в Ірані, який вважає Ізраїль агресором, заявили, що в разі відповіді Ізраїлю на них чекає ще більш потужний удар.

"Якщо агресор вживе заходів у відповідь, то йому доведеться чекати руйнування своєї інфраструктури на окупованих палестинських територіях. У разі прямої участі союзників режиму в нападі на Іран ВС піддадуть потужній атаці їхні центри та інтереси на регіональному рівні", - повідомляли в іранському Генштабі.

Однак незважаючи на погрози, вже в ніч на 3 жовтня ЦАХАЛ повідомив про новий удар по Бейруту.

Як відреагував світ

Варто зауважити, що дії Ірану засудили представники країн Заходу. Так, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз засуджує напад Ірану на Ізраїль та закликає до негайного припинення вогню на Близькому Сході.

"Небезпечний цикл нападів і відплати ризикує вийти з-під контролю. Необхідне негайне припинення вогню в усьому регіоні", – наголосив Боррель.

Віцепрезидентка США Камала Гарріс назвала Іран "дестабілізуючою силою" на Близькому Сході.

"Я завжди гарантуватиму, що Ізраїль матиме можливість захистити себе від Ірану та терористичних формувань, що підтримуються Іраном", - підкреслила вона.

Генсек ООН Антоніу Гутерреш у своєму зверненні до Ради Безпеки ООН "рішуче засудив" іранський ракетний удар по Ізраїлю лише після того, як Тель-Авів офіційно оголосив його персоною нон грата за відсутність реакції на атаку.

Китай, у свою чергу, заявив про підтримку суверенітету Лівану і закликав до припинення бойових дій.

А президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган звинуватив Ізраїль у спробах поширити конфлікт та навіть назвав Туреччиною можливою майбутньою ціллю атаки Ізраїлю, оскільки він нібито намагається "всілякими провокаціями втягнути у свій вогонь країни регіону".

В українському МЗС повідомили, що "з тривогою стежать за розвитком подій у Ліванській Республіці, зокрема у контексті рішення Держави Ізраїль розпочати обмежену сухопутну операцію на території Лівану", - заявили у відомстві та закликали сторони протистояння до максимальної стриманості, аби запобігти переростанню конфлікту у масштабну регіональну війну.

Війна, яка не обіцяє нічого доброго

А от чи може війна Ізраїлю та Хезболли стати повноцінним регіональним конфліктом, як зазначають експерти – питання відкрите. Нагадаємо, цей іранський удар – вже другий з квітня, і обидва з них, судячи з усього, не досягли тієї мети, на яку були розраховані.

На думку виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, Іран, згідно ізраїльської стратегії, є ключовою проблемою, оскільки саме він створив навколо Ізраїлю так зване кільце вогню. Тому тепер Ізраїль цілком логічно для себе посилює ескалацію, наслідки якої здатні занурити у велику війну весь регіон.

"Припустимо, що ізраїльтяни виконають свою погрозу і знищать всі нафтові, ядерні об'єкти Ірану. Відповідно, Іран вже заявляє про те, що крім удару по Ізраїлю він знищить всі подібні об'єкти натериторії країн Перської затоки та Азербайджану. Чи може він це зробити? Може. Чи буде це ескалація? Буде. Чи почнуть проти Ірану війну Саудівська Аравія та інші країни? Не впевнений. Але оскільки це вже озвучена історія, тепер треба ухвалювати рішення з огляду цієї загрози, яка здатна обвалити світову економіку і занурити увесь регіон в кошмар абсолютно незрозумілого конфлікту. Враховуючи те, що Іран все одно має достатню кількість населення, яке в цих умовах буде битися, я не бачу тут нічого доброго для всіх", - зауважив експерт.

Водночас, за словами військового експерта, полковника запасу Олега Жданова, великої війни у її класичному розумінні на Близькому Сході не буде – це буде сучасна війна на великих дистанціях. Однак Іран дуже її боїться.

"Іран дуже боїться відповіді Ізраїлю. По-перше, це підтверджує факт того, що Іран попередив про свій удар Сполучені Штати. По-друге, одразу після ракетного удару міністр закордонних справ Ірану переговорив з міністрами закордонних справ Великої Британії, Франції, Німеччини та попросив їх не втручатися в цей конфлікт, бо всі ці країни сьогодні виступають союзниками Ізраїлю", - сказав Жданов.

Штати відмовлятимуть Ізраїль, а РФ - кине Іран?

Крім того, війна Ізраїлю та Ірану не вигідна насамперед їхнім союзникам, США та Росії. Адже у випадку з поточною адміністрацією США нова війна лише додасть балів республіканцям, а саме їхньому кандидату в президенти – Дональду Трампу.

Як зауважує експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса, один з головних наративів Трампа на виборах: страх світової чи ядерної війни, яку провокують демократи своїми помилками чи бездіяльністю, який, до речі, Трамп він активно застосовує до війни між Росією та Україною.

"Те саме Трамп заявив і в контексті ескалації між Ізраїлем та Іраном, стверджуючи, що при ньому такої війни не було б. Він обіцяє швидко закінчити все миром, якщо його оберуть президентом. Як завжди, подробиці опускаються, але це нікого не цікавить. По суті, напередодні президентських виборів, демократам не потрібна велика війна на Близькому Сході, і тим більше атаки на їхні військові об'єкти в регіоні, які призведуть до жертв серед військових і можуть змусити США втягнутися в чергову війну, якої вони не бажають", - вважає Куса.

Тому, погоджується Олег Жданов, Штати, ймовірно, будуть всіляко відмовляти Ізраїль від повторних ударів. "Однак для Ізраїлю – це справа честі, і якщо він під тиском США не відповість, то його роль у регіоні суттєво послабиться", - додав експерт.

Що ж стосується Росії, то вона теж може відсторонитися від Ірану, якщо ситуація загостриться. Причому невідомо, чи мають РФ та Іран домовленості щодо захисту від ядерного удару, тому росіяни, на думку експертів, опитаних "Главредом", в момент ескалації можуть вдатися до свого коронного трюку – заклику до переговорів.

Але, незалежно від результату, велика війна на Близькому Сході, особливо якщо в ній дедалі більше загрузатиме РФ, стає вигідною для України, адже це змусить Кремль переключити увагу на цей регіон замість українського фронту.