Подолати освітню нерівність. Програми ГО «Навчай для України»

Громадська організація «Навчай для України» з 2017 року підтримує молодь, яка їде вчителювати в громади, невеликі села та містечка, аби місце проживання не визначало якість освіти людей. Після початку вторгнення Росії, у квітні 2022 року організація запустила дві нові програми — «Освітній суп» (як «Освітній супровід») і «Студментор». Обидві покликані допомогти учням наздогнати шкільну програму та розкрити свої здібності. До першої програми залучені вчителі, а до другої — студенти.

Місія надолужити

«Якщо згадати навчання нашої донечки, то в спокійному, повноцінному форматі вона навчалася тільки в першому класі. Потім пандемія, карантин, війна. Зараз половина уроків узагалі не відбувається, бо повітряні тривоги, перебої з електропостачанням. Онлайн- і офлайн-навчання чергуються через тиждень у школі. Важкувато», — розповіла Тетяна, мама 5-класниці. Родина живе в Полтаві.

Освітні втрати виникають тоді, коли дитина не має можливості навчатися постійно, як це має бути, пояснила керівниця напряму подолання освітніх втрат ГО «Навчай для України» Анастасія Донська. Причин, за її словами, багато: це й обстріли та блекаути, і неможливість якісного викладання в укриттях чи онлайн, постійний стрес, емоційне вигорання, відчуття небезпеки. «Зрозуміло, що питання безпеки зараз на першому плані в усіх. Однак, коли освіта відходить на другий, інколи й на третій план, дитина втрачає мотивацію до навчання», — додала Анастасія.

Анастасія Донська

За результатами міжнародного дослідження PISA, яке дозволяє порівняти результати навчання, розрив у рівні читання, розуміння прочитаного та вміння використовувати математичні знання між українськими дітьми та дітьми із сусідніх країн складає 2-2,5 року. До того ж розрив між дітьми з села і міста — 4-4,5 року.

«Це тривожні показники, які свідчать про те, що дитина може бути в сьомому класі, але її знання відповідають рівню п’ятого класу або навіть нижче. Нам терміново потрібно вживати заходів як на локальному рівні — у громадах, селищах і селах, — так і на загальнонаціональному рівні», — сказала Анастасія.

Програми ГО «Навчай для України» мають за основу метод тьюторського «кетч-апу» (catch-up), тобто надолуження знань. Дітей навчають онлайн та офлайн так, щоб допомогти залишатися вмотивованими, розповіла Анастасія.

«Учитель під час навчання виявляє інтерес до дитини, стежить за її настроєм і самопочуттям, за тим, наскільки вона налаштована на заняття. Важливо провести дитину у світ знань крізь призму її власного досвіду, підтримувати її у навчальних пошуках», — пояснила вона.

За два роки «Освітній суп» залучив майже 15 тисяч учнів, понад 600 тьюторів і 260 студменторів. Загалом провели понад сто тисяч занять за 18 циклів онлайн і два офлайн. У 2024 році запустили 8 циклів навчання «наживо» і чотири ще готують до запуску.

«Моя донечка занурилася в навчання з головою. Вона доросла і відповідальна не за віком. Треба вчитися, і вона це розуміє. Уроки на “Освітньому супі” — то для неї ще одна соломинка, чарівна паличка, бо тут пояснять, тут не страшно, тут не важко, тут не поставлять поганої оцінки й вчитель приділить увагу учню максимально», — додала Тетяна.

У межах програми тьюторського «кетч-апу» та програми «Освітній суп» ГО «Навчай для України» разом зі Світовим банком та експертами освітньої сфери провели велике рандомізоване контрольоване дослідження. Мета — вивчити, як тьюторинг може допомогти подолати освітні втрати.

Учасники програми «Освітній суп»

«Ми вимірювали знання дітей, які навчалися та брали участь у заняттях, і порівнювали їх із тими, хто не брав участі у навчанні. Незабаром ми зможемо презентувати найсвіжіші результати, але попередні дані вже показують значний вплив тьюторських інструментів на покращення знань із математики та української мови. Вплив на вивчення саме цих двох предметів ми досліджували», — розповіла Анастасія Донська.

За попередніми результатами дослідження, поліпшується також самопочуття дітей і мотивація до навчання, додала Анастасія.

«Ми прагнемо бути ближчими до дітей і їхніх родин. Особливо до тих категорій, які є більш вразливими або мають обмежений доступ до ґаджетів, чи можливості навчатися самостійно вдома. У деяких родинах є лише один ґаджет на кількох членів сім'ї й дитина не завжди має змогу під’єднатися до занять. Наприклад, старші брат чи сестра мають пріоритет через підготовку до іспитів, або ж батьки використовують ґаджет для роботи», — додала вона.

Наразі «Навчай для України» проводить тьюторські заняття з української мови та математики, менторські заняття з української мови, математики, фізики, хімії, біології, географії, інформатики, англійської мови й історії України. Зараз у процесі відкриття офлайновий «кетч-ап»-центр у Львові, з акцентом на роботу із внутрішньо переміщеними дітьми.

Програма «Освітній суп» загалом працює в 10 прифронтових і центральних областях, із яких набирають дітей на онлайн-заняття. Це Дніпропетровська, Запорізька, Житомирська, Київська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська, Луганська, Донецька області. Програма працює також для людей, які переїхали з цих областей у безпечніші (мають статус внутрішньо переміщеної особи).

Учасники програми «Освітній суп»

Теплий суп: чим особливе навчання

Заняття проходять у позаурочний час. «Уявіть собі: підлітки добровільно вивчають математику й українську мову на канікулах! Ба більше, з початком навчання у школах вони не залишили заняття в “Супі”. Деякі учениці в прямому сенсі слова біжать після останнього шкільного уроку додому, аби встигнути на наше заняття, бо мають лише 10–15 вільних хвилин. Як на мене, це найкраще підтвердження того, що тьюторинг працює», — розповіла вчителька, тьюторка Марія Ружина. Марія називає роботу в програмі «коханням».

Марія Ружина

«Починаючи працювати в “Освітньому супі”, я мав багато питань про те, як використовувати нові знання про “криголами” (картинки/питання, які дають змогу встановити контакт з учнем, дізнатися про їхній емоційний і психологічний стан), карту предмета, маршрутний лист, тьюторські підходи до навчання та якісну рефлексію. Але коли бачиш дітей, які світяться від бажання вчитися, страх перед новими знаннями та підходами зникає. Хочеться спробувати всі можливі способи утримати ті іскорки в їхніх очах», — розповів учитель математики Микола Амелькін.

Микола Амелькін

Микола родом із Донеччини, а останні 23 роки живе на Полтавщині. П’ятнадцять із них — викладає в місцевій школі в Яхниках. Приєднався до команди «Навчай для України» як волонтер, побачивши оголошення в соцмережах про набір учителів для онлайн-навчання дітей Харкова.

«Ми намагалися скомбінувати найкращі, найпрогресивніші методи проведення занять, щоб дитина почувалася безпечно і могла визнати, що чогось не знає, відкрито сказати про це дорослому, вчителю на занятті, і разом знайти спосіб зрозуміти ту чи ту тему, теорему, поняття чи визначення, спираючись на буденний досвід і щоденне життя», — пояснила Анастасія Донська.

На першому занятті вчитель проводить предметне тестування, а також опитує дітей про те, чим вони займаються, що їм подобається, що їх цікавить, які проблеми в навчанні вони відчувають, і як самі діти визначають свої освітні втрати.

На відміну від шкільної системи, де діти, наприклад, звикли до того, що не можуть запропонувати тему для уроку, в «Освітньому супі» план занять готують відповідно до потреб дітей і тем, які їх цікавлять. Діти можуть приходити на заняття зі своєю їжею, домашніми улюбленцями, іграшками, наводити приклади з власного життя, щоб краще пояснити матеріал. «Це створює дуже теплу, дружню атмосферу, в яку дітям хочеться повертатися», — сказала Анастасія.

«Мій син-семикласник математику ненавидів. Завжди виконував її останньою зі словами, що йому того не треба, то найбільш безкорисний урок. Просив сидіти поруч і дивитися, як він робить д/з, навіть якщо тему знав. На “Освітній суп” ледве його вмовила. З перших занять сказав, що програма значно допомагає. Сама бачу зміни: виконує математику самостійно, без купи нарікань, не боїться помилятися, став більш упевненим. Моя вдячність педагогам», — розповіла Ірина.

«Ми зміщуємо фокус із суто академічних успіхів, тому що зараз, в умовах війни, вивчення всіх тем є дуже складним. Заняття часто скасовують, діти змушені переходити до бомбосховищ, а навчання проходить у неспокійних і різних умовах. Тому, коли дитина приходить на заняття в “Освітній суп”, вона відчуває безпеку та стабільність середовища, де може вільно сказати: “Я чогось не знаю і хочу це вивчити”. І вчитель обов’язково їй допоможе», — резюмувала Анастасія Донська.

Підхід до вчителів

«Якби ви попросили мене назватися два роки тому, я б могла сказати лише, що викладаю математику студентам у коледжі. А сьогодні співпрацюю з учнями та вчителями з усієї країни, проводжу тренінги, маю додаткові цікаві спеціальності та спільноту колег, які стали справжніми друзями. Ці всі зміни відбулися у моєму житті винятково завдяки “Освітньому супу”», — розповіла Марина Ружина.

Марина Ружина під час тренінгу

Викладають у програмах як досвідчені вчителі, які вже працюють або працювали в школі, так і вчителі-ментори — студенти педагогічних і непедагогічних вишів, молоді люди, які мають глибокі знання з певної галузі й готові викладати дітям.

«Ми їх попередньо готуємо, надаємо онлайн-курс, а потім проводимо онлайн-заняття в режимі реального часу з провідними експертами з менторингу, першої психологічної допомоги, підтримки дітей і самонавчання, а також допомагаємо налаштувати планування занять», — розповіла Анастасія Донська.

Кожному ментору призначають двох наставників: один — з точки зору менторингу, а інший — це ментор-предметник, який допомагає формувати заняття або відповідає на запитання з конкретного предмета. Після цього людина може навчати дитину.

Учителі-тьютори отримують оплату за проведення кожного уроку. Учасники програми «Студментор» не отримують оплати за проведені заняття; ця програма більше про культуру інтелектуального волонтерства серед молоді та можливість отримати викладацький досвід і програму навчання високого рівня.

«Ми надаємо всім сертифікат від ЮНІСЕФ та ГО “Навчай для України”. Кожен учасник отримує подарунковий мерч. Це матеріальні переваги. Але найбільша перевага полягає в тому, що кожен ментор може реально впливати на життя інших людей, — сказала Анастасія Донська. — Завдяки цьому волонтерському досвіду сам ментор також зростає. Він отримує стимули, сили та ресурси для свого щоденного життя, бо, допомагаючи іншим, особливо дітям, віддає частинку себе. І це так само цінно, як і будь-які інші види волонтерства».

У ГО «Навчай для України» дбають про кожного ментора та хочуть, щоб «менторство стало частиною повсякденного життя молодих українців, які працюють на інших роботах, але можуть виділити годину-дві ввечері, двічі на тиждень, щоб поділитися своїми знаннями та досвідом з дітьми», — додала Анастасія.

Учасниці програми «Освітній суп»

«Працюючи в школі 13 років, я звик до традиційної освіти. В “Освітньому супі” зрозумів, що можна працювати інакше. Тут немає оцінок, що дозволяє учням вільно висловлювати свої думки, навіть якщо вони помилкові. Я постійно наголошую, що не помиляються лише ті, хто нічого не робить. Головне — навчитися робити правильні висновки, адже помилка стає досвідом, який допоможе в майбутньому», — резюмував Микола Амелькін.