Уроки з «Захисту України»: що кажуть батьки, вчителі та діти про оновлений предмет

Жвава дискусія розгорнулася у соцмережах з подачі Марічки Падалко. Відома телеведуча поділилася враженнями своєї доньки від двох уроків з оновленого предмету “Захист України”. Дівчинка була розчарованою, як і її мама, яка присвятила цьому предмету не один ефір, вважаючи його надзвичайно важливим.

У коментарях до посту була порушена ще одна тема – чи потрібно школярам, поки вони ще діти, вчити науку про війну. Журналістка Коротко про цікавилася думками.

“Сам хотів такий пост написати”

“Два уроки поспіль діти записували під диктовку вчителя «інструкцію», як розбирати автомат, навіть без жодного зображення автомата. Я вже не кажу про його муляж. Звісно, половину назв деталей зброї вони навіть не розуміли. Потім два уроки марширували у спортзалі: «Струнко», «Рівняйсь». Такий вигляд має «реформований» урок «Захист України», від якого в мене були великі очікування - і як у мами, і як у журналістки”, - пише Марічка Падалко. На пост вже є більше 300 відгуків, і коментатори весь час додаються.

“Сам хотів такий пост написати! Вчора у дитини був перший такий урок. Цілих два (!) підполковника і якась там лейтенантша приїхали урок проводити.

Один підполковник вчив дітей «струнко”, “праворуч” і “ліворуч”. Другий диктував будову “воздушки” (пневматичної гвинтівки), довжину її ствола і зусилля в кілограмах, яке треба прикласти пальцем на гашетку! А ще кидали кумулятивну гранату РКГ – ту, що з парашутиком кидали на техніку у Другу світову... Кого тегнути, щоб цей цирк розігнали ще на початку?”

Такого характеру відгуків чимало, але є і протилежні.

“У нашому містечку все ок. І зброя (макет автомата Калашнікова. – Ред.), і кожен має без помилок її зібрати та розібрати, і тир, і тактичну медичну на практиці я бачила. Вже відбулося по два заняття у старших класах за оновленою програмою”.

“У нас дуже крутий урок. Я думаю, що не можна виставляти подробиці на ФБ, але повірте, я була в захопленні, як син показав. Тактмед вчили, дрона запускали, багато ситуаційних завдань. Діти задоволені дуже!”

Так що ж відбувається з предметом, який для нашої школи ніби й не новий, але в той же час і оновлений.

Раз на місяць, але цілий день

Хто закінчував школу у радянські часи, добре пам’ятає уроки з "Початкової військової підготовки". У 1991 році вона була перейменована на "Допризовну підготовку", у 2006-му - на "Захист Вітчизни", у 2020-му – на "Захист України". Предмет обов’язковий для вивчення у 10-11-х класах, на вивчення відводилося 1,5 години раз на тиждень.

22 травня Верховна Рада проголосувала законопроєкт щодо удосконалення системи початкової загальновійськової підготовки. Дисципліну поділили на шість блоків, заняття призначили раз на місяць, але протягом всього дня.

Оскільки для поглибленого вивчення військової науки передбачалася серйозна технічна база, уроки із “Захисту України” організували по так званих осередках – школах, де простір дозволяв обладнати спеціальні кабінети. Туди мають приходити, а в сільській місцевості приїздити на шкільних автобусах учні із сусідніх шкіл.

На оснащення осередків для занять з дронами, зі стрільби, тактичної медицини уряд виділив 1,5 мільярда гривень субвенцій, які розраховані, зокрема, на навчання вчителів предмету. Їх набирали цього літа за конкурсом як серед педагогів із закладів військової освіти, так і серед ветеранів. Для учителя “Захисту України” передбачена тільки повна ставка, яку не дозволяється дрібнити.

За кошти субвенції шкільні осередки можуть придбати:

• навчальні тири (в тому числі лазерні), макети зброї та гранат для стрілецької підготовки,
• симулятори польотів та дрони,
• аптечки і макети для навчання домедичної допомоги,
• набори для роботи з електронікою, зв’язком і 3D-друком.

Програма з повного оновлення предмету розрахована включно по 2027 рік, однак в Міносвіти вирішили почати експеримент вже з вересня цього року. В Міносвіти кажуть, що на роботу за новою програмою зголосилися департамети освіти всіх областей, окрім Києва. Коментатори посту Марічки Падалко саме цим частково пояснюють її розчарування.

- Комісія з питань освіти одноголосно дала доручення департаменту (Києва) доєднатися до інноваційного освітнього проєкту, і ми очікуємо рішення, - кажуть у Міністерстві освіти.

Батьки можуть висловити свої зауваження

Звісно, діти, які на перших уроках запускали дрони і клацали затворами макету «калаша», будуть більш прихильними до новацій, ніж учні, які цілий день шикувалися і мусили щось писати у зошити. Однак адміністратор групи “Батьки SOS“ юрист Роман Бондаренко нагадує, що є навчальна програма, яка включає як практику, так і теорію, і її однаково треба буде виконувати. Відповідальність за якісне навчання покладається на директора школи, а інтерес дітей до дисципліни залежить від здібностей учителя.

- Батьки не можуть втручатися в освітній процес. Але вони мають права вимагати виконання закону про повну загальну середню освіту - щоб діти отримали знання, які вони повинні отримати. Якщо якість викладання не задовольняє, батьки можуть написати директору скаргу або заяву, пояснити, що їх не влаштовує, висловити свої побажання. Копію заяви можна діслати в управління освіти, - каже Роман Бондаренко. – Марічка Падалко правильно підняла проблему, і я думаю, що буде реакція.

Водночас експерт нагадує, що експеримент тільки почався. А перехідний період завжди складний.

- З часом має все налагодитися еволюційним шляхом, передчасних висновків не варто робити, - застерігає юрист. – Навчальна база теж формується не одразу.

“Я зараз прийшов викладачем предмету в свою рідну школу. Програма сама по собі хороша. Але відсутність матеріальної бази дається взнаки. Хоча до вогневої підготовки по програмі ще довгий шлях. І строки реалізації (2027 рік) дають можливість гальмувати процес. Але я особисто націлений на перемогу”, - написав колишній командир взводу в компанії "Добровольчий батальйон "Донбас" Ігор Чайківський.

Головне – патріотичне виховання

Дискусії про те, чи треба школярів готувати до війни, теж мають місце. Більшість коментаторів вітають модернізацію предмету, однак є і такі висловлювання:

“Дайте дітям спокій і дитинство, виховуйте людей, а не солдатів. Солдатами вони стануть (не дай боже) за пів року при необхідності”.

“Вивчати АК-74? Зброя змінюється, і це вже не актуально, а тим більше, що ми все ж перейдемо на озброєння НАТО. Тактика ведення бою? Це взагалі змінюється кожен день...”

“Не можна дітей вчити такому! Мій чоловік сказав, що захищає країну, щоб діти не знали, що таке зброя. Це “совок” готував солдатів, а наші хлопці воюють, щоб діти не знали, що таке війни”.

- Школу не варто перетворювати на казарму навіть на один день. Дитинство не повинно бути мілітаризованим, бо так ми скотимось до Юнармії, за яку критикуємо Росію. У школі треба займатися не муштрою, а патріотичним вихованням молоді, щоб вона морально і психологічно була готова до захисту своєї країни, - висловлює свою думку військовий експерт Олег Жданов. - Найкращим прикладом є Ізраїль. Там немає планових уроків з військової підготовки, але діти виходять зі школи такими, що стрибають, мов на свято, в день, коли після виповнення 18-ти їм приносять повістку до армії. А далі вже буде і курс молодого бійця, і військово-облікова спеціальність.

Експерт звертає увагу, що у переважній більшості розвинених країн військова підготовка молоді проводиться за позашкільними програмами, які вважаються престижними.

- Можливо, цим шляхом варто було піти і нам, тим паче, що хороший досвід військово-патріотичних клубів для молоді вже є. Щодо вогневої підготовки в школі, то це лише невелика частина програми. Шикування, стройова підготовка, вивчення армійського статуту мало що дасть. Як і вміння розбирати і збирати автомат застарілих уже зразків. Яка користь з того, що дитина вчилася вправлятися з АК-74, якщо в армії отримає М-16, - зазначає Олег Жданов.

Але повертаємось до того, що експеримент тільки почався, і час дозволить внести корективи.

Як за кордоном

У США працює так звана система підготовки молодших офіцерів Junior Reserve Officers Training Corps (JROTC), на яку Пентагон виділяє близько 400 мільйонів доларів на рік. Це спеціалізовані класи, які створюються в школах для учнів 9 – 12-х класів і куди добровільний набір. Однак беруть не всіх бажаючих. Претендент на “офіцера” повинен мати хорошу фізичну форму та пройти іспит.

У JROTС існує своя спеціалізація – сухопутні, морські, військово-повітряні війська, курсанти мають військову форму, мають свої ступені відзнак та нагород. Військову справу їм викладають ветерани армії.

Якщо випускник JROTС іде служити, то на посаду простого солдата. Але в будь-якому разі така освіта JROTС вважається престижною.

Ізраїль

Допризовна підготовка розпочинається з 13 років і здійснюється в рамках позашкільної програми Gadna. Це юнацька воєнізована організація, якою керують кадрові офіцери ЦАХАЛ. Процес навчання координується з Міністерством освіти Ізраїлю.

У межах програми учні старших класів щорічно вирушають на двотижневі збори до військових таборів, де проходять стрілецьку та стройову підготовку. Варто нагадати, що в Ізраїлі також обов’язкова військова служба як для хлопців (30 місяців), так і для дівчат (24 місяці).

Об’єднане Королівство

У Великій Британії військове виховання проводиться поза загальноосвітньою школою, але на її території. Ця система представлена добровільними юнацькими організаціями - кадетськими підрозділами чи корпусами. Є сухопутні, авіаційні, морські. До корпусів приймають хлопців та дівчат віком від 11 до 18 років. У перший рік дітей вчать стройовим вправам та стрільбі, а якщо вони хочуть залишитися на другий рік, то вже навчаються за обраною військовою спеціальністю. Усі витрати бере на себе Міністерство оборони Британії. Школи забезпечують тільки класи для занять та місця для зберігання зброї.

Франція

У Франції військової підготовки школярів немає. Є тільки уроки патріотичного виховання. В основному це тлумачення статей французької конституції. Також школярі мають знати і розуміти зміст «Марсельєзи», історію взяття Бастилії та французького прапора.

Швейцарія

Це країна, де існує загальний військовий обов'язок для чоловіків, але немає і натяку на початкову підготовку. Всі ази щодо зброї, виправки, тактики тощо юнаки пізнають після призову у навчальних центрах. Але при цьому кожен школяр знає, навіщо в сейфі його батька зберігається зброя і чому тато їздить на військові збори.

Польща

Військово-патріотичне виховання опирається на національний руху харцерів, він навіть прописаний у польському законі про освіту. У 2017 році поляки посилили військову підготовку дітей - Міністерство оборони запустило програму «Сертифіковані військові уніформні класи”. Навчання у таких класах триває два роки та включає 185 годин польової підготовки.