Врятувати Україну — заселити африканців? Чи буде дієвою демографічна стратегія Кабміну

За прогнозами Інституту демографії та проблем якості життя НАН, населення України може зменшитися до 25,2 мільйона людей. У результаті Кабмін схвалив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року.

Так у стратегії йдеться про необхідність формування середовища, сприятливого для народження й виховання дітей і забезпеченням економічної самодостатності сімей. А саме безпеку, розбудову країни, доступність житла, якісної охорони здоровʼя, робочих місць.

Фокус розповідає, чи є ефективною стратегія Кабміну та чому важливою є не лише вона, але й міграція та терміни закінчення війни.

Чи спрацює демографічна стратегія Кабміну

Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун розповів Фокусу, що успіх стратегії Кабміну залежить від фінансування.

"Якщо заходи будуть нормально розроблені, нормальне буде фінансуватись, то вона (стратегія, — ред.) повинна спрацювати. Але що таке спрацювати? У сучасних умовах це дуже складно казати. Для цього вона і розроблялася, щоб покращити демографічну ситуацію", — сказав Гладун.

Він розповів, що демографічна ситуація покращиться тоді, коли ЗСУ виграють війну. Зокрема, відразу частина людей повернеться з-за кордону, можливо, деякі родини захочуть народити дитину, зменшиться смертність.

Соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Слюсар повідомила у розмові з Фокусом, що демографічна стратегія Кабміну спрацює, проте головною умовою є завершення війни та зміна безпекової ситуації. Проте важливо, аби держава і зараз дбала про родини з дітьми. Йдеться про створення бомбосховищ, допомогу переселенцям з дітьми, налагодження освітнього процесу, розвʼязання питань з дитсадками.

"Це все важливо. Але по-справжньому буде комфортне середовище, якщо принаймні гаряча стадія війни завершиться", — сказала Слюсар.

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник заявив, що він оптиміст та вважає, що влада прикладе достатньо зусиль, аби демографічна стратегія була реалізована.

"Але навіть якщо подивитися за загальними цифрами, у 2050 році нас буде близько 28 мільйонів людей. І це в кордонах 1991 року, включно з Кримом. Це все одно дуже серйозне скорочення і насправді потрібно працювати над вирішенням, як я кажу, трьох головних питань", — зазначив Воскобойник.

За його словами, йдеться про те:

• яким чином повертатимуть українців, які нині перебувають за кордоном;
• як скоротять обсяги трудової міграції, нова хвиля якої розпочнеться після закінчення війни та відкриття кордонів;
• як залучатимуть талановитих іноземців працювати та проживати в Україні.

Головна проблема України — міграція

За словами соціолога Володимира Паніотто головний вплив на кількість людей в Україні мають не демографічні стратегії, а міграція.

"У нас було 8 мільйонів, які були в Європі, зараз 6 мільйонів, десь від одного до двох мільйонів в Росії. І кількість тих, хто повернеться, є таким головним фактором, який буде визначати кількість людей, які проживають в Україні. А другий фактор — це скільки людей поїде після закінчення війни, виїдуть чоловіки, які зараз не мають важливості", — сказав він Фокусу.

Паніотто розповів, що за опитуваннями, з 6 мільйонів українців за кордоном дві третини хочуть отримати громадянство тих країн, де зараз перебувають.

"Тоді виходить, що 4 мільйони залишаться (за кордоном, — ред.) і, можливо, до них поїдуть ще 2 мільйони чоловіків", — вважає він.

Соціолог уточнив, що найбільше значення має закінчення війни, коли це станеться. Зокрема, від цього залежить адаптація мігрантів. Він вважає, що Україна повинна щось робити, аби більше людей повернулося, а менше виїхало після закінчення війни. А саме залучати їх до певної роботи. Зокрема, 60% тих, хто виїхав з України, мають вищу освіту.

"Це кваліфікована праця, багато з них може дистанційно працювати. Діти можуть продовжувати тут навчатися. Країна багато чого може зробити і має робити для того, щоб мінімізувати втрати", — пояснив він.

Україну заселять африканці та мігранти з менш розвинутих країн

Паніотто розповів про можливу міграцію в Україну людей з країн, які менш розвинуті, а саме з Африки, Афганістану. Проте на їхню адаптацію піде більше ресурсів, і попри це, вони не швидко стануть українцям. Крім цього, в Україні не найкраще ставлення до африканців, зазначив він.

"У нас немає такої культури, як скажімо, в інших країнах, де вони (мігранти з Африки, — ред.) вже звикли", — сказав він та додав, що Україні вигідніше намагатися повернути своє населення, ніж витрачати ресурси на адаптацію мігрантів з інших країн з іншою культурою.

Кожного року "зникав" Житомир

Василь Воскобойник повідомив, що навіть до початку військових дій населення України щороку скорочувалося приблизно на 350 тисяч.

"Умовно кажучи, кожного року в нас зникало таке місто як Житомир. Відповідно, в цілях демографічної стратегії стоїть, щоб підвищити народжуваність. Зараз у нас коефіцієнт 0,9, за демографічною стратегією хочуть його підвищити до 1,5. Тобто це 15 дітей, котрі повинні народитися в 10 жінок", — пояснив Воскобойник.

За його словами, для того, аби забезпечити стану нації та збільшити кількість хоча б на один рівень потрібно, аби народжуваність була на рівні 2,2. Так, десять жінок повинні народжуватися 22 дитини.

"Якщо в нас виходить, що за цілями демографічної стратегії вийти на коефіцієнт народжуваності хоча б 1,5, це означає, що й надалі кількість населення України буде скорочуватись. Тобто кількість померлих буде перевищувати кількість новонароджених. Відповідно, до чого це призведе? Це призведе до нестачі робочих рук, котра зараз вже відчувається. Це призведе до нестачі навіть споживачів товарів та послуг в нашій країні", — сказав він.

Створення сприятливих умов для народжуваності: що для цього потрібно

Олександр Гладун зазначив, що до сприятливих умов для народжуваності відноситься гнучкий робочий день для жінок на підприємствах, важливо, аби він був неповним. Також йдеться про гнучкий робочий день дитячих, дошкільних закладів, фінансова підтримка сімʼї.

"Ми, наприклад, вважаємо, що треба виплачувати певні суми до досягнення дитини 18 років. Я не знаю, піде на це уряд чи ні", — заявив він.

За його словами, важливими є програми по доступності житла. Зокрема, жінки говорять, що одним із головних чинників, чому вони не можуть мати певну кількість дітей, є житло. Тому потрібне підвищення економічної підтримки родини, щоб розвивалася соціальна інфраструктура, створювалося середовище, де можна відпочити та, аби недалеко було їхати до медзакладів.

"Такий комплекс заходів може позитивно вплинути (на демографічну ситуацію, — ред.). Але річ у тім, що я це кажу абстрактно, цим повинні займатися на рівні територіальних громад, і в конкретному населеному пункті можуть бути різні конкретні заходи", — пояснив демограф.

Людмила Слюсар наголосила, що до сприятливих умов для народжуваності фактично належить весь комплекс проблем української сімʼї. Йдеться про економіку та безпеку. Потрібно, аби доходи були на тому рівні, щоб люди з середньою зарплатою могли утримувати певну кількість дітей, щоб гроші не стали перешкодою для появи другого малюка. Також важливе житлове питання та соціальний простір.

"Це те, щоб сім'ям з дітьми було і комфортно гуляти на вулиці, і відпочивати, і сходити в кафе, щоб була відповідна інфраструктура. Також, щоб були створені умови для поєднання батьківських обов'язків і професійної діяльності. Сучасна жінка реалізується не тільки у материнстві, є самореалізація в професійній діяльності", — зауважила вона.

За словами Слюсар, потрібні дитячі садочки, муніципальні няні, різні центри зайнятості та розвитку дітей, комфортні умови в школі, аби учень при необхідності міг залишитися на групу продовженого дня, а батькам не довелося після роботи сидіти годинами та робити домашнє завдання з дитиною.

"Це величезний комплекс цих питань, коли вони вирішуються поступово, це середовище стає більш комфортне для сімей з дітьми, і відповідно це створює умови для реалізації тих репродуктивних бажань, які має ця сім'я", — додала Слюсар.

Володимир Паніотто повідомив, що на народжуваність важко вплинути. Зокрема, раніше були спроби, які призвели до стимулювання народжуваності, проте в короткостроковій перспективі. Люди, які відкладали народження дитини на рік-два, отримували гроші, що й пришвидшувало процес. Проте потім був провал, у результаті відбулося не пришвидшення, а перерозподілення, додав соціолог.

Нагадаємо, 14 вересня нардеп від "Європейської солідарності" Микола Княжицький заявив, що в Україні демографічна катастрофа. За його словами, сотні тисяч українців за кордоном хочуть відмовитися від громадянства.

Раніше директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова зауважила, що зниження мобілізаційного віку в Україні може вплинути на демографічну ситуацію. Вона вважає, що зараз немає сенсу робити демографічні прогнози, адже строки кінця війни передбачити складно.