Путін на зв'язку: чому західні лідери шукають шлях до діалогу з Кремлем

Останнім часом спостерігається тенденція серед деяких західних політиків щодо поновлення діалогу з Росією. Словацький прем'єр Роберт Фіцо заявив про прагнення відновити "нормальні відносини" з РФ, а німецький уряд не спростовує інформацію про бажання канцлера Шольца поспілкуватися телефоном із Путіним.

Про це йдеться у статті "Фокусу".

Видання зазначає, що Фіцо під час спілкування з журналістами 3 жовтня 2024 року висловив готовність "максимально відновити економічні та загалом нормальні відносини з Російською Федерацією" у разі закінчення російсько-української війни до 2027 року. Він наголосив на взаємній потребі ЄС та Росії один в одному, стверджуючи, що "конфлікт" в Україні не має військового рішення. Фіцо також послався на слова президента Чехії Петра Павела щодо можливості завершення війни без повної деокупації українських територій.

Тим часом німецька Die Zeit повідомила про плани канцлера Шольца "найближчими тижнями" зателефонувати Путіну, з яким він не спілкувався з грудня 2022 року. Хоча речник російського лідера Пєсков запевнив, що Берлін поки не робив запит на таку розмову, представник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт не став ні підтверджувати, ні спростовувати подібні плани.

Сам Шольц, спілкуючись із громадянами Німеччини під час Дня єдності у Шверіні 2 жовтня, заявив про необхідність створення умов для організації міжнародної конференції за участю Києва та Москви.

"Нам уже зараз потрібна конференція, у якій візьмуть участь і Україна, і Росія", - зазначив він.

Варто зазначити, що на початку вересня Шольц вже висловлювався про настання моменту, коли варто зайнятися пошуком "виходу із ситуації". Тоді ж італійська газета La Repubblica повідомила про створення Шольцем власного плану мирного врегулювання, який серед іншого включав територіальні поступки з боку України.

Цікаво, що гонконгська газета The South China Morning Post з посиланням на джерела повідомила, що найближчими днями до Китаю вирушить глава МЗС Німеччини Анналена Бербок. Мета - обговорити "масу речей", серед яких російсько-українська війна, а також протистояння Ізраїлю та Ірану.

Швейцарія, яка у червні 2024 року була разом із Україною співорганізатором дебютного "Саміту світу", несподівано підтримала китайсько-бразильську ініціативу "Друзі світу", до якої можуть приєднатися "однодумці", зацікавлені у вирішенні "української кризи". При цьому посол Швейцарії в Україні Фелікс Бауман заявив, що його країна була присутня на зустрічі, як спостерігач.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що говорити про справді реальну дипломатичну відлигу у відносинах з РФ не доводиться аж до закінчення війни. На його думку, окремі заяви, які звучать з вуст лідерів різних країн, відображають різну логіку та різні мотиви. Якщо, наприклад, говорити про заяви Фіцо, то його риторика перетинається з позицією Орбана, який теж прагне відновлення та нормалізації відносин з Російською Федерацією якнайшвидше і за будь-яку ціну. У Шольца ж мотиви дещо інші. Він керується своїми внутрішньополітичними інтересами з одного боку та нинішньою міжнародною ситуацією з іншого.

Політолог Віктор Небоженко звертає увагу на складні геополітичні відносини між Німеччиною, Росією та Китаєм. Він нагадує про існування антиамериканської осі Берлін-Москва-Пекін до 2014 року і пояснює, як США змусили Німеччину відокремитися від Росії та допомагати Україні після початку повномасштабної війни. Особливо цьому сприяв підрив "Північного потоку", після чого Німеччині довелося повернутись у бік США, які завезли свій скраплений газ.

Експерт наголосив, що Путін розуміє залежність Німеччини від США і тому "проводить колосальну підтримку колишньої НДР". На думку Небоженка, тиск РФ на Німеччину вже дає плоди, про що свідчать успіхи проросійських політичних сил на нещодавніх виборах у кількох регіонах Німеччини. Він наголошує на перемозі "Альтернативи для Німеччини" у чотирьох великих регіонах ФРН і згадує Сару Вагенкнехт, чиї антиукраїнські виступи, на думку експерта, перевершують навіть російських топ-пропагандистів. Вона потребує мирних переговорів із Путіним.

На закінчення Небоженко висловив думку, що в Німеччині та Китаї розуміють авантюрність Путіна і прагнуть того, щоб його змінила людина, здатна швидко підписати мирну угоду з Україною. Однак він попередив, що після підписання такої угоди, Німеччина може швидко відновити тісні відносини з Росією, залишивши Україну в ролі пасивного спостерігача.