Курській військовій операції — два місяці. Що отримала і втратила Україна, відкривши новий фронт

Два місяці тому, 6 серпня 2024 року, почалася таємна, добре скоординована й авантюрна операція Збройних сил України в Курській області. Перше військове вторгнення на територію Росії з часів Другої світової війни дало Силам оборони низку тактичних перемог і підняло бойовий дух. Захоплено близько 1 200 кв. кілометрів території ворога.

Просування ЗСУ було дійсно стрімким: російські супутники, безпілотники та інші засоби розвідки не побачили скупчень військ. Місто Суджа, де розташована однойменна газовимірювальна станція, перейшло під контроль ЗСУ через тиждень боїв.

Характерно, що в російський регіон заходили інженерні частини ЗСУ для облаштування оборонних споруд. Під час операцій руйнували мости через річку Сейм, щоб відрізати основні шляхи доставки боєприпасів.

Менше КАБ і живої сили РФ: військові про успіхи Курської операції

Командування Сил оборони України розповідало про цілі та завдання Курської операції пізніше, її пріоритети часто змінювалися. Бійці з 13-ї бригади Нацгвардії України "Хартія" одноголосно говорили, що початок бойових дій у Курській області знизив темпи наступу ворога на Харківській ділянці фронту.

Інтенсивність бомбардувань КАБ зменшилася щонайменше у 5 разів. Штурмові дії взагалі зупинилися, істотно знизилася частота аеророзвідки та запуски дронів "Ланцет". Частина резервів, що стояла за державним кордоном для підкріплення сил на Харківщині, передислокована тепер під Курськ.

"У нас головна проблема — це КАБ, по 40 штук на день саме на передові позиції падало. Курський фронт ще більше загострив перед Росією питання резервів. Навряд чи брак сил для наступу змусить Росію повністю згорнути харківську операцію, але очевидний пріоритет — це Курськ", — розповідав "Донбас.Реалії" офіцер бригади "Хартія" з позивним "Француз".

Командир зведеного підрозділу однієї з бригад, що бере участь у боях у Курській області, Сергій Коротких переконаний, що операція на території РФ показала здатність ЗСУ перемагати чисельно переважаючі сили ворога. Але той самий успіх щодня можна спостерігати і на українських фронтах. Другий важливий результат — перекидання близько 50 000 загарбників у російський регіон для вирішення інших завдань.

"Війна на території противника руйнує його, а не нашу інфраструктуру. Ми воюємо там, де росіянам невигідно, і завдаємо ударів у несподіваних місцях. Малі сили ЗСУ перетягують на себе увагу величезної кількості військ", — пояснює він Фокусу тактику українців.

Спочатку росіяни хотіли вирішити проблеми з наступом строковиками, але тепер змушені вдаватися до послуг десантників і морпіхів. Йдеться про 106-ту гвардійську повітряно-десантну дивізію, а також 155-ту бригаду морської піхоти.

"Без Курської операції всі вони опинилися б на Покровському напрямку, що набагато гірше для нас", — підкреслює Коротких.

Війна на Донбасі приносить Кремлю іміджеві дивіденди, але Курська операція їх знищує. Президент Росії Володимир Путін розповідав народу про "сильну армію і непорушні кордони країни", але мрії розбилися об реальність.

Високопоставлений представник української військової розвідки в спілкуванні з газетою Finanial Times заявив, що Росія вже відвела 38 000 військових, включно зі штурмовими бригадами, з півдня України. Все ж контратака під Курськом ще не була великомасштабною, знадобиться відведення більшої кількості загартованих у боях штурмових бригад, щоб досягти більших успіхів, додав чиновник.

За словами співрозмовника, Україна не планує захоплювати нові території Росії і зміцнює свої флангів. Курська операція завжди планувалася таким чином, щоб забезпечити українським військам можливість швидкого відходу при загостренні ситуації.

Курська область в обмін на Донбас

Російські військові на початку осені розвинули в Донецькій області темпи наступу, небачені за швидкістю й агресивністю з часів повномасштабного вторгнення, зазначає The Washington Post (WP) після спілкування з українськими військовими.

Тактика полягає в такому: загарбники вриваються на поле бою невеликими групами до чотирьох бійців. Завдяки цьому їх важче виявити і вести вогонь у відповідь. Схожу тактику ЗСУ використовували восени 2023 року під час контрнаступу. Але головна відмінність у тому, що в окупантів набагато більше артилерії, безпілотників і живої сили. За словами офіцера 72-ї механізованої бригади ЗСУ, яка обороняла Вугледар, кількість артилерійських залпів іноді була 10 до 1 на користь Росії.

Пасі Пайронен, аналітик команди з аналізу розвідданих Black Bird Group у Гельсінкі, стверджує, що в серпні та вересні ЗС РФ захопили понад 800 кв. кілометрів, переважно на ділянці від Бахмута до Вугледара. Найбільш значущі територіальні втрати відбулися з середини серпня до середини вересня, що збіглося з веденням Курської операції.

"Несподіваний наступ на Курськ був спробою відтіснити росіян з їхніх позицій на східному фронті. Гамбіт зміцнив моральний дух українців, але поки не окупився і, ймовірно, сприяв втратам у Донецькій області", — вважає експерт.

Старший науковий співробітник Дослідницького інституту зовнішньої політики Роб Лі у спілкуванні з WP також сказав, що наступ під Курськом "ще не виправдав себе" через участь у ньому досвідчених підрозділів, які могли захищати Донецьку область.

Крім цього, Україна відправила найкращі танки в Курську область — сучасні шведські Strv 122 і німецькі Leopard 2A6. Такий вчинок доводить важливість цього напрямку для Києва, вказує видання Forbes.

"Оскільки у ЗСУ обмежена кількість цих машин, операція підкреслює важливість для України захоплення території, незважаючи на ризик втрати цінної техніки", — пишуть оглядачі.

Переговори з Росією "на рівних"

Очевидно, що Росія не обмежилася б повторним вторгненням 10 травня 2024 року в Харківську область. Наступним кроком був би захід у Сумську та Чернігівську області, але Силам оборони України вдалося завдати превентивного удару, вважає полковник запасу, ексспікер Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов.

Утримання територій показало тотальну брехню пропаганди і топ-чиновників РФ про швидке звільнення Курської області. Після двох місяців план із "вигнання українських підрозділів" виконано максимум на 20%.

"Здавалося б, ворог обладнав потужні інженерні фортифікації на своїй землі, але вони не спрацювали. Спростовується маячня російських чиновників про виділення колосальних ресурсів на прикордонні фортифікації. Але можливий і інший варіант — українські війська знайшли ключ до злому оборони", — коментує експерт Фокусу.

Початок Курської операції, на думку аналітика, був своєрідною інформаційною грою. Під приводом посилення оборонних рубежів у Сумській області ЗСУ передислокували сили і засоби, потрібні для заходу в Росію.

"Генштаб ЗС РФ потрапив у пастку, втративши пильність і розуміння ситуації", — розповідає він.

Після двох місяців Київ поліпшив позицію для переговорів із Росією, виходячи з реалій на землі. Формат переговорів зараз не обговорюється, але вже закладається фундамент на майбутнє. Аргумент у Києва очевидний: захоплення російської території у відповідь на окупацію української.

Попри оптимізм, Курська операція не примусила Путіна до переговорів. Росія одразу припинила спроби налагодити діалог з Україною. Окрім цього, українці стали свідками втрати Вугледара та інших важливих населених пунктів на Донбасі.

Нагадаємо, 3 жовтня в російському Курчатові, де розташована Курська атомна електростанція, гриміли вибухи. Системи ППО нібито перехопили снаряд, що впав за 5 кілометрів від станції, спричинивши пожежу.

Російська пропаганда звинуватила ЗСУ в ударі по АЕС, але жителі Курчатова доволі швидко викрили цю брехню. Насправді росіяни організували склади з боєприпасами майже біля станції.