Важка і почесна роль кайсяку: навіщо для ритуалу сепуку був потрібен другий самурай

Чотири історичні тексти, які досліджують ритуал сепуку — форму церемоніальної смерті, яку практикували самураї — нещодавно вперше переклали англійською мовою. Всупереч поширеній думці, в період Едо (1603-1868) самураї рідко вкорочували собі віку, встромляючи ніж у живіт, як це зазвичай зображують. Замість цього, до сепуку часто залучали кайсяку — ще одного самурая, який виконував відсікання голови, пише Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Один із найдавніших перекладених текстів під назвою "Внутрішні таємниці сепуку" датується XVII століттям. Його написав Мізусіма Юкінарі, самурай, який жив у 1607-1697 роках, у часи, коли фактичну владу в Японії мали сьоґуни, а не імператор.

Документ Мізусіми демонстрував важливість збереження традиційного вчення, яке часто передавалося усно, щоб забезпечити належну підготовку самураїв до ритуалу. У період Едо правлячі сьоґуни були нащадками Токуґави Ієясу — могутнього воєначальника, який став сьоґуном у 1603 році.

Переклад цих текстів англійською мовою здійснив Ерік Шахан, фахівець із текстів про бойові мистецтва та володар чорного поясу третього ступеня з кобудо. Його робота, опублікована у виданні "Кайсяку: Роль другого" (2024), надає цінну інформацію про роль "кайсяку", або "другого" самурая, якому було доручено допомагати в церемонії сепуку, виконуючи відсікання голови. Чотири тексти, перекладені Шаханом, мали на меті проінструктувати кайсяку про те, як правильно виконувати свій обов'язок під час ритуалу.

Ці документи також висвітлюють варіації церемоній сепуку залежно від рангу самурая та злочинів, у яких його могли звинуватити. Одним із важливих аспектів, на якому наголошувалося в текстах, була необхідність для кайсяку зберігати точність і контроль під час відсікання голови.

Текст 1840 року під назвою "Таємні традиції сепуку", написаний Кудо Юкіхіро, попереджає, що недотримання певних ключових дій, таких як спостереження спочатку за очима, а потім за ногами засудженого, може призвести до вічної ганьби для кайсяку. Така помилка означала б втрату військової дисципліни, а це непростима помилка для самурая.

Хоча церемонія варіювалася у багатьох аспектах, вона часто охоплювала пропозицію засудженому саке перед тим, як йому приносили ніж. Однак тексти показують, що засуджений рідко встромляв ніж у себе, як заведено вважати. Замість цього, кайсяку швидко відрубував засудженому голову, гарантуючи, що ритуал пройде так, як заплановано.

Раніше Фокус писав про древню ДНК, яку нещодавно дослідили науковці. Виявилося, що вона приховувала 12000 років історії людства.

А також ми розповідали про поховання часів фараона Сенусерта I, яке виявили археологи. Воно може належати донці давньоєгипетського чиновника.