Прибутковість під час волатильності цін на пшеницю: світові тенденції

У поточному році ринки пшениці продовжують зазнавати різких злетів та падінь. Станом на кінець вересня світові ціни на цей вид зернових залишаються непередбачуваними та нестабільними. 

Причиною волатильних коливань, на відміну від 2022 року – періоду  вторгнення рф в Україну, у 2024 є те, що ринки пшениці відчули на собі нетипові впливи.

Так, війна в Україні триває. Втім, ситуація на полі бою значно менше впливає на глобальний ринок пшениці, ніж на початку вторгнення росії на українські території. І нещодавній захід ЗСУ в Курську область – яскравий тому приклад.

Конфлікт між Ізраїлем та сусідніми арабськими країнами також на сьогодні не є вагомою причиною для руйнівних змін на ринку, як це було до 2022 року, коли волатильність цін на пшеницю була по-справжньому екстремальною.

Варто згадати ралі епічних масштабів, які у 2007/08 роках спровокували неврожаї та критично низькі світові запаси пшениці. Тоді ціни на цей вид зернових сягнули найвищих висот, що будь-коли спостерігалися на ринку, з безпрецедентною волатильністю. Це поставило на межу виживання 37 країн. Голод торкнувся нових верств населення, проникнув у великі міста та спровокував масові заворушення. У деяких країнах миротворці ООН патрулювали вуличні ринки, придушували бунти й демонстрації голодуючого населення.

Продовольча криза 2007/08 років, як вважають, спровокувала повстання «Арабської весни» 2010/11 років на Близькому Сході. Оскільки цей регіон був найбільшим імпортером пшениці у світі та грав вирішальну роль для торгівлі. Як результат, революції зі зміною режиму відбулися в Тунісі, Єгипті та Ємені, громадянська війна спалахнула в Лівії, масові протести охопили Бахрейн, Алжир, Ірак, Йорданію, Марокко та Оману. Від найбідніших Лівану, Судану й Джибуті протести докотилися навіть до благополучних Саудівської Аравії та Кувейту.

Ринок зерна сьогодні

Що ж провокує цінову волатильність ринків пшениці у 2024 році, якщо не війна в Україні та конфлікт на Близькому сході? За словами Дена Бассе, президента та засновника американської аналітичної компанії AgResource, це мікс з макроекономіки, геополітики та погодних умов.

Так, ще на початку року, продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозувала падіння цін на продукти харчування на 25%, незважаючи на те, що ціни на какао, цукор та рослинну олію на той час вже дещо зросли. Однак ціни на зернові відставали.

За словами Бассе, на це впливала зростаюча у світі продовольча інфляція, яка коливається від 2,5% до 9% щорічно.

«Ця інфляційна тенденція є вирішальним фактором, за яким кожна велика країна-імпортер і споживач повинні уважно стежити в найближчі місяці», –підкреслив Бассе на конференції Black Sea Grain.Europe – 2024 в березні.

Тоді ж, серед факторів, які впливатимуть на волатильність ринків пшениці він також відзначив появу Індії, як значного світового імпортера зерна на горизонті та значні зміни макроекономічного ландшафту, особливо в Південно-Східній Азії.

Різке падіння цін на зернові мало місце вже влітку цього року. За даними graintrade, пшеничні котирування на світових біржах особливо різко впали на тлі зниження попиту внаслідок завершення збирання.

На думку експерта аграрного ринку Олександра Кореніцина, влітку ціни на пшеницю відчували значний тиск за рахунок раніше накопичених фондів та відсутності реальних фізичних покупців у той момент.

«Слабкість ринків кукурудзи та соєвих бобів ще більше вплинула на ціни пшениці», – констатує Кореніцин, посилаючись на дані останнього звіту USDA (Міністерство сільського господарства США), в якому зазначено, що загальне виробництво кукурудзи у світі у 2024/25 маркетинговому році знизиться на 0,3% – до 1219,8 млн тонн. В Україні та Європейському Союзі очікується зниження на 16,3% та 1,6% відповідно. При цьому цін на неї також знижуються.

«Світові запаси пшениці, за винятком 52% у Китаї, знаходяться на найнижчому рівні з 2007/8 років, а споживання продовжує випереджати виробництво, незважаючи на дефіцит покупців. Фермери щосили намагаються бути прибутковими та не вестимуть активних продажів на поточних рівнях, навіть якщо покупці знову з’являться в короткостроковій перспективі», – додав Олександр Кореніцин.

А от із ринком сої у світі все навпаки. Наприклад, США, за прогнозами USDA, матимуть у цьому році рекордну кількість сої на власному внутрішньому ринку. Про те її експорт зменшиться. Адже найбільші китайські імпортери не демонструють великого бажання взаємодіяти у цьому напрямку із США, а високі цифри Аргентини та Бразилії лише посилюють зазначену тенденцію. Загалом, на світовому ринку поточного маркетингового року очікується зростання збору врожаю сої на 8% – до 428 млн т.

На початку вересня на торговельних майданчиках CBOT та Euronext у сегментах пшениці та кукурудзи продовжувала фіксуватися знижувальна цінова динаміка. За словами експертів, тиск на ціни чинила висока конкуренція з боку причорноморських поставок та млявий попит на міжнародних ринках. До того ж зниженню цін сприяли дощі в Бразилії та США, які позитивно вплинуть на розвиток посівів.

Станом на 20 вересня оператори ринку зазначали, що експортні ціни української пшениці залишаються на найнижчому рівні, а швидкі темпи експорту продовжують негативно впливати на ринок.

Так, за даними Мінагрополітики, станом на 25 вересня Україна експортувала 9,7 млн тон зерна, що на 59% більше, ніж в аналогічний період минулого сезону. Аналітики вважають, що за таких темпів вже до кінця 2024 року буде експортована більша частина із визначених меморандумом з урядом 16,2 млн тон пшениці.

Водночас, в Grain Trade відмітили, що, не дивлячись на падіння у середині вересня пшеничних котируваннь на світових біржах на 4,2-6,4%, в Україні експортні закупівельні ціни на пшеницю зросли на 100 – 200 грн за тонну через зростання курсу долара та зниження пропозицій від виробників.

«Фермери зайняті збиранням пізніх культур, тому зменшили кількість пропозицій пшениці, і трейдери змушені піднімати ціни, щоб придбати потрібні для експорту обсяги», – пояснюють експерти Grain Trade. 

Врятує лише розсудливість

Проте не лише турбота про пізній врожай змушує маленькі і середні агропідприємства притримувати свій врожай. На їх рішення, скоріше за все, впливає усе та ж цінова волатильність ринків пшениці. 

«Якщо подивитись на експорт з України, то експорт цілком пристойний і відповідає тому рівню врожаю, що в нас є. Тобто у відсотковому співвідношенні ми не експортуємо менше, скоріше навпаки. Питання в тому хто продає, а хто ні? Холдинги, які «танцюють» від рентабельності – цілком нею задоволені і продають. А дуже дешева логістика тільки сприяє цьому. А от чому не продають фермери малі і середні? Бо фінансово цілком закрили питання ріпаком і зараз соєю, місць зберігання набудували + комерційні елеватори дають опцію безкоштовного зберігання до лютого навіть. Про віру в ріст ціни я не кажу, бо це постійно діючий фактор», – прокоментував виданню Latifundist Юрій Гаврилюк, директор компанії Barva Invest.

Частково його слова підтверджують і самі фермери. Так, Володимир Новохацький, директор агрофірми «Київська» у коментарі Latifundist однією з причин того, що фермери притримують своє збіжжя, назвав війну та ненадійність нашої валюти.

«Раніше, коли ціни були постійно адекватні, люди могли продавати в період жнив, а зараз рахується кожна копійка і здорожчання навіть на 50-100 грн на тонні зерна – це теж додатковий зиск», – пояснив він.

Ще одна причина, чому фермери не поспішають із продажами, те, що багато з них вже встали на ноги, наростили фінансовий жирок, вважає Новохацький. Багато навіть невеликих агровиробників вже мають свої місця для зберігання, вивчили технологію зберігання в полімерних рукавах, через те менше користуються елеваторами. Хіба що якщо немає своєї сушарки.

Водночас Юрій Гаврилюк прогнозує, що у жовтні-листопаді піде вал продажів пшениці. А отже, ціни на зернові поповзуть вниз. Опосередковано це прогнози підтверджує й ринок. Трейдери вже зменшили чисту коротку позицію по пшениці на біржах в Чикаго та Канзас-Сіті, що вказує на відсутність очікувань суттєвого зростання цін на пшеницю найближчим часом.

Тож з якого би боку барикад не знаходився агробізнес варто пам’ятати, що прибуток – це, насамперед, розсудливість.

«Ринок може бути різним, іноді просто комусь потрібно дуже швидко зібрати експортну партію, відповідно за цим всім треба спостерігати і обирати для себе найкращій варіант», – переконаний Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи «Агротрейд».