Індустріальний гігант та колиска козацтва. Запоріжжя відзначає день міста

Сьогодні, 5 жовтня, Запоріжжя відзначає день міста. Цей індустріальний центр заснований в 1770 році, а в 1806 році поселення отримало статус повітового міста. В сучасному Запоріжжі проживає приблизно 43% від населення області (дані до 2022 року).

Запоріжжя – великий індустріальний центр. Тут зосереджено потужні підприємства машинобудівної, енергетичної, металургійної, гірничої промисловості. Відкрито багато науково-дослідних установ. Наприклад, Мотор-Січ – великий виробник двигунів для авіації. Запорізький автомобілебудівний завод – єдиний у країні, що має виробництво повного циклу.

Історія міста

За часів Київської Русі на території сучасного міста були переправи через Дніпро – це Крарійський та Кічкаський перевози на півночі і поселення Протолча на півдні острова Хортиця.

У XV-XVII століттях територія сучасного міста входила до Запорожжя – краю вольностей запорозьких козаків. Першою і єдиною Січчю, розташованою безпосередньо в межах сучасного міста, була Хортицька. 1552 року її заснував український шляхтич Дмитро Вишневецький (Байда) на острові Мала Хортиця. Однак у 1557 році її зруйнувало турецько-татарське військо.

У другій половині 1570-х років XVI століття польський король Стефан Баторій проводив жорстку політику на підпорядкування Запорожжя польському урядові. Багаті угіддя приваблювали польських магнатів, які вдиралися в запорозькі володіння й спустошували «уходи», а запорожців брали в полон.

У 1770 році на місці сучасного Запоріжжя закладено Олександрівську фортецю Дніпровської лінії. Її будівництво завершилося у 1775 році. Того ж року, за ініціативою Григорія Потьомкіна, було знищено останню Запорозьку Січ – Підпільненську.

Роком заснування міста деякі вважають 1770, коли тут була закладена Олександрівська фортеця – форпост в російсько-турецькій війні. Однак деякі вчені пропонують вважати датою народження міста 1552 – дату спорудження Байдою-Вишневецьким фортеці на острові Хортиця, яку історики вважають прототипом Запорізької Січі – оплоту Запорізького козацтва.

1806 року поселення, що нараховувало приблизно 2 тисяч осіб, отримало статус повітового міста під назвою Олександрівськ.

1873 року, завдяки будівництву залізниці, місто поступово перетворилося на важливий транспортний вузол, де вантажі перевантажувалися із залізниці на річковий транспорт, що прямував до Одеси. Потужний поштовх до подальшого розвитку промисловості дало місту спорудження у 1902 році залізниці, яка сполучила місто з Криворізьким та Донецькимбасейнами. У 1879 році 63 % торгово-промислових підприємств міста належало євреям.

22 листопада 1917 року рішенням більшості голосів Олександрівська міська рада ухвалила рішення про інтеграцію до Української Народної Республіки. Утім, у січні 1918 року місто захопили анархісти за підтримки російських червоногвардійських загонів, на чолі «революційного комітету» в Олександрівську стали Маруся Нікіфорова та Нестор Махно. 18 квітня 1918 року, після укладання Берестейського миру, місто було звільнено силами Запорізького корпусу Армії УНР. Однак, вже у грудні 1918 року Олександрівськ було остаточно втрачено під натиском більшовицьких сил.

У 1921 році Олександрівськ було перейменовано на Запоріжжя, а в 1923 місто стало центром щойно утвореного Запорізького округу. У 1939 році – обласним центром.

Впродовж довоєнних п'ятирічок місто стало великим індустріальним центром, чому сприяло відкриття 10 жовтня 1932 року Дніпровської ГЕС – найпершої з каскаду дніпровських гідроелектростанцій. Разом із тим було збудовано підприємства, такі як завод листової сталі («Запоріжсталь»), коксохімічний, алюмінієвий («ЗАлК»), феросплавів, завод інструментальної сталі (нині – «Дніпроспецсталь»).

З 4 жовтня 1941 по 14 жовтня 1943 роки, в ході Другої світової війни, місто впродовж двох років перебувало під тимчасовою окупацією німецько-фашистських загарбників, з 1 вересня 1942 року – у формі Запорізького ґебіту. Входженню німецьких військ до міста передував підрив Дніпровської ГЕС 18 серпня 1941 року, здійснений військами НКВС без оповіщення населення та військ, що переправлялися через річку. Руйнівна хвиля води, що ринула через пробоїну в греблі призвела до багатотисячних жертв як з боку цивільного населення, так і червоноармійців, котрі переправлялися через Дніпро.

5 серпня 1990 року відбувся мітинг Народного руху України, який зібрав близько 1 млн учасників.

З 24 лютого 2022 року, в ході російського вторгнення в Україну, російські окупанти регулярно завдають обстріли по інфраструктурі та житловим будівлям міста Запоріжжя.

Цікаві факти

• У цьому місті знаходиться один із найбільш довгих проспектів у світі – Соборний, що дорівнює 10800 м;
• Дніпровська ГЕС – гребля 50 метрів заввишки;
• Хортиця, що є найбільшим островом Дніпра, знаходиться у Запоріжжі. Тут є музей «Запорізька Січ», де можна побачити виставу кінного театру, відвідати музей історії козацтва та музей судноплавства;
• Дитяча залізниця – 9-кілометрова колія, де курсують справжні поїзди, але у зменшеному масштабі. Є власний невеликий вокзал, довгий тунель, можна придбати квитки у справжній касі.

Програма святкування

Під час дії воєнного стану через можливі атаки окупантів масові святкові заходи не проводяться. Про це повідомляє Inform.zp.ua з посиланням на пресслужбу Запорізької міської ради. Втім, запоріжці все ж таки зможуть відвідати різноманітні заходи до Дня міста.

Запоріжжя вже 6 років без ярмарку до Дня міста, тому в кав'ярні Besha вирішили організувати її самі. Будуть не тільки солодощі, а й бургери, хот-доги, коктейлі і різні смаколики від запорізького бізнесу.

Ще один ярмарок влаштовують у Маєтку VILLA DEL VINO, а під вечір там виступить молодий артист Parfeniuk.

В Запорізькій обласній філармонії відбудеться відкриття 68 симфонічного сезону. Солістка – народна артистка України Оксана Рапіта (фортепіано, Львів). Піаністка активно концертує в Україні та за її межами (Польща, Швейцарія, Бельгія, Німеччина, Австрія та ін), є учасницею багатьох міжнародних музичних фестивалів, викладає у Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка.